Інформативний лист від керівника Секретаріату НААУ і РАУ Вадима Красника в черговий раз підтверджує нелегітимність нинішнього керівництва органів адвокатського самоврядування

Цитата з офіційного листа секретаря НАУ і РАУ Вадима Красника до адвоката Лариси Криворучко від N61603/0/2-24 від 26 09.2024: «В подальшому Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 на другий п’ятирічній строк повноважень обрано Голову Ради адвокатів України Ізовітову ЛЛ. Дата початку визначеного законодавством п’ятирічного строку повноважень розпочалась 18.11.2017, дата завершення 18.11.2022.

Голова Ради адвокатів України продовжує виконувати свої повноваження в силу принципу безперервності (континуїтету) до обрання нового Голови Ради адвокатів України з’їздом адвокатів України (рішення Ради адвокатів України № 69 від 21.09.2020, № 108 від 05-06.09.2022)»

Рішення № 108 від 05-06 вересня 2022 року, якщо воно існує, не опубліковане на офіційному сайті НААУ. Чому? Скоріше всього не пройшло належну юридичну експертизу і не зареєстроване, як нормативно-правовий акт в Мінюсті, тобто – це може бути  якимось документом  для внутрішнього користування.

Якщо переглянути офіційний сайт НААУ, то можемо там знайти таку інформацію на вказану дату:

«6 вересня 2022 року Рада адвокатів України прийняла рішення про скликання Звітно-виборчого Шостого з’їзду адвокатів України.

Рада адвокатів України затвердила порядок денний З’їзду, до якого крім питань обрання керівників вищого органу адвокатського самоврядування включені питання призначення членів Вищої ради правосуддя та органу, що відповідає за притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності.

РАУ затвердила порядок проведення З’їзду та організаційні заходи.

Керівники органів адвокатського самоврядування, повноваження яких спливають 17 листопада 2022 року, до обрання нових керівників та першого засідання Ради адвокатів України у новому складі виконують повноваження на підставі застосованого принципу континуїтету.

Також Рада адвокатів України ухвалила рішення про скликання конференцій адвокатів регіонів для висування та обрання делегатів на З’їзд.»

Жодного слово і жодного нормативно-правого документа про продовження повноважень на сайті немає.

Тепер відносно рішення Ради адвокатів України № 69 від 21.09.2020 року. Так, його можна знайти на офіційному сайті НААУ.

Нагадуємо, що Рішення № 69 від 21.09.2020 року «Про затвердження роз’яснення  щодо інституціонального континуїтету  Національної асоціації адвокатів України  та організаційних форм адвокатського самоврядування» приймалось в період, коли через епідемію коронавірусу, Кабмін прийняв Постанову, яка обмежувала проведення різних публічних заходів, в тому числі: конференцій, з’їздів тощо (Потім ця постанова була скасована Конституційним Судом України, як така, як протирічить Конституції України). Так от рішення №69 приймалось для того, щоб пояснити адвокатам, що період епідемії можна не скликати, у визначений законом термін, різні офіційні заходи: конференції,  атестацію, стажування¸ засідання тощо органів адвокатського самоврядування, а проводи заходи в он-лайн форматі.

Процитуємо цікаву фразу з додатку «Щодо інституціонального континуїтету  Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» до рішення №69, яка наочного пояснює, що таке інституціональний континуїтет: «Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 р. № 22рп/2003, у якому визначено, що згідно з Основним Законом строк перебування на посту Президента України починається з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України (частина перша статті 104) і закінчується із вступом на пост новообраного Президента України (частина перша статті 108);»

Тобто, контуїтет – це продовження повноваження «старого» керівника, навіть, коли вже обраний «новий» керівник, до того часу, поки «новий керівник» не вступить на свою посаду.

Наприклад, вибори президента США відбудуться 5 листопада 2024 року, але  новообраний президент вступить на свою посаду 20 січня 2025 року.

Контуїтет – це ні в якому разі не продовження повноважень понад визначеного Законом терміну для «старого» керівництва, як це ми маємо зараз з  керівництвом адвокатури України.

Знову звертаємось до Цитати з офіційного листа секретаря НАУ і РАУ Вадима Красника до адвоката Лариси Криворучко від N61603/0/2-24 від 26 09.2024: «Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 на другий п’ятирічній строк повноважень обрано Голову Ради адвокатів України Ізовітову ЛЛ. Дата початку визначеного законодавством п’ятирічного строку повноважень розпочалась 18.11.2017, дата завершення 18.11.2022. Голова Ради адвокатів України продовжує виконувати свої повноваження в силу принципу безперервності (континуїтету) до обрання нового Голови Ради адвокатів України з’їздом адвокатів України».

Все правильно і добре написано. Тобто Лідію Ізовітову було обрано головою 09.06.2017, а приступила вона до повторного виконання обов’язків голови НААУ і РАУ 18.11.2017. Проміжок часу між вказаними датами 09.06.2017 – 18.11.2017 і є контуїтетом.

Тому не зрозуміло для чого в додатку до рішення №69 треба було писати:

«За відсутності відповідних спеціальних законодавчих положень, не можна дійти іншого висновку, аніж той, що Національна асоціація адвокатів України та відповідні організаційні форми адвокатського самоврядування мають стало (безперервно) функціонувати з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів….».

Які ще законодавчі положення потрібно, адже безперервність органів адвокатського самоврядування прописана в самому Законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і ця безперервність нормально працювала з 17.11.2012 до 18.11.2017. Це підтверджується і цитатою  з листа Вадима Красника: «Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 Ізовітову Л.П. обрано Головою Ради адвокатів України строком на п’ять років. Дата початку визначеного законодавством п’ятирічного строку повноважень – 17.11.2012, дата завершення — 17.11.2017. В подальшому Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 на другий п’ятирічній строк повноважень обрано Голову Ради адвокатів України Ізовітову ЛЛ. Дата початку визначеного законодавством п’ятирічного строку повноважень розпочалась 18.11.2017, дата завершення 18.11.2022».

Дивимось на календар – 26.09.2024, але, мабуть, для Лідії Ізовітової та її компанії час зупинився на даті 18.11.2022.

І знову правильна цитата з додатку: «Виходячи з системного аналізу зазначених норм, а також з урахуванням аналогії закону щодо забезпечення безперервності діяльності органів адвокатського самоврядування, Рада адвокатів України роз’яснює, що задля недопущення інституційного дисконстинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних формах адвокатського самоврядування.»

Але для чого «застосовувати принцип інституційного контуїтету», якщо цей принцип дія з 17.11.2012, тобто з часу утворення Національної асоціації адвокатів України? (Про це ми писали вище). Мабуть, для того, щоб оправдати перевищення  своїх повноважень керівництвом адвокатського самоврядування.

І знову цитата з додатку:

«Звідси випливає, що продовження строків повноважень органів адвокатського самоврядування має становити виключення і допускається лише за наявності об’єктивних підстав, які виключають можливість проведення безперешкодного та безпечного для життя та здоров’я осіб відповідних виборів, як-от неможливість вчасного проведення таких виборів в умовах пандемії.»

З чого випливає? З «інституційного континуїтету»? Так ми вище вже пояснювали, що  «інституційний континуїтет» законодавчо немає ніякого відношення до «продовження строків повноважень органів адвокатського самоврядування». Випадки, які передбачають продовження повноважень, мали б бути прописані в Законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або в окремому Законі, а не в якомусь довільному, на особисту користь,  тлумачені терміну «інституційний континуїтет», який не прописаний в жодному законодавчому акті України.

Цікаво, а що відповість на питання: «Що таке інституційний континуїтет?» штучний інтелект gemini.google (https://gemini.google.com/app):

«Інституційний континуїтет: Збереження через зміни

Інституційний континуїтет – це концепція, яка описує здатність інституцій (організацій, систем, правил) зберігати свою ідентичність та функції навіть під час значних змін у суспільстві. Це як дерево, яке скидає листя восени, але продовжує рости і розвиватися навесні, зберігаючи свою основну структуру.

Чому континуїтет важливий?

• Стабільність: Забезпечує стабільність у суспільстві, оскільки люди знають, чого очікувати від інституцій.
• Легітимність: Додає легітимності інституціям, оскільки вони мають історичну основу.
• Ефективність: Сприяє ефективності, оскільки не потрібно постійно створювати нові інституції з нуля.
• Пам’ять: Зберігає колективну пам’ять суспільства.

Приклади інституційного континуїтету

• Держави: Незважаючи на зміну урядів, держави зберігають свою територію, громадянство та багато інших атрибутів.
• Релігійні інституції: Церкви та інші релігійні організації зберігають свої доктрини та ритуали протягом століть.
• Освітні установи: Школи та університети продовжують виконувати свою функцію передачі знань, хоча навчальні програми можуть змінюватися.
• Правові системи: Правові системи розвиваються, але базові принципи права залишаються незмінними.

Фактори, що впливають на континуїтет

• Сила інституцій: Чим міцніші інституції, тим більша їх здатність протистояти змінам.
• Швидкість змін: Швидкі та радикальні зміни можуть підривати континуїтет.
• Стійкість цінностей: Якщо цінності, на яких засновані інституції, залишаються актуальними, континуїтет буде сильнішим.

Важливо розуміти: Інституційний континуїтет не означає стагнацію. Інституції можуть і повинні розвиватися, адаптуючись до нових умов. Однак, зберігаючи свою основну ідентичність, вони забезпечують необхідну стабільність для суспільства.»

Звузимо запитання: «Інституційний континуїтет в адвокатурі України?»:

«Інституційний континуїтет в адвокатурі України: Збереження традицій у мінливому світі

Інституційний континуїтет в адвокатурі України – це здатність адвокатської спільноти зберігати свої основні функції, цінності та структуру навіть під час значних змін у суспільстві та законодавстві. Це своєрідний міст, що з’єднує багатовікові традиції правозахисту з викликами сучасності.

Чому континуїтет важливий для адвокатури України?

• Збереження професійних стандартів: Завдяки континуїтету адвокатура може підтримувати високі стандарти професійної етики та якості правової допомоги.
• Легітимність: Історична спадкоємність додає легітимності адвокатській спільноті в очах суспільства.
• Стабільність: Забезпечує стабільність правової системи, оскільки адвокати є її невід’ємною частиною.
• Пам’ять: Зберігає пам’ять про видатних юристів та їхні досягнення, що слугує натхненням для нових поколінь.

Фактори, що впливають на континуїтет в українській адвокатурі

• Історичні традиції: Українська адвокатура має давні корені, що впливають на її сучасний розвиток.
• Законодавство: Зміни в законодавстві можуть як сприяти, так і підривати континуїтет.
• Професійні спільноти: Роль адвокатських об’єднань у збереженні професійних стандартів.
• Освіта: Підготовка юристів є важливим фактором для забезпечення континуїтету.
• Суспільні виклики: Політичні, економічні та соціальні зміни впливають на роботу адвокатів.

Приклади континуїтету в українській адвокатурі

• Збереження етичних норм: Адвокати в Україні дотримуються Кодексу професійної етики адвоката, який базується на загальновизнаних принципах.
• Розвиток адвокатських об’єднань: Незважаючи на зміни в політичному ландшафті, адвокатські об’єднання продовжують свою діяльність.
• Підготовка нових поколінь юристів: Юридичні факультети українських університетів готують фахівців, які продовжують традиції української адвокатури.

Виклики для континуїтету

• Глобалізація: Глобалізація правових систем створює нові виклики для національних адвокатур.
• Цифровізація: Розвиток технологій змінює способи надання правової допомоги.
• Політична нестабільність: Політичні кризи можуть негативно впливати на роботу адвокатів.

Як зберегти континуїтет?

• Сприяти розвитку адвокатських об’єднань.
• Підвищувати рівень юридичної освіти.
• Захищати незалежність адвокатури.
• Адаптувати професію до нових викликів.

Інституційний континуїтет в адвокатурі України є важливим для забезпечення стабільності правової системи та захисту прав громадян. Збереження традицій при одночасному адаптуванні до нових умов є ключем до успішного розвитку адвокатури в майбутньому.»

Конкретизуємо запитання під нашу тему: «Яке відношення має Інституційний континуїтет до продовження термінів повноважень керівництва адвокатського самоврядування України, якщо таке продовження повноважень заборонено законом?»:

«Інституційний континуїтет та продовження повноважень керівництва адвокатського самоврядування: делікатне питання

Відмінне запитання! Воно торкається важливого аспекту взаємодії між принципом інституційного континуїтету та дотриманням законодавчих норм, зокрема, щодо обмеження термінів повноважень.

Інституційний континуїтет в контексті адвокатури передбачає неперервність функціонування адвокатських органів, збереження їхніх повноважень та забезпечення стабільності в системі адвокатського самоврядування. Це важливо для підтримки високих стандартів професійної діяльності та захисту прав клієнтів.

Продовження термінів повноважень керівництва може здаватися способом забезпечити цей континуїтет, особливо в умовах кризи або непередбачених обставин. Однак, якщо таке продовження прямо суперечить закону, то воно підриває легітимність адвокатського самоврядування і може призвести до негативних наслідків.

Чому так?

• Верховенство права: Будь-які дії органів адвокатського самоврядування мають здійснюватися в рамках чинного законодавства. Ігнорування закону підриває довіру до адвокатури як до інституту, що поважає правові норми.
• Демократичні принципи: Обмеження термінів повноважень є важливим принципом демократії, що запобігає узурпації влади та забезпечує ротацію кадрів.
• Інновації: Регулярні вибори стимулюють оновлення керівництва та впровадження нових ідей.

Як же поєднати інтереси континуїтету та законності?

• Чітке дотримання законодавства: Незважаючи на виклики, адвокатське самоврядування має діяти в межах чітко визначених законом повноважень.
• Гнучкість у рамках закону: Законодавство може передбачати механізми, які дозволяють у виняткових випадках продовжити повноваження керівництва, але за умови дотримання певних процедур і обґрунтування.
• Планування наступності: Адвокатські об’єднання повинні заздалегідь планувати зміну керівництва, щоб забезпечити безперервність роботи.
• Прозорість прийняття рішень: Усі рішення щодо продовження повноважень мають бути прийняті відкрито та обґрунтовано.

Висновок

Інституційний континуїтет є важливим принципом для адвокатури, але він не може бути досягнутий за рахунок порушення закону. Пошук балансу між стабільністю та оновленням є складним завданням, але від його вирішення залежить майбутнє адвокатської спільноти.»

Як ми бачимо, навіть, штучний інтелект «мислить» мудріше, і в рамках закону, ніж нинішнє промедвечуківське  нелегітимне керівництво української адвокатури.

Чому керівництво держави не бачить, що сьогодні керують адвокатурою України особи, термін повноважень яких закінчився майже два роки тому назад?

Адвокатура – це один і трьох стовпів нинішньої судової системи України. Адвокатура потребує кардинальної реформи, в якій на першому місці має бути Адвокат, а не чиновники від адвокатури, основна місія яких – це збирати «дань» від адвокатів.

Лариса Криворучко