Північнокорейські солдати на службі Росії – велика проблема, і не лише для України
Виряджання близько 10 тисяч північнокорейських солдатів до Росії, яку підтвердила розвідка Південної Кореї, Пентагон, президент України Володимир Зеленський і не заперечував Володимир Путін, знаменує собою різку ескалацію та інтернаціоналізацію найбільшої війни Європи за останні покоління, з потенційними наслідками на полі бою, в Європі та у Північно-Східній Азії.
Пхеньян давно сприяв Росії у війні проти України, постачаючи величезну кількість артилерійських снарядів. Введення реальних бойових частин у війну у критичний момент не лише посилює тиск на втомлену від війни та слабку в живій силі Україну, а й порушує питання про те, що Північна Корея сподівається отримати натомість.
Глава військової розвідки України стурбований тим, що поєднання північнокорейських боєприпасів, наразі підкріплених північнокорейськими військами, рівносильне неоголошеній світовій війні. Зеленський, хоч і не зовсім впевнений у чисельності чи складі північнокорейських військ, впевнений, що вони є загрозою, якій західні партнери України мають протистояти. Україна, у якої в перші дні не бракувала добровольців для війни, тепер вважає, що людська сила, можливо, навіть більша, ніж матеріальні засоби, — її найбільша проблема.
Газета WSJ пише, що відправлені до Росії солдати «можливо, не є найкращими з найкращих в армії Кім Чен Ина». Вони виглядають молодими — підлітки або їм трохи більше 20 років — і, ймовірно, перебувають на ранніх етапах призову до армії, згідно з відеоматеріалами та даними розвідки.
Однак, за іншими даними, південнокорейська розвідка позначила розгорнуті підрозділи як спецназ, мабуть, частину XI корпусу Північної Кореї, 200-тисячного, 18-бригадного авангарду північнокорейської армії, який насправді добре нагодований, добре навчений, надіндоктринований і особливо ода операціях із проникнення. У них можуть бути проблеми із сучасною війною та російською мовою, але якщо в масовій армії Північної Кореї є якісні підрозділи, то це вони.
Ще важливіше те, як Росія має намір використати цих солдатів. Ймовірно, росіяни можуть використати північнокорейські підкріплення, щоб завершити українське вторгнення на територію Курської області.
Їхнє потенційне використання в Курській області важливе у двох відносинах. По-перше, політично це чітко вписується в умови червневої угоди про взаємну оборону між Москвою та Пхеньяном, в якій кожна сторона може допомогти іншій відбити збройну агресію на своїй території. По-друге, якщо Росія може схилити баланс навколо Курська свіжими відносно високоякісними військами, вона може перекинути власні сили, щоб закріпити успіх, далі на південь, де вона близька до прориву української оборони в Донецькій області. При цьому будь-яка українська відповідь у Курську означатиме ослаблення цього південного фронту.
Допомога Північної Кореї далека від альтруїзму. Є кілька дивідендів, які Кім Чен Ин сподівається отримати від такого залучення до російської війни.
Найбезпосередніший підсумок — бойовий досвід північнокорейських солдатів у сучасній війні, особливо у використанні безпілотників у наступальних та оборонних цілях. Північнокорейські війська вже проходять навчання з управління безпілотниками на Далекому Сході Росії.
Крім того, Пхеньян, ймовірно, зможе розраховувати на отримання ще більшої допомоги від Росії, якщо і коли йому знадобиться. Це може спонукати Кім Чен Ина зайняти ще більш агресивну лінію в Кореї та у всьому регіоні. У разі загострення конфлікту на Корейському півострові союзникам Південної Кореї доведеться побоюватися не лише китайської участі, а й російської присутності.
Саме тому Південна Корея вже активізувала контакти та обмін інформацією з НАТО, а також висунула ідею переходу від постачання нелетальної допомоги Україні до постачання зброї, що ознаменувало б ескалацію вже її участі у війні на іншому кінці світу. Повідомляється також, що Сеул обмірковує надсилання перекладачів, щоб допомогти Україні допитувати північнокорейських полонених.
Таким чином, операція в Курській області може стати опосередкованою війною двох Корей, додаючи градуси напруженості протистояння між західними союзниками та авторитарними режимами у різних частинах світу.
