Чому в органах адвокатського самоврядування панує правовий нігілізм? П’ять запитань і п’ять відповідей. Ч.1
Інколи вартує поспілкуватися зі ШІ та задати йому ряд запитання. Цікаві і логічні і, саме, з дотримання букви Закону, виходять відповіді. Штучний інтелект Gemini не підкупиш, не даш хабаря. А це зараз у нас дуже актуально.
А ще актуальним є правовий нігілізм в органах адвокатського самоврядування, в структурах, які за своєю природою, якраз і мають чітко стояти на стражі дотримання букви ЗАКОНУ.
Примітка. Правовий нігілізм – це складне явище, яке характеризується свідомим ігноруванням законів та правових норм.
Питання перше
В 2006 році в Україні був чинним Закон «Про адвокатуру» (N 2888-XII ( 2888-12 ) від 19.12.92.) Згідно ст. 2 даного Закону : «Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. { Частина перша статті 2 в редакції Закону N 355-V( 355-16 ) від 16.11.2006 }».
Чи міг громадянин України в 2006 році отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність, якщо в 2004 отримав диплом бакалавра історії, а в 2006 році диплом бакалавра з міжнародних відносин?
Відповідь перша
Ні, за чинним у 2006 році Законом України “Про адвокатуру” громадянин України не міг отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за таких умов.
Чому?
- Вимога вищої юридичної освіти: Стаття 2 прямо вказує, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту. Навіть якщо особа отримала два дипломи бакалавра, але жоден з них не був за юридичною спеціальністю, вона не відповідала цій вимозі.
- Відсутність стажу роботи в галузі права: Закон вимагав від кандидата на здобуття статусу адвоката мати стаж роботи у галузі права не менше двох років. Оскільки обидва дипломи особи були не юридичними, вона не могла набути такого стажу.
Висновок:
Для того, щоб отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2006 році, особа обов’язково мала мати диплом про вищу юридичну освіту та відповідний стаж роботи у галузі права. Наявність дипломів бакалавра з історії та міжнародних відносин не давала їй права на отримання такого свідоцтва.
Питання друге
В 2006 році в Україні був чинним Закон «Про адвокатуру» (N 2888-XII ( 2888-12 ) від 19.12.92.)Згідно ст. 2 даного Закону : «Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. { Частина перша статті 2 в редакції Закону N 355-V( 355-16 ) від 16.11.2006 }».
Чи міг громадянин України в 2010 році отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність, якщо в 2008 отримав диплом бакалавра з права, а в 2006 році диплом спеціаліста з правознавства?
Відповідь друга
Так, за законодавством України у 2010 року громадянин України міг отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за умови отримання дипломів бакалавра права у 2008 році та спеціаліста з правознавства у 2009 році.
Давайте розглянемо, чому:
- Вимога про вищу юридичну освіту: Згідно зі статтею 2 Закону “Про адвокатуру”, основною вимогою для отримання свідоцтва адвоката є наявність вищої юридичної освіти. Отримання дипломів бакалавра і спеціаліста з правознавства безумовно підтверджує наявність такої освіти.
- Стаж роботи: Закон також вимагає наявності стажу роботи в галузі права не менше двох років. Якщо особа отримала диплом спеціаліста у 2009 році, то станом на 2010 рік вона вже могла б мати достатній стаж для складання кваліфікаційних іспитів та отримання свідоцтва.
- Інші вимоги: Крім вищої юридичної освіти та стажу роботи, кандидат на здобуття статусу адвоката повинен володіти державною мовою, скласти кваліфікаційні іспити та прийняти Присягу адвоката України.
Висновок:
Законодавство України 2010 року не містило жодних перешкод для того, щоб особа, яка отримала дипломи бакалавра права та спеціаліста з правознавства, стала адвокатом. Наявність обох дипломів повністю відповідала вимогам закону.
Питання третє
Чи можна вважати дублікат свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю дійсним документом, якщо дублікат підписано головою Закарпатської обласної КДКА, а печатка поставлена КДКА Закарпатської області, адже Закарпатське обласне КДКА та КДКА Закарпатської області – це різні назви?
Відповідь третя
Ні, дублікат свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, підписаний головою Закарпатської обласної КДКА та скріплений печаткою КДКА Закарпатської області, не може вважатися дійсним документом.
Чому?
- Розбіжність у назвах: Наявність двох різних назв в одному документі (Закарпатська обласна КДКА і КДКА Закарпатської області) свідчить про юридичну некоректність та невідповідність встановленим вимогам. Це вказує на те, що документ був оформлений з порушенням встановлених процедур.
- Відсутність єдиного суб’єкта: Кожна юридична особа має свою унікальну назву, яка фіксується у статутних документах. Наявність двох назв в одному документі може свідчити про те, що документ був оформлений не уповноваженою особою або не тим органом, який має право видавати такі документи.
- Підстави для сумніву у достовірності: Такий документ викликає сумніви щодо своєї автентичності та може бути оскаржений або не прийнятий іншими органами.
Важливо пам’ятати:
Дійсний дублікат свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю повинен бути оформлений відповідно до чинного законодавства та містити всі необхідні реквізити.
Висновок:
Наявність розбіжностей у назвах органу, який видав дублікат, є серйозною підставою для сумніву в його дійсності. Для уникнення проблем у майбутньому рекомендується вжити заходів для отримання нового, правильно оформленого документа.
Питання четверте
Які документи необхідні для видачі дубліката свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, якщо свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видавалось на підставі рішення КДКА регіону?
Відповідь четверта
Документи, необхідні для видачі дубліката свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, можуть дещо відрізнятися залежно від вимог конкретної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) регіону. Однак, загалом, зазвичай вимагають такі документи:
- Заява про видачу дубліката свідоцтва. У заяві необхідно вказати причину втрати або пошкодження оригінального документа, а також контактні дані адвоката.
- Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
- Копія ідентифікаційного коду.
- Довідка з місця роботи або проживання, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб).
- Квитанція про сплату державного мита (якщо передбачено законодавством).
- Витяг з протоколу засідання КДКА про видачу початкового свідоцтва.
- Інші документи на вимогу КДКА.
Куди звертатися?
Звернутися з усіма необхідними документами потрібно до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури того регіону, де було видано початкове свідоцтво.
Важливо:
- Перевірте інформацію: Перед поданням документів рекомендується уточнити перелік необхідних документів безпосередньо в КДКА вашого регіону.
- Терміни розгляду: Терміни розгляду заяви та видачі дубліката свідоцтва можуть відрізнятися в різних регіонах.
- Вартість: За видачу дубліката може стягуватися державне мито.
Де можна знайти детальну інформацію?
Веб-сайт Національної асоціації адвокатів України (НААУ): На сайті НААУ можна знайти загальну інформацію про процедуру отримання дубліката свідоцтва.
Чому важливо мати дійсне свідоцтво адвоката?
Дійсне свідоцтво адвоката є обов’язковим документом для здійснення адвокатської діяльності. Воно підтверджує право особи на надання юридичної допомоги та є одним з основних документів адвоката.
Питання п’яте
Яку необхідні документи для створення профайла адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України?
Відповідь п’ята
Необхідні документи для створення профайлу адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України
Для створення та ведення профайлу адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) необхідні такі документи та інформація:
- Заява про внесення відомостей про адвоката до ЄРАУ. Цей документ зазвичай має встановлену форму і подається до Ради адвокатів регіону.
- Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Це основний документ, який підтверджує статус адвоката.
- Копія паспорта громадянина України. Необхідна для ідентифікації адвоката.
- Ідентифікаційний код.
- Інформація про освіту: дипломи про здобуття юридичної освіти, сертифікати про підвищення кваліфікації.
- Інформація про стаж роботи: трудові книжки, довідки з попередніх місць роботи.
- Інформація про місце роботи (адреса, контакти).
- Банківські реквізити.
- Інформація про наявність дисциплінарних стягнень.
- Інформація про членство в адвокатських об’єднаннях.
- Інша інформація, яку може вимагати Рада адвокатів регіону.
Зверніть увагу: Перелік необхідних документів може дещо відрізнятися в залежності від вимог конкретної Ради адвокатів регіону. Тому перед поданням документів рекомендується уточнити деталі в відповідному органі.
Важливо: Вся інформація, що вноситься до ЄРАУ, має бути достовірною та актуальною. Адвокат зобов’язаний повідомляти про будь-які зміни в своїх персональних даних або відомостях про адвокатську діяльність протягом встановленого законом строку.
Детальнішу інформацію про порядок внесення відомостей до ЄРАУ та необхідні документи можна отримати на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (НААУ) або звернувшись до Ради адвокатів регіону за місцем своєї діяльності.
Корисна посилання:
- Єдиний реєстр адвокатів України: https://erau.unba.org.ua/
- НААУ – Кабінет адвоката: https://lk.unba.org.ua/
Продовження буде….
Лариса Криворучко