Вчені майже 40 років мали хибне уявлення про Уран: що їх змусило змінити думку
Протягом цього часу дослідження планети базувалися на інформації, отриманій від космічного апарата NASA “Вояджер-2”.
Протягом майже 40 років вчені мали хибне уявлення про сьому планету Сонячної системи — Уран. Це стало можливим через унікальне космічне явище, яке збіглося з пролітом зонда NASA “Вояджер-2” 1986 року.
Про це йдеться в статті ScienceAlert.
Вперше й востаннє апарат пролетів на відстані 80 000 км від Урана, збираючи дані, які значною мірою вплинули на наше розуміння цієї планети. Однак нове дослідження вказує, що раніше отримані дані були спотворені.
“Наукова картина Урана, яку ми маємо після прольоту “Вояджера-2”, полягає в тому, що він має екстремальне магнітосферне середовище. Але я завжди думав, що, можливо, проліт “Вояджера-2″ повз Уран стався просто під час якоїсь дивної діяльності”, – заявив фізик космічної плазми Джеймі Джасінскі.
Як з’ясували науковці, на момент проходження зонда через планету, Сонце переживало період надзвичайно сильної активності. Це викликало стиснення магнітосфери Урана в п’ять разів, створивши унікальні умови навколо планети. Це пояснює аномалії, зокрема відсутність плазми в магнітному полі та надзвичайно сильні радіаційні пояси.
Якби “Вояджер-2” пролетів поблизу Урана хоча б на тиждень раніше, отримані дані мали б зовсім інший вигляд. Вчені вважають, що інтенсивний сонячний вітер, який тиснув на магнітосферу Урана, змінив її вигляд.
Вчені заявили, що майже повна відсутність плазми та сильна інтенсивність радіаційних поясів — результат рідкісного підвищення швидкості сонячного вітру через активність Сонця. За таких умов енергетичні електрони, що зазвичай потрапляють до магнітосфери, не змогли утриматися, зменшуючи її розміри. Це означає, що якби не цей фактор, магнітосфера Урана була б схожою на ту, що є в Юпітера, Сатурна і Нептуна.
Дослідження також підкреслює, що зонд “Вояджер-2”, який збирав дані про планету, потрапив на Уран у невдалий час, коли подібні умови виникли вперше за багато років. Вчені вважають, що для кращого розуміння цих аномалій необхідно відправити нову місію до Урана. NASA планує розпочати таку місію на початку 2030-х років, але конкретні терміни ще не визначено.