15 мільярдів на реформу поліції у 2015 році: корупція, прогнила система і втрата цвіту нації
У 2015 році Україна з великими сподіваннями розпочала реформу правоохоронних органів, зокрема поліції. На це було витрачено астрономічні 15 мільярдів гривень – сума, яка могла б змінити країну. Але що ми маємо через десять років? Корупція процвітає, державна система прогнила, а цвіт української нації гине на фронті та в тіні беззаконня. Чи вартувала реформа таких жертв, і чому Україна досі не позбулася системних проблем?
Реформа поліції: обіцянки та реальність
У 2015 році реформа поліції подавалася як рятівний круг для правоохоронної системи, яка асоціювалася з корупцією, хабарництвом і безкарністю. За даними видання Укрінформ (2015), уряд обіцяв створити сучасну, прозору та ефективну поліцію, яка стане прикладом для інших державних інституцій. На реалізацію пішли мільярди: закупівля нових автомобілів, уніформи, тренінги від західних партнерів, запуск патрульної поліції.
Перші результати виглядали обнадійливо. Нові патрульні в містах, таких як Київ і Львів, викликали захват у громадян. Проте, як зазначає Радіо Свобода (2020), ейфорія швидко згасла. Реформа торкнулася лише верхівки айсберга – патрульної служби, тоді як кримінальна поліція, слідство та керівні посади залишилися в руках старої системи. За оцінками експертів, лише 10% від витрачених коштів пішли на реальні зміни, решта – на піар, закупівлі за завищеними цінами та “освоєння” бюджетів.
Чому реформа провалилася?
- Відсутність системного підходу. Реформа не зачепила судову систему та прокуратуру та адвокатуру, без яких поліція не може працювати ефективно.
- Корупція на всіх рівнях. За даними Transparency International (2019), Україна посідала 120 місце в індексі сприйняття корупції, що свідчить про системну проблему.
- Недостатня політична воля. Політики використовували реформу як інструмент для піару, а не для реальних змін.
Корупція знищує Україну
Корупція – це не просто слово, а ракова пухлина, яка роз’їдає державу зсередини. За даними Економічної правди (2023), щорічні втрати України від корупції становлять до 20% ВВП. У контексті реформи поліції це проявилося у розкраданні коштів, призначених на модернізацію. Наприклад, закупівля автомобілів Toyota Prius для патрульної поліції супроводжувалася скандалами через завищені ціни та непрозорі тендери (Лівий берег, 2016).
Корупція в поліції не обмежується фінансовими махінаціями. За даними Громадського (2021), значна частина правоохоронців продовжує брати хабарі, покривати злочинців і чинити тиск на громадян. Система “дахування” бізнесу, наркоторгівлі та нелегального видобутку бурштину процвітає. Чи можна назвати це реформою, якщо замість змін ми отримали стару систему в новій обгортці?
Прогнила державна система
Державна система України – це не лише поліція, а й суди, прокуратура, адвокатура, органи місцевого самоврядування. Реформа поліції мала стати першим кроком до очищення, але без змін у суміжних сферах вона була приречена. Наприклад, за даними Deutsche Welle (2022), лише 15% справ, переданих поліцією до суду, закінчуються вироками. Це свідчить про системну проблему: навіть якщо поліція затримує злочинця, корумповані судді чи прокурори відпускають його за хабар.
Прогнила система впливає не лише на правоохоронну сферу. Освіта, медицина, армія – усі ці галузі страждають від тих самих проблем: кумівства, хабарництва, відсутності відповідальності. Як результат, держава не може захистити своїх громадян, а цвіт нації – молоді, талановиті, патріотичні люди – гине на фронті або емігрує в пошуках кращого життя.
За що гине цвіт української нації?
Сьогодні Україна переживає найтрагічніший період своєї сучасної історії. Війна забирає найкращих – тих, хто міг би будувати нову країну. Але чи лише війна винна? Корупція та беззаконня в тилу деморалізують суспільство не менше, ніж ворожі обстріли. За даними Цензора.НЕТ (2024), скандали з розкраданням гуманітарної допомоги та ухиленням від мобілізації лише погіршують ситуацію.
Цвіт нації гине не лише на фронті, але й у боротьбі з внутрішнім ворогом – системою, яка знецінює їхні зусилля. Молоді активісти, волонтери, військові бачать, як їхні подвиги зневажаються через корупційні схеми. Чи варті були 15 мільярдів такого результату, якщо система залишилася незмінною?
Що робити далі?
Щоб виправити ситуацію, потрібні радикальні кроки:
- Повне перезавантаження правоохоронної системи. Необхідно провести люстрацію та залучити незалежних експертів для контролю.
- Реформа судів і прокуратури. Без цього поліція залишатиметься безсилою.
- Прозорість витрат. Кожен гривня має бути підзвітною, а тендери – відкритими.
- Суспільний тиск. Громадяни повинні вимагати змін через протести, петиції, моніторинг.
Як зазначає Українська правда (2024), без політичної волі та підтримки суспільства жодна реформа не матиме успіху. Україні потрібна не косметична зміна, а докорінна трансформація.
Висновки
Реформа поліції 2015 року, на яку витратили 15 мільярдів гривень, стала символом втрачених можливостей. Замість сучасної правоохоронної системи ми отримали корупцію, беззаконня та прогнилу державну машину. Цвіт української нації платить найвищу ціну за ці помилки – своїм життям, здоров’ям, вірою в майбутнє. Чи зможе Україна вирватися з цього замкненого кола? Це залежить від кожного з нас.
Лариса Криворучко, ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
