Кольська надглибока. Як радянські вчені пробурили шахту в Пекло і побачили демона
Колодязь в Пекло
Так назвали Кольську надглибоку шахту журналісти. 12,262 метра — найглибше проникнення людини в товщу Землі. І це лише офіційні дані. Але охочі до сенсацій люди казали, що реальна глибина близько 15 кілометрів, і що радянські вчені насправді пробилися в саму пекло, де почули крики грішників. Але про все по черзі.
24 травня 1970 року в експлуатацію було введено Кольську експериментальну опорну надглибоку свердловину (СГ-3). Як легко здогадатися вона розташована на Кольському півострові. Основна її мета була в тому, щоб вивчити будову шарів земної кори, а також визначити сейсмічні межі та теплові режими континентальних літосферних плит. І все б нічого, але чим глибше з часом занурювався бур, тим більше дивного фіксували вчені. А після серії таємничих пригод у 1994-95 роках шахту було законсервовано, а весь дослідницький склад розпущено.
Кольська надглибока
Чому так сталося? Дивні події почалися практично відразу. Ми всі звикли до малюнка зі шкільного підручника географії, де наочно пояснювалася будова земної кори, яка являти собою ніби багатошаровий пиріг. Так ось, дослідники на Кольській надглибокій практично одразу довели хибність подібних уявлень. Підземелля влаштоване набагато складніше, ніж передбачалося. На глибині в 10 км з’являлися порожнечі та водоносні жили, хоча їх там не мало бути згідно з усіма уявленнями.
Далі більше. Бур, що підійматися зі свердловини, був часто повністю оплавлений, а датчики температури показували аномальні градуси там, де згідно з передбаченнями їх не повинно бути. Так на глибині 5 кілометрів температура становила 70 °C, на 7 кілометрах — 120 °C, а на 12 кілометрах вже 220 °C. З погляду всіх наявних на той момент знань цього бути не могло. Проте факти — річ уперта. І бури оплавлялися, хоч і температура у 200° для них цілком нормальна.
Директор науково-виробничого комплексу “Кольська надглибока” Давид Губерман говорив: “До 4 кілометрів все йшло за теорією, а далі почався кінець світу”. На величезних глибинах було виявлено 14 нових видів скам’янілих мікроорганізмів, звідки вони там взялися — неясно, адже в той момент, коли ті глибини були поверхнею Землі, на нашій планеті, згідно з усіма уявленнями, ще не було жодного життя. А проби ґрунту з 3-х кілометрових глибин виявилися точною копією місячного ґрунту. Не просто схожими на нього, а 100% збігаються. І це ще одна загадка.
Коли мене про цю загадкову історію розпитували в ЮНЕСКО, я не знав, що відповісти. З одного боку, нісенітниця собача. З іншого боку, я, як чесний учений, не міг сказати, що знаю, що саме у нас сталося. Був зафіксований дуже дивний шум, потім вибух… Через кілька днів нічого такого на тій же глибині не виявилося.
Давид Губерман, Директор науково-виробничого комплексу “Кольська надглибока“
Так Кольська надглибока виглядає зараз
Про яку історію тут каже Губерман? В 1995 році на самій нижній глибині свердловини стався вибух. Тільки проблема в тому, що вибухати там було абсолютно нічому. І природу цього вибуху не встановлено досі. Працівника говорили не на камеру, боячись здатися божевільними, що деякі з них бачили та чули демона, який виривався з глибин Землі в той момент. Зрозуміло, що такі одкровення навіть у пострадянській Росії виглядали б дуже дивно і безглуздо. Тут же виникли чутки, що справжня глибина шахти не 12,262 метра, а в районі 15 кілометрів, де температура доходила до 1000 °C. І до бурилися доблесні геологи до самого Пекла.
І справді, що там на глибині неясно. Температура, різні шуми та інше передавалося на гору із глибин із затримкою у хвилину. Так от, бурильники неодноразово розповідали, що те, що вони там чули свого часу, навіть скептиків здатне налякати. Постійні шуми, які були відчайдушно схожі на людські завивання, одного разу хтось чи щось на глибині близько 11 кілометрів прямо смикнуло трос із буром униз. Саме смикнуло з величезною силою, а непросто бур застряг у породі і його не змогли витягнути. Самі розумієте, що постійне сусідство з таким об’єктом навіювало дослідникам і бурильникам певні думки, і багато хто з них потім у приватних бесідах підтверджував безліч чуток, хоч і не всі.
У 1995 році, коли стався “прорив демона”, Кольську надглибоку закрили. Офіційна причина — брак коштів, неофіційна… ну загалом від гріха якомога далі. Мало що там ще може бути. І тут ви повинні спитати мене, а звідки власне дрова, пане авторе. Річ у тому, що ця історія була опублікована в одній фінській газеті, а потім підхоплена американськими християнськими ЗМІ. І саме вони рознесли цю історію у всьому світі. А в 1997, потрапивши в інтернет, ця легенда почала жити власним життям
То що ми маємо у сухому залишку? Незрозумілі гули й стогін справді долинали зі свердловини, вибух незрозумілої природи справді був, а ось явище “демона” не знаходить жодних підтверджень, окрім як у статтях журналістів. Однак, Кольська надглибока воістину унікальний об’єкт, який на сьогодні перетворився на купу зруйнованого мотлоху, а там колись робилися наукові прориви. І якщо її відновлять, то, можливо, ми знову одним оком зможемо зазирнути в так зване Пекло.
