Болгарія відмовилася продавати Україні реактори АЕС “Белене”: Що це означає для енергетики?
Болгарія змінює плани щодо АЕС “Белене”
15 квітня 2025 року уряд Болгарії офіційно відмовився від продажу двох реакторів АЕС “Белене” Україні. Це рішення, оголошене віцепрем’єр-міністром і лідером Болгарської соціалістичної партії (БСП) Атанасом Зафировим, викликало широкий резонанс. Воно не лише впливає на енергетичну співпрацю між Болгарією та Україною, але й ставить під сумнів реалізацію іншого важливого проєкту – будівництва нових блоків АЕС “Козлодуй”. У цій статті ми проаналізуємо причини відмови, її наслідки для енергетичного сектору та перспективи ядерної енергетики в регіоні.
Болгарія залишає реактори собі: Що сталося?
Уряд Болгарії, за ініціативи Атанаса Зафирова, ухвалив рішення не продавати два реактори АЕС “Белене” Україні. За словами віцепрем’єра, це рішення підтримали всі партнери по коаліції, включно з лідером партії ГЕРБ Бойком Борисовим. Основний мотив – необхідність розвитку ядерної енергетики в Болгарії на тлі зростання цін на електроенергію у світі.
“Ми повинні інвестувати в ядерну енергетику, щоб забезпечити стабільність і доступність електроенергії для громадян Болгарії”, – наголосив Зафиров.
Рішення стало несподіванкою, адже ще у 2023 році Болгарія та Україна активно вели переговори про продаж цих реакторів. Український парламент навіть схвалив їхнє придбання для модернізації Хмельницької АЕС, а сума угоди оцінювалася у 600 мільйонів євро.
Передісторія: Переговори між Болгарією та Україною
У 2023 році Болгарія та Україна розпочали переговори про продаж двох російських реакторів, які були виготовлені для АЕС “Белене” – проєкту, що так і не був завершений. У лютому 2024 року Верховна Рада України підтримала рішення про закупівлю цих реакторів для будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС. Планувалося, що модернізація станції коштуватиме 1 мільярд доларів.
Реактори АЕС “Белене” мали стати частиною стратегії України щодо посилення енергетичної безпеки, особливо в умовах війни та руйнування енергетичної інфраструктури. Болгарія, зі свого боку, розглядала продаж як можливість позбутися застарілого обладнання та залучити кошти для власних енергетичних проєктів.
Наслідки для АЕС “Козлодуй”: Чи буде новий блок?
Відмова від продажу реакторів Україні безпосередньо впливає на інший ключовий проєкт – будівництво 7-го та 8-го енергоблоків АЕС “Козлодуй”. У 2024 році АЕС “Козлодуй – Нові потужності” підписала контракт з американським консорціумом Westinghouse та південнокорейською компанією Hyundai Engineering & Construction для реалізації цього проєкту. Хоча точна сума угоди залишилася комерційною таємницею, відомо, що контракт передбачає фіксовану ціну для учасників, а також оплату за робочі години та витрачений час.
Продаж реакторів АЕС “Белене” Україні мав стати джерелом фінансування для “Козлодуй”. Тепер, коли угода зірвана, виникають серйозні питання щодо фінансової спроможності Болгарії завершити будівництво нових блоків. Експерти побоюються, що це може призвести до затримок або навіть скасування проєкту, що негативно позначиться на енергетичній стабільності країни.
Чому Болгарія відмовилася від угоди?
Рішення уряду Болгарії має кілька причин, які поєднують економічні, політичні та стратегічні аспекти:
- Економічна вигода: Зростання цін на електроенергію у світі змусило Болгарію переглянути свої пріоритети. Уряд вважає, що збереження реакторів дозволить країні інвестувати у власну ядерну енергетику та зменшити залежність від імпорту електроенергії.
- Політичний тиск: Атанас Зафиров і БСП активно просувають ідею розвитку ядерної енергетики як національного пріоритету. Підтримка Бойка Борисова свідчить про консенсус у коаліції, що може бути спробою завоювати прихильність електорату перед виборами.
- Стратегічні міркування: У контексті геополітичної напруги в регіоні Болгарія прагне посилити свою енергетичну незалежність, а продаж реакторів Україні міг би послабити її позиції.
Вплив на Україну: Що втрачає Хмельницька АЕС?
Для України відмова Болгарії стала серйозним ударом. Реактори АЕС “Белене” мали стати основою для модернізації Хмельницької АЕС, що є ключовим елементом енергетичної безпеки країни. У 2025 році, коли війна з Росією триває, Україна гостро потребує стабільних джерел енергії. Відмова Болгарії змушує Київ шукати альтернативні варіанти, що може затримати проєкт і збільшити його вартість.
Крім того, Україна втрачає можливість швидко наростити потужності ядерної енергетики, що було б важливим кроком для зменшення залежності від російських технологій. Хмельницька АЕС залишається одним із пріоритетних об’єктів для модернізації, але без реакторів “Белене” її майбутнє виглядає менш певним.
Ядерна енергетика в регіоні: Що далі?
Рішення Болгарії підкреслює ширші проблеми ядерної енергетики в Східній Європі:
- Фінансові виклики: Будівництво нових енергоблоків потребує значних інвестицій, які в умовах економічної нестабільності важко знайти.
- Геополітичний контекст: Війна в Україні та санкції проти Росії ускладнюють доступ до технологій і обладнання.
- Екологічні стандарти: Європейський Союз вимагає від країн-членів, таких як Болгарія, дотримуватися суворих стандартів у ядерній енергетиці, що може гальмувати проєкти.
Для Болгарії наступним кроком має стати пошук фінансування для АЕС “Козлодуй”. Можливо, уряд звернеться до міжнародних інвесторів або перегляне бюджетні пріоритети. Для України важливо знайти альтернативних постачальників реакторів, можливо, звернувшись до США чи інших партнерів.
Енергетична безпека під питанням
Відмова Болгарії продавати реактори АЕС “Белене” Україні стала несподіваним поворотом, який вплине на енергетичну політику обох країн. Болгарія робить ставку на розвиток власної ядерної енергетики, але ризикує зірвати проєкт АЕС “Козлодуй”. Україна, своєю чергою, змушена шукати нові рішення для модернізації Хмельницької АЕС, що може затягнутися на роки.
Ця ситуація підкреслює, наскільки важливою є міжнародна співпраця в енергетичному секторі. Чи вдасться країнам знайти компроміс і забезпечити стабільність у регіоні? Час покаже.
За матеріалами: Forbes България
