П’ять законів дурості від Карло Чіполла
Перший закон дурості: Людина завжди недооцінює кількість ідіотів, які її оточують.
Другий закон дурості: Ймовірність того, що людина дурна, не залежить від інших її якостей.
Третій закон дурості: дурень – це людина, чиї дії ведуть до втрат для іншої людини або групи людей, і при цьому не приносять користі діючому суб’єкту або навіть обертаються проти нього.
Четвертий закон дурості: недурні завжди недооцінюють руйнівний потенціал дурнів. Зокрема, недурні постійно забувають про те, що мати справу з дурнем, у будь-який момент часу, в будь-якому місці та за будь-яких обставин – означає робити помилку, яка дорого обійдеться в майбутньому.
П’ятий закон дурості: дурень – найнебезпечніший тип особистості. Наслідок: Дурень небезпечніший, ніж бандит. Результат дій ідеального бандита – простий перехід благ від однієї людини до іншої.
Суспільству загалом від цього ні холодно, ні спекотно. Якби всі члени цього соціуму були ідеальними бандитами, воно б тихо гнило, але катастрофи не сталося б. Вся система зводилася б до трансферу багатств на користь тих, хто робить заради цієї дії, і оскільки ідеальними бандитами були б усі, система насолоджувалася б стабільністю.
Це легко бачити на прикладі будь-якої країни, де влада корумпована, а громадяни постійно оминають закони.
Коли на сцену виходять дурні, картина повністю змінюється. Вони завдають шкоди, не беручи вигоди. Блага знищуються, суспільство бідніє.
