Джеймс Уебб зафіксував таємничий об’єкт, що перетинає міжзоряний простір
Космічний телескоп NASA «Джеймс Уебб» виявив загадковий об’єкт, який вільно дрейфує в міжзоряному просторі. Цей об’єкт, названий SIMP 0136, має масу, подібну до планетарної – приблизно в 13 разів більшу за масу Юпітера, і знаходиться лише за 20 світлових років від Землі. Він обертається з неймовірною швидкістю, роблячи повний оберт навколо своєї осі всього за 2,4 години.
Завдяки детальним спостереженням «Джеймса Уебба» в інфрачервоному діапазоні, міжнародна команда дослідників виявила ознаки «складних атмосферних явищ», включаючи можливі шари хмар і температурні зміни в атмосфері об’єкта. Дослідження, опубліковане в журналі The Astrophysical Journal Letters, розкриває ці деталі.
Вчені припускають, що об’єкти, подібні до SIMP 0136, можуть мати багато спільного з газовими гігантами нашої Сонячної системи, такими як Юпітер і Сатурн, які також мають кілька шарів хмар і високотемпературні зони. Однак, на відміну від них, SIMP 0136 дрейфує в космосі без прив’язки до зірки. Астрономи також не виключають, що це може бути коричневий карлик – об’єкт, який займає проміжне положення між планетою та зіркою.
Ці нові дослідження базуються на попередніх спостереженнях космічних телескопів NASA «Хаббл» і «Спітцер».
«Ми вже знали, що його яскравість змінюється, і були впевнені, що існують неоднорідні шари хмар, які обертаються, то з’являючись, то зникаючи з поля зору, і еволюціонують з часом», – сказала Елісон Маккарті, докторантка Бостонського університету та провідний автор дослідження. «Ми також припускали, що можливі коливання температури, хімічні реакції та, можливо, вплив полярних сяйв на яскравість, але не були впевнені».
Інфрачервоний спектрограф ближнього діапазону «Джеймса Уебба» дозволив вченим спостерігати набагато ширший спектр інфрачервоного світла, що призвело до нових захоплюючих відкриттів.
«До цього ми мали лише невеликий фрагмент спектру ближнього інфрачервоного діапазону від «Хаббла» та кілька вимірювань яскравості від «Спітцера», – сказала Йоганна Вос, доцент Триніті-коледжу в Дубліні та головний дослідник.
Вчені порівняли сотні детальних кривих яскравості з атмосферними моделями, щоб краще зрозуміти, як може виглядати атмосфера SIMP 0136. Вони виявили свідчення неоднорідних хмар та яскравих «гарячих точок», можливо, пов’язаних із полярними сяйвами, високо над хмарами.
«Уявіть, що ви спостерігаєте за Землею здалеку», – сказав Філіп Мюрхед, науковець з Бостонського університету та співавтор дослідження. «Якби ви дивилися на кожен колір окремо, ви б побачили різні візерунки, які розповіли б вам щось про її поверхню та атмосферу, навіть якщо б ви не могли розрізнити окремі деталі».
«Синій колір посилювався б, коли океани потрапляли б у поле зору», – додав він. «Зміни в коричневому та зеленому кольорах розповіли б вам щось про ґрунт і рослинність».
Інші криві яскравості, зафіксовані «Джеймсом Уеббом», вказують на наявність вуглекислого газу та оксиду вуглецю, але залишається ще багато питань.
«Ми ще не до кінця розібралися з хімічною частиною головоломки», – сказала Вос. «Але ці результати дійсно вражають, тому що вони показують нам, що концентрація молекул, таких як метан і вуглекислий газ, може змінюватися від місця до місця та з часом».
«Якщо ми дивимося на екзопланету і можемо отримати лише одне вимірювання, нам потрібно враховувати, що воно може не бути репрезентативним для всієї планети», – додала вона.
