Переведення годинників на зимовий час: чому Зеленський не поспішає змінювати порядки в Україні
Перехід на зимовий і літній час впливає на повсякденний ритм життя багатьох українців. Політики під час обговорення питання згадують про євроінтеграцію України: більшість країн ЄС переводять годинники, лише Росія з 2014 року живе за зимовим часом. Фокус наводить аргументи “за” і “проти” ініціативи.
Україна готується перейти із літнього на зимовий час у ніч із 26 на 27 жовтня 2024 року: о 04:00 ранку стрілки годинника переводять на годину назад, до 03:00. Верховна Рада України 16 липня 2024 року прийняла в цілому законопроєкт, що скасовує сезонне переведення годинників. Документ потрапив до президента України Володимира Зеленського 21 серпня, але досі не підписаний.
Народні депутати пропонують не переходити на літній час 2025 року і залишити другий, східноєвропейський часовий пояс UTC+2. У міністерстві економіки вважають, що зимовий час — природний, бо відповідає географічному положенню країни. Перехід на літній час чиновники пояснили ефективним використанням світлої частини доби.
Але Зеленський може не схвалити ідею скасування переведення годинників. Главі держави доповіли, що фіксація на зимовому часі призведе до мільярдних збитків в економіці. Водночас строки ветування документа вже минули, розповіли джерела “ВВС-Україна”.
Інший співрозмовник радіостанції каже, що вето президент не використав, щоб “не ображати” спікера парламенту Руслана Стефанчука, бо це був його законопроєкт. Усі порахували і побачили мінуси для економіки, а до аргументів проти підписання закону співрозмовник додав петиції від українців.
Зауважимо, що на підписання закону до наступного переведення часу у президента залишається приблизно пів року.
Історія переведення годинників в Україні, Росії та Європі
Переведення часу на одну годину вперед навесні та назад восени вперше випробувала Німеччина в 1916 році під час Першої світової війни. Німці завдяки цьому намагалися скоротити витрату вугілля на електростанціях і відправити ресурс заради роботи збройових заводів. Інші країни Європи взяли приклад із Берліна.
Штати почали переходити на літній час із 1919 року, та кілька разів відмовлялися від цього. Але все ж більшість американців переводять годинники з 1974 року.
Після Другої світової війни європейські країни здебільшого відмовлялися від цієї практики, та відновили її в 1970-х роках через нафтову кризу для зниження витрат на освітлення.
Україна 2011 року скасовувала перехід на зимовий час, але суспільство обурилося, тож рішення швидко скасували. Одні наводили аргументи, що дітям доводиться йти до школи в темряві, інші — що повторюється крок Росії.
Колишній президент РФ Дмитро Медведєв у 2011 році хотів назавжди закріпити літній час, пояснивши ініціативу турботою про здоров’я людей і “корів, які не розуміють, чому доярки приходять до них в інший час”. Остаточно Росія перейшла виключно на зимовий час у липні 2014 року.
“Божевільна” ідея чи благо: що українці отримають від переведення годинників?
Прихильники ініціативи кажуть, що відмова від переведення часу заощадить витрати електроенергії, позитивно позначиться на здоров’ї, підвищить працездатність і сприятиме євроінтеграції. Україна синхронізується за часом із країнами Європи — від Іспанії до Польщі.
Противники переведення годинників посилаються на результати західних досліджень щодо негативного впливу на здоров’я: людина може почуватися втомленою і страждати на безсоння. Нібито збільшується кількість серцевих нападів, підвищується тиск, депресія та кількість самогубств.
На думку нардепа від “Європейської солідарності” Олексія Гончаренка, скасування переведення годинників на зимовий і літній час — “божевільне” рішення. Політик сподівається, що Зеленський все ж таки не підпише відповідний закон.
“Влітку на сході України сонце вставатиме на початку четвертої ранку. І в чому користь? Очевидно, це збільшить витрати енергоресурсів, менш ефективно використовуватиметься світловий день. У певні місяці розрив із нашими європейськими сусідами буде близько двох годин”, — пояснив він Фокусу свою позицію.
Більшість країн Євросоюзу не відмовилися від переведення годинників, у випадку з Румунією Україна матиме дві години різниці, навів приклад нардеп.
Співрозмовники Фокуса не вважають критичним для здоров’я людей переведення годинників двічі за рік. За словами Гончаренка, серйозних наукових досліджень на цю тему немає.
“У нас люди літають по 8-9 годин на літаках у зовсім інші часові пояси, а тут ідеться про переведення стрілок на одну годину. Україна понад 30 років переводить годинник і всі живі. Набагато гірше для здоров’я буде бачити сонце о 04:00 ночі, а о 09:00 їхати на роботу в розпал літньої спеки”, — констатує він.
Перехід на зимовий і літній час — один із прикладів тем, що розділяють українське суспільство. Одні вважають, що краще залишатися на другому часовому поясі, а інша сторона — за те, щоб підлаштовуватися під Східну Європу, зазначає політолог і голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
З економічного погляду фіксація часу не вплине на витрату енергоресурсів, оскільки години навантаження на мережу в Україні змішані: не всі працюють з 9-ї до 18-ї.
“Година туди чи назад не має значення для бізнесу. Ми говоримо більше про психологічний дискомфорт. часто людині потрібно кілька днів на збалансованість внутрішніх ритмів. А після скасування переведення стрілок усі житимуть за одним графіком, приберуться додаткові проблеми з адаптації”, — зауважує він у розмові з Фокусом.
Але є невелика проблема технологічного характеру. Мільйони двозонних лічильників електрики потрібно буде перепрограмувати, якщо скасують сезонне переведення годинників. Завдяки пристрою вдвічі скорочуються витрати на електроенергію в нічний час — із 23:00 до 07:00 ранку. Тариф у цей період становить 2,16 гривні за кВт-год.
