Севгіль Мусаєва: ОП обдзвонює рекламодавців і просить не розміщувати рекламу в “Українській правді”
Інститут масової інформації розпочинає серію бліцінтерв’ю з керівниками медій, які входять до Білого списку. Про дефіцит кадрів, фінансування, впровадження інновацій представниця ІМІ Валентина Троян поспілкувалася з головною редакторкою “Української правди” Севгіль Мусаєвою.
ІМІ поставив п’ять запитань:
- Скільки людей працює наразі в редакції? Чи відчуваєте ви кризу кадрів?
- Які інновації впровадила редакція за останній рік?
- З якими основними викликами зіткнулася редакція цього року і як ви їх вирішуєте?
- Скільки у вашої редакції джерел фінансування? Назвіть основні.
- Що, на вашу думку, потрібно змінити або вдосконалити, щоб українські медіа могли працювати ефективніше?
Скільки людей працює в “Українській правді”
Кадрову кризу, звісно, відчуваємо, адже частина команди пішла воювати добровольцями або була мобілізована. А інші, будьмо чесними, вигоріли, зокрема через висвітлення воєнних злочинів та роботу на фронті. Тобто ми стикаємося з цим.
Загалом у всіх проєктах “Української правди” (“Європейська правда”, “Економічна правда”, “УП.Життя”, “ТаблоID”, “Межа”, “Чемпіон”), разом з відеокомандою та адміністративним відділом, працює 180 людей.
Інновації, яка впровадила редакція УП за останній рік
Ну, звичайно, штучний інтелект. Це зрозуміло. Причому в різних напрямах. Напевно, виділили б саме його на 100%. Ми використовуємо штучний інтелект для розшифрування, написання запитів, перекладу, озвучення, роботи з відео, а також у створенні пісень та саундтреків.
Що ще можна вважати інновацією? Ми придбали видання під час повномасштабної війни. Повернули “Чемпіон” і купили “Межу”.
“Межа” – це видання про інновацію та нову економіку. Якщо це можна назвати інновацією, то я б це відзначила. У нас навіть був перший івент із “Межею” щодо цифрової трансформації та нової економки у вересні цього року.
“Чемпіон” був укомплектований людьми, але ми ще додали двох нових співробітників. У нас були великі плани на Єврочемпіонат та Олімпіаду, проте найцікавіше почалося вже після, тому що “Чемпіон” другий місяць поспіль приносить “Українській правді” 10 мільйонів переглядів на місяць. Це дуже багато.
Виклики УП у 2024 році
Мобілізація, безумовно. Це те, що важко вирішувати, адже журналістів не вважають критично важливими для економіки, не надають економічного бронювання, немає механізму захисту журналістів. Водночас я погоджуюся з Оксаною Романюк (директорка Інституту масової інформації), яка каже, що інформаційний вимір цієї війни є дуже важливим. Якщо говорити про всі редакції онлайн-медіа, то йдеться про бронювання ста людей. Разом з тим велика кількість співробітників долучилася добровільно до Сил оборони.
Другий виклик, і я можу про це сказати, – це тиск із боку Офісу президента. Вони блокують розміщення реклами різними нашими партнерами та блокують участь представників влади в наших івентах. Тобто ОП обдзвонює потенційних рекламодавців і просить не розміщувати рекламу в “Українській правді” та не приходити на наші заходи.
Останній наш івент, наприклад, був присвячений експорту. У день івенту від участі відмовилися чотири учасники. Це було дуже відчутно для нас. Я вважаю, що це вияв економічного тиску на редакцію. Також мені відомо, що власнику “Української правди” надходили пропозиції щодо продажу видання. Він відмовився, і я вважаю це тиском на редакцію.
Джерела фінансування УП
Звісно, це банерна реклама, нативна реклама, івенти, донорська підтримка, читацька модель. Плюс минулого року англійська версія заробляла дуже непогано, але зараз це набагато гірше. Також маємо монетизацію від YouTube.
Що змінити або вдосконалити для ефективнішої діяльності медіа
Зрозуміло, що ринок зараз дуже складний. Ми боремося за можливість залишатися фінансово незалежними від інвестора. Це дуже важливе завдання для нас разом з нашим СЕО Андрієм Бобрикіним. Потрібно робити все можливе, щоб редакція залишалась абсолютно незалежною в плані джерел фінансування. Але очевидно, що ринок сильно постраждав через війну, рекламодавців стало менше, а в бізнесу – менше коштів.
Мені здається, що є потенціал у читацькій моделі, але потрібно більше пояснювати людям, чому вони мають підтримувати незалежну журналістику, особливо коли йде повномасштабна війна і потрібно підтримувати ЗСУ. Популяризація читацької моделі – це те, що зараз украй необхідне.
Також важливо розробити політику щодо донорської підтримки медіа, адже в перший рік повномасштабної війни донори допомагали багатьом, було багато джерел надходження допомоги, а зараз це вже набагато менше.
Як журналістка, я дуже хочу, щоб не тільки наше видання вижило, але й щоб збереглася вся інфраструктура незалежних медіа в Україні, зокрема регіональних. Я дуже переймаюся через стан регіональної журналістики. Потрібна політика розподілу донорських коштів у певній пропорції між регіональними та національними медіа. Підтримка медіа з великою аудиторією є дуже важливою.
