Скандал у НААУ та РАУ: Як керівництво адвокатури покриває злочини Олексія Фазекоша

01.04.202501.04.2025 fenixslovo 0 коментарів корупція в адвокатурі, кримінальне провадження, Лідія Ізовітова, НААУ, Олексій Кухар, Олексій Фазекош, підробка свідоцтва адвоката, РАУ, рішення №131, Степан Сікора, тиск на журналістів, шахрайство Фазекоша

Національна асоціація адвокатів України (НААУ) та Рада адвокатів України (РАУ) опинилися в епіцентрі скандалу, який загрожує підірвати залишки довіри до адвокатського самоврядування в Україні. У центрі уваги — Олексій Фазекош, голова Ради адвокатів Закарпатської області, якого звинувачують у підробці документів і шахрайстві. Рішення №131 від 15-16 грудня 2023 року, підписане головою НААУ Лідією Ізовітовою, стало не просто спробою виправдати Фазекоша, а юридичним фарсом, що демонструє глибоку корупцію в органах адвокатури. У цій статті ми детально розберемо, як НААУ та РАУ маніпулюють законом, ігнорують факти, чинять тиск на журналістів і покривають злочини, замість того щоб захищати принципи справедливості.

Хто такий Олексій Фазекош: адвокат чи самозванець?

Олексій Андрійович Фазекош очолює Раду адвокатів Закарпатської області з 2012 року, представляючи себе як досвідченого юриста. Проте його кар’єра, як з’ясувалося, побудована на фальсифікаціях. Журналіст і шеф-редактор видання Fenixslovo Степан Сікора у своїй заяві від 20 жовтня 2023 року до НААУ та РАУ звинуватив Фазекоша у низці злочинів: підробці свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 358 ККУ), шахрайстві на суму 21 тисяча доларів США (ст. 190 ККУ) та зловживанні службовим становищем (ст. 191 ККУ). Ці звинувачення підкріплені документами, які викривають справжню історію «адвоката».

Освітній обман

Згідно з офіційними даними, Фазекош у 2006 році закінчив Закарпатський державний університет, отримавши диплом бакалавра з міжнародних відносин (виданого 1 липня 2006 року).

Цей напрям підготовки не має жодного відношення до юридичної освіти, що є обов’язковою умовою для отримання адвокатського свідоцтва за Законом «Про адвокатуру» від 19.12.1992 №2887-XII. Лише у 2008 році він здобув бакалавр права, але це не допомогло б йому законно отримати свідоцтво у 2006 році.

Постанова Кабміну №1719 від 13.12.2006 року чітко розмежовує «Міжнародні відносини» (0302) і «Право» (0304), тож твердження про «вищу юридичну освіту» у 2006 році — відверта брехня.

Стаж: міф про два роки

Закон «Про адвокатуру» вимагає щонайменше дворічного стажу роботи в галузі права для складання кваліфікаційних іспитів. Фазекош отримав диплом бакалавра 1 липня 2006 року, а свідоцтво №21/575 нібито було видано 21 грудня 2006 року. За цей період — лише 6 місяців — він фізично не міг набрати необхідний стаж. Жодних документів, які б підтверджували його юридичну практику до 2006 року, немає. Це робить його «адвокатську» кар’єру юридично неможливою на той момент.

Відсутність доказів

У Фазекоша немає ні оригіналу свідоцтва №21/575, ні документів про складання іспитів, стажування чи присягу адвоката у 2006 році. Більше того, за даними Сікори, це свідоцтво було видане іншій особі — Ірині Логойді, що підтвердив ексголова Закарпатської КДКА Віктор Бедь у рамках кримінального провадження №12023078040000715 від 6 жовтня 2023 року. Фазекош же оперує лише ксерокопіями «дублікатів», виданих у 2008, 2013 та 2015 роках, один із яких він підписав сам собі як голова Ради адвокатів.

Рішення №131: юридична ширма для захисту злочинця

Замість того щоб розслідувати звинувачення, НААУ та РАУ видали рішення №131, яке Сікора називає «грубим порушенням законодавства». Документ на 7 сторінках — це не аналіз фактів, а спроба виправдати Фазекоша через маніпуляції, перекручування і відверту брехню. Розберемо ключові аспекти цього «шедевру» юридичної думки. (Примітка. В кінці статті подамо повну копію рішення №131)

Маніпуляція законом про освіту

У рішенні №131 стверджується, що диплом бакалавра з міжнародних відносин у 2006 році відповідав вимогам Закону «Про адвокатуру», посилаючись на Закон «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984-III. НААУ заявляє, що «повна вища юридична освіта» не вимагалася, а бакалавр вважався достатнім. Це — абсурд. Стаття 2 Закону «Про адвокатуру» чітко вимагає «вищу юридичну освіту», а постанова Кабміну №1719 від 13.12.2006 року визначає «Право» як окремий напрям із кваліфікаціями «правознавство» чи «правоохоронна діяльність». Міжнародні відносини (6.030205 — країнознавство) не мають жодного відношення до юриспруденції. Фазекош отримав юридичну освіту лише у 2008 році, тож у 2006 році він не відповідав базовим вимогам.

Ігнорування рішення ВККА

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури (ВККА) від 15 січня 2010 року (№V/16-308) прямо вказує: Фазекош (або «Фозекош», як він фігурує в документах) не складав кваліфікаційних іспитів і не отримував свідоцтва у 2006 році. ВККА визнала, що він не мав ні юридичної освіти, ні стажу, а видача свідоцтва була незаконною.

Це рішення не скасоване жодним судом чи органом, але НААУ та РАУ його проігнорували, посилаючись на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 25.06.2010 року, яка нібито підтвердила законність свідоцтва.

Проте ця постанова була скасована Вищим адміністративним судом України 17.06.2015 року через непідвідомчість справи адміністративним судам. Таким чином, твердження про «преюдиційність» — це юридична фікція.

Фальшиві дублікати: історія підробок

Фазекош стверджує, що втратив оригінал свідоцтва у 2008 році через крадіжку сейфа, звернувшись до міліції 10 грудня 2008 року. Вже 24 грудня 2008 року Закарпатська КДКА видала йому «дублікат» №21/575 за підписом голови Ольги Павліченко. Але в документах фігурує прізвище «Фозекош», а не «Фазекош». За даними ГУ МВС у Закарпатській області, «Фозекош Олексій Андрійович» не значиться в обліках, натомість є «Фазекош» із тими ж паспортними даними. Це свідчить про підробку.

У 2013 році Фазекош отримав ще один «дублікат» від Петра Немеша, а у 2015 році — виписав його сам собі як голова Ради адвокатів. Усі ці документи базуються на неіснуючому оригіналі, адже свідоцтво №21/575 належало Ірині Логойді. Кожен із цих «дублікатів» — це окремий злочин за ст. 358 ККУ, але НААУ та РАУ закрили на це очі.

Шахрайство на 21 тисячу доларів: жертва громадянка Ш.

Окрім підробки документів, Фазекош звинувачується у шахрайстві. Громадянка Ш. у заяві до поліції Мукачева від 6 листопада 2023 року детально описала, як він виманив у неї 21 тисячу доларів США. Ось хронологія подій:

Знайомство: 12 березня 2023 року Степан Сікора познайомив громадянку Ш. із Фазекошем у його будинку в Мукачеві. Громадянка Ш. шукала адвоката для свого знайомого, який перебуває в Ужгородському СІЗО.
Перший платіж: Під час обіду в ресторані «Евентум» Фазекош пообіцяв вступити у справу за 3000 доларів США. Ці гроші він отримав того ж дня у присутності Сікори.
Подальші платежі: Фазекош переконував громадянку Ш. , що «вирішив питання» через прокурора Віталія Вайду та голову Закарпатського апеляційного суду Ганну Фазикош. Вона передала йому:
- 17 червня 2023 року — 12 тисяч доларів.
- Через черз помічницю О. Атабаєву: 2500 доларів 21.03.2023, ще 2500 доларів через свою маму 22.03.2023, 1000 доларів 11.07.2023.

Загальна сума склала 21 тисячу доларів. Проте Фазекош не виконав жодних реальних дій: не відвідував суд, не вивчав справу, обмежившись формальними кроками через помічницю. Громадянка Ш. не укладала з ним договору, тож ці кошти не є адвокатським гонораром, а їхнє привласнення — шахрайство (ст. 190 ККУ) і зловживання становищем (ст. 191 ККУ).

Цей факт не згадується у рішенні №131. Натомість НААУ звинуватило Сікору у «розголошенні адвокатської таємниці», хоча громадянка Ш. не була клієнткою Фазекоша.

Тиск на Степана Сікору: цинічна атака НААУ та РАУ

Степан Сікора, який викрив злочини Фазекоша, став об’єктом безпрецедентного тиску з боку НААУ та РАУ. Керівництво не лише ігнорує його докази, а й вдається до шантажу, наклепу та погроз.

Шантаж на засіданні РАУ

Під час засідання 15-16 грудня 2023 року Лідія Ізовітова вимагала від Сікори назвати ім’я громадянки Ш, погрожуючи «наслідками». Вона намагалася змусити його розкрити джерела інформації, що є прямим порушенням права журналіста на захист джерел (ст. 171 ККУ). У листі від 9 січня 2024 року за підписом Вадима Красника Сікору звинуватили у «тиску на РАУ з метою змусити Фазекоша піти з посади», що є спробою залякати його та змусити відмовитися від розслідування.

Наклеп і бездоказові звинувачення

Рішення №131 містить абсурдні звинувачення проти Сікори:

Незаконний доступ до ЄРАУ: НААУ стверджує, що Сікора отримав доступ до бази даних адвокатів (електронні пошти), але не наводить жодних доказів. Поштові адреси адвокатів є публічними і доступними через пошукові системи, тож це звинувачення — наклеп (ст. 151 ККУ).
Доступ до приміщень Ради адвокатів: РАУ заявляє, що Сікора незаконно проник у приміщення Ради адвокатів Закарпаття, щоб отримати документи про фальшиві сертифікати. Насправді цю інформацію надала помічниця Фазекоша Ольга Атабаєва, але НААУ воліє звинуватити журналіста, а не перевірити факти.

Ігнорування доказів

Сікора подав копії документів, які підтверджують підробку свідоцтва Фазекоша, але НААУ відмовилася їх розглядати, вимагаючи нотаріально завірені копії. Це — абсурд, адже РАУ могла самостійно зробити запити до КДКА, МВС чи університетів. Така позиція свідчить про небажання розслідувати правду.

Фальшиві сертифікати: новий злочин Фазекоша

18 листопада 2023 року Фазекош видав два фальшиві сертифікати англійською мовою про складання кваліфікаційних іспитів:

Hanna Ryzhova, №178, Series ZR №21/3247.
Oleksandr Bondar, №179, ZR №21/3248.

Ці документи підписані ним як головою Ради адвокатів, хоча видача сертифікатів — виключна компетенція КДКА. Голова КДКА Закарпаття Петро Немеш заявив, що не видавав таких документів, а Сікора отримав інформацію від Ольги Атабаєвої перед відправкою їх «Новою поштою». НААУ не спростувала факт фальсифікації, але звинуватила Сікору у «розголошенні персональних даних», що є черговою спробою відвернути увагу від злочину Фазекоша.

Чому НААУ та РАУ покривають Фазекоша?

Рішення №131 — це не просто захист Фазекоша, а спроба зберегти корупційну систему в адвокатурі. Лідія Ізовітова та інші посадовці свідомо перекручують факти, щоб уникнути розслідування.

Ось можливі причини:

Фінансові інтереси: Фазекош може бути частиною схеми, яка приносить вигоду керівництву НААУ. Шахрайство на 21 тисячу доларів — лише один приклад, а загальний обсяг «заробітків» може бути значно більшим.
Політичний тиск: Розкриття злочинів Фазекоша створило б прецедент, який би виявив інші фальсифікації в адвокатурі. Це загрожує позиціям Ізовітової та її оточення.
Особисті зв’язки: Фазекош, ймовірно, має домовленості з Ізовітовою, що гарантують йому імунітет.

Роль Лідії Ізовітової

Як голова НААУ та РАУ, Ізовітова несе пряму відповідальність за рішення №131. Її дії — від шантажу Сікори до ігнорування ВККА — свідчать про свідоме приховування злочинів (ст. 396 ККУ). Її статус «Заслуженого юриста України» і доктора юридичних наук лише підкреслює цинізм ситуації: людина з такими регаліями очолює корупційну машину.

Олексій Кухар: права рука чи співучасник?

Заступник Ізовітової Олексій Кухар очолював робочу групу, яка готувала рішення №131. Він провів приватну розмову з Сікорою 14 грудня 2023 року, перекрутивши її зміст у документі як «офіційну позицію». Це — маніпуляція, яка мала дискредитувати журналіста і виправдати Фазекоша.

Кримінальні провадження: правда виходить назовні

Справа Фазекоша вже на розгляді правоохоронних органів:

№12023078040000715 від 6 жовтня 2023 року: Розслідування підробки свідоцтва (ст. 358 ККУ). Свідчення Віктора Бедя та документи підтверджують, що №21/575 належало Ірині Логойді.
Заява громадянки Ш. від 6 листопада 2023 року: Шахрайство на 21 тисячу доларів (ст. 190 ККУ). Поліція Мукачева відкрила провадження.
Заява Сікори до НАБУ та ГПУ: Приховування злочинів НААУ та РАУ (ст. 396 ККУ), наклеп (ст. 151 ККУ), шантаж (ст. 189 ККУ) і перешкоджання журналістській діяльності (ст. 171 ККУ).

Ці провадження — шанс притягнути Фазекоша та його покровителів до відповідальності. Але без тиску громадськості справа може бути «злита» через корупційні зв’язки.

Висновок: час очистити адвокатуру від шахраїв

Скандал із Олексієм Фазекошем — це не просто історія одного самозванця, а дзеркало системної кризи в українській адвокатурі. НААУ та РАУ під керівництвом Лідії Ізовітової та інших посадових осіб перетворилися на інструмент захисту злочинців, а не правосуддя. Фазекош, який не має законного права бути адвокатом, продовжує обманювати клієнтів і очолювати Раду адвокатів Закарпаття, спираючись на фальшиві документи та підтримку корумпованих посадовців.

Українська адвокатура потребує радикальних реформ:

Прозорість: Перевірка всіх свідоцтв адвокатів на предмет фальсифікацій.
Відповідальність: Притягнення до кримінальної відповідальності Ізовітової, яка покриває злочини Фазекоша.
Захист журналістів: Гарантії безпеки для тих, хто викриває корупцію.

Поки НААУ та РАУ покривають шахраїв, довіра до професії адвоката руйнується. Суспільство та правоохоронні органи мають змусити систему працювати за законом, а не за «договірняками». Фазекош і його покровителі повинні відповісти за свої злочини — інакше адвокатура залишиться притулком для самозванців.

Степан Сікора, шеф-редактор інтернет-видання “Фенікс Слово”