Джордж Фрідман – “Наступні 100 років”
Я давно всім говорила про цю книгу – і сьогодні вранці зняла її з полиці та читав її за кавою вранці на терасі.
Ця книга була видана (і куплена мною) у 2009 році. Її написав Джордж Фрідман – голова Стратфора, найбільшої у світі консалтингової контори з політичних ризиків, і відповідно людина з величезним ім’ям та репутацією.
Книга називається “Наступні 100 років”. У ній Фрідман пророкує, що відбудеться найближчим століттям. Книга видана 2009-го і читалася тоді як найшаленіша фантастика. Фрідман відразу в передмові каже, що пророкувати на сто років уперед – це означає аналізувати тренди та дивитися, які у них будуть наслідки.
Він пише, що головна помилка провісників політичного майбутнього – це те, що вони думають, що світ буде приблизно таким самим, як зараз, тільки в майбутньому. Фрідман зазначає, що якби 1909 року хтось правильно передбачив майбутнє на сто років уперед, його б вважали божевільним: під час розквіту Британської імперії передбачити її колапс, дві світові війни, США як світового лідера, холодну війну з Росією – це все 1909 року здавалося б фантастикою, пише Фрідман, хоча це можна було б передбачити, аналізуючи тренди.
Так само його книга у 2009 році здавалася божевіллям. Це був розквіт війни з ісламським фундаменталізмом, і всі були впевнені, що наступні сто років – це протистояння християнського заходу та мусульманського сходу.
А Фрідман писав, що це дуже тимчасово і швидко закінчиться. Далі він писав, що дуже швидко на зміну цій близькосхідній кризі прийде криза російська, і до другої половини 2010-х років Росія стане головною проблемою міжнародної політики і США впритул займатимуться російською проблемою. (У 2009-му в це повірити було неможливо. Через три роки після виходу книги, на виборах 2012-го року у суперника Обами республіканця Мітта Ромні запитали, кого він вважає геополітичним противником Америки номер 1 – і коли Ромні назвав Росію, це крутили безупинно по всіх каналах як величезну дурість Ромні, що показує, що він живе в кам’яному віці і забув, що на дворі 2012 рік – всі сміялися з Ромні тоді. Це було 10 років тому.)
Сьогодні я перечитував розділ із книги Фрідмана, до якої повертався часто за останні 13 років, з того часу, як ця книга стоїть на моїй полиці. Глава називається “Росія 2020: реванш”. Фрідман писав у 2009-му, що розв’язана Росією війна у Східній Європі на початку 2020-х років стане першим геополітичним потрясінням 21-го століття у світі і призведе до остаточного розпаду Росії через кілька років у першій половині 2020-х років.
Після посилення Росії та її реваншистських амбіцій після 2015 року, писав Фрідман, і перетворення Росії на головну світову проблему, на тлі зростаючих внутрішніх масових протестів у країні, Росія зробить спробу реваншу за поразку у холодній війні, постаравшись відновити свою сферу впливу та пішовши на нову конфронтацію із США.
Росія, писав Фрідман, спочатку повністю підпорядкує Білорусь та інтегрує білоруську армію зі своєю, а потім розв’яже війну в Україні. Росія захопить Крим та східну Україну, і в результаті Україна буде поділена на дві частини приблизно по Дніпру, де східна частина опиниться під впливом Росії, а західна – під впливом Польщі. Росія також намагатиметься підпорядкувати Молдову і, ескалюючи далі, країни Балтії, намагаючись грати на розбіжностях у НАТО та в Євросоюзі, де Франція та Німеччина не будуть згодні зайняти жорстку позицію щодо Росії, на якій наполягатимуть Польща, Чехія та країни Балтії.
Але в результаті руйнівної війни, бідності, колапсу інфраструктури, зусиль США з ізоляції Росії, і наростаючих внутрішніх протестів, Росія в результаті розпадеться на кілька країн у першій половині 2020-х років – і більше не повернеться вже в сферу світової політики та історії, як не повернулася, після поразки сто років тому та розпаду, Оттоманська імперія.
Все це читалося як божевільний комікс, коли я купив цю книгу у 2009 році. Наразі це просто читається як огляд новин. Фрідману це все було очевидно ще тоді – і знаючи про його ще більш фантастичні пророцтва з цієї книги на 2030-і та 2040-і, я давно вже більше не готовий іронізувати з приводу цієї книги, як тоді, коли її купив і прочитав вперше.
“The Russians can’t avoid trying to reassert power, and the United States can’t avoid trying to resist. But in the end Russia can’t win. Its deep internal problems, massively declining population, and poor infrastructure ultimately make Russia’s long-term survival prospects bleak. And the second cold war, less frightening and much less global than the first, will end as the first did, with the collapse of Russia.”
