Як склалися долі дітей верхівки Третього Рейху
75 років тому завершився Нюрнберзький суд над нацистськими нелюдами. Відомо, що справедливе покарання зазнали не всі фашисти, а тим більше їхні спадкоємці. Адже вважається, що діти не винні у гріхах своїх батьків. Однак, можливо, існує вищий суд, який вершить справедливу відплату і над нащадками.
Донька Германа Герінга
Емма Герінг народилася в 1938 році від другого шлюбу рейхсміністра німецької авіації Германа Герінга з жінкою, на ім’я Едда. Дитячі роки дівчинки пройшли в батьківському маєтку Карінхаллі. Після закінчення війни дружина Герінга з дочкою вирушили до столиці Баварії. Пізніше, закінчивши Мюнхенський університет, дівчина отримала диплом юриста, потім працювала за фахом у муніципальному суді. Емма не давала жодних інтерв’ю, уникаючи контактів із журналістами. Вона доглядала матір аж до її відходу з життя в 1973. Тривалий період проживала в Німеччині, потім переїхала Південно-Африканську Республіку, де перебуває дотепер.
Нащадки Альфреда Розенберга
Найстарший член націонал-соціалістичної партії Німеччини, колишній рейхсміністр окупованих територій, з’явився на світ у 1893 у Ревелі (зараз Таллінн), що входив тоді до Естляндської губернії Російської імперії. Разом із батьками поїхав до Німеччини після революції 1917 року. Там Альфред практично відразу став членом тоді націонал-соціалістичної партії, що тоді ще тільки утворилася. У шлюб Розенберг брався двічі. Але тільки друга дружина Гедвіґ народила йому дітей. Перший син помер у дитинстві. Донька ж Ірена після поразки Німеччини, не бажаючи привертати увагу настирливих журналістів, поїхала з країни. Вона змінила безліч місць проживання в Європі, доки не влаштувалася у Великій Британії. Там у 90-річному віці пішла з життя.
Багатодітна сім’я Мартіна Бормана, неординарна доля його сина
Особистий секретар Гітлера мав 10 дітей, які після падіння гітлерівського режиму разом із матір’ю поїхали до Італії. За рік дружина рейхсляйтера померла від онкологічного захворювання. Діти вирушили до сирітських притулків, у яких їх виховували та навчали.
А ось життя Мартіна Адольфа, старшого сина рейхсляйтера, якого пророкували як «майбутнього фюрера», склалося дуже своєрідно. Kronprinz, так багатозначно звучало його прізвисько, навчався у спеціальній школі, призначеній для дітей нацистської еліти. Після закінчення військових дій 15-річного юнака відправили до сільської місцевості, де його ховали від можливої розправи, якої, до речі, так і не сталося.
Надалі Мартін Адольф, що виявилося великою несподіванкою для навколишніх, став католицьким священником, проповідував на африканському континенті, зокрема й у Конго. Автоаварія та подальше перебування у клініці, де він закохався у медсестру, стали для нього доленосними. Чоловік, відмовившись від священного сану, одружився з медсестрою, а потім став не лише викладати теологію, а й проводити лекції, де розповідав про те, що творили представники націонал-соціалізму.
Нащадок Бормана побував на ізраїльській землі, де зустрівся із жертвами нацистського голокосту. Його життя обірвалося у 2013.
Доля дітей Рейхарда Гейндріха
Цей близький ідеологічний сподвижник фюрера керував у ІІІ Рейху головним управлінням імперської безпеки. Замах на життя на початку літа 1942 р. приніс йому важкі рани і смерть. У сім’ї під опікою дружини Ліни залишилося четверо дітей. Через рік у Празі від наїзду автомобіля загинув Клаус – старший син нацистського злочинця. Інші діти ідеолога, котрий активно просував у життя концепцію «остаточного розв’язання єврейського питання», без особливих проблем пережили війну. Молодший син оберштурмбанфюрера Хайдер влаштувався у Мюнхені. Влада Чехії в середині десятих років нинішнього століття запросила його відвідати Прагу.
Хайдер відвідав місце замаху на батька, побував на цвинтарі, де був похований загиблий старший брат. Після закінчення візиту він виступив перед представниками ЗМІ та подякував чеській владі за гостинність. Син Гейндріха за власний кошт запропонував відновити родовий маєток своєї родини в Пененську-Бржежані неподалік Праги.
Донька Генріха Гіммлера
Рейхсфюрер СС Гіммлер мав чотирьох дітей. Але, мабуть, найодіознішою можна назвати його старшу дочку Гудрун. Під час війни разом із батьком бувала у концтаборах, де їй демонстрували «фабрики смерті» лише з «позитивного» боку. Дитячі листи Гудрун сповнені захоплення зеленими деревами «Дахау» та малювання їх разом із в’язнями.
Дівчина не вірила тому, що говорилося на Нюрнберзькому процесі. Вона категорично заперечувала причетність свого батька до звірств, чинними фашистами. Протягом усього життя Гудрун сповідувала нацистські ідеали. З початку 1950-х жінка, яка стала дружиною неонациста Вульфа-Дітера Бурвіца, разом з іншими прихильниками нацистської ідеології організувала фонд «Тиха допомога» (StilleHilfe). У його функції входило сприяння офіцерам, які служили свого часу у Вермахті, в СС.
Також Гудрун Бурвіц стала засновницею молодіжної організації під назвою Wikingjugend, яка копіювала фашистський Hitlerjugend. До речі, офіційно німецькою владою ця молодіжна нацистська організація була розпущена лише у середині 1990-х.
Вже після смерті дочки Гіммлера, у травні 2018, з’ясувалося, що ця фрау на початку 1960-х була секретною співробітницею розвідки ФРН, керованої колишнім начальником військової розвідки східного фронту Рейнхардом Гелленом, який мав генеральський чин у Вермахті.
Трагедія дітей Геббельса
Магда та Йозеф Геббельс мали шістьох дітей. Фанатизм стосовно Гітлеру доходив вони настільки, що їх назвали іменами на «H» – першою буквою прізвища обожнюваного фюрера. Крім того, саме фрау Геббельс, призначена Гітлером зразком арійських дружин, була першою, хто був удостоєний Почесного хреста німецької матері. Вірна нацистським ідеям Марта, незважаючи на складне подружжнє життя, протягом усього життя грала роль «ідеалу дружини і матері».
Усьому світу відомий трагічний фінал сім’ї Геббельс, яка навесні 1945 року була в бункері Гітлера. Першого травня Марта, відмовившись від втечі, вирішила позбавити життя не лише себе, а й шістьох дітей. Багато людей, які перебували в бункері, благали не вбивати малюків, запевняли, що зможуть таємно вивезти їх із країни під чужими прізвищами. Проте Магда виявила фанатичну непохитність, наказавши медику напоїти дітей морфіном. Потім жінка особисто дала їм ціанід.
Однак у Магди все ж таки є один живий нащадок. Щоправда, не син Йозефа Геббельса, а народжений від іншого чоловіка у першому шлюбі. Харальд Квандт під час війни, перебуваючи у званні офіцера, був захоплений британцями і вижив. І ось який непередбачуваний поворот долі. Його дочка, поїхавши до Ізраїлю, стала ортодоксальною єврейкою. Як би на це відреагувала фанатична нацистка, однодумця тирана, який кардинально вирішував «єврейське питання»? про так розпорядись життя, що єдиним її нащадком стала юдейка. До речі, ніхто з нащадків вищих фашистських чинів, засуджених у Нюрнберзі, не вимовляв слів виправдання на адресу ідей нацистської ідеології, прихильниками якої були предки. І все-таки мало хто з дітей одіозних нацистів відмовлявся від своїх злочинних батьків. Вони часто просто уникали спілкування з представниками ЗМІ. Втім, невідомо, що було в душах та серцях нащадків кривавих злочинців ІІІ Рейху.
