Українські підкріплення контратакують під Покровськом
Наразі російський наступ на місто втрачає темпи.
Коли наприкінці серпня російська 2-га загальновійськова армія і прилеглі підрозділи просувалися до українського опорного пункту Покровська, деякі російські спостерігачі застерігали від надмірної самовпевненості з боку росіян.
Так, 2-га АК — десятки полків і бригад — переважає українські сили навколо Покровська, що входять до складу Таврійської оперативно-стратегічної групи, приблизно в чотири рази.
Так, українці неухильно відступали вздовж Покровської осі принаймні з середини лютого, коли росіяни прорвали оборону міста-фортеці Авдіївка на східному кінці осі.
Але, попри те, що для раптового вторгнення в Курську область Росії було виділено десяток батальйонів з восьми бригад, українці, схоже, тримали в резерві чотири або п’ять бригад, кожна з яких налічувала до 2 000 військовослужбовців і сотні одиниць техніки.
Російський пропагандист Євген Норін описав ці підрозділи як “досить непошкоджені і добре оснащені”. Зараз деякі з цих резервів нарешті вступають у бій уздовж останньої лінії окопів і укріплених містечок за п’ять-шість миль від Покровська та його життєво важливих шляхів постачання. “Відбувається саме те, що і передбачалося — українські збройні сили почали контратакувати”, – повідомив один російський блогер. І це допомагає стабілізувати лінію фронту — принаймні поки що.
Це здивувало деяких українських спостерігачів, які звинувачували у багатомісячному відступі оперативно-стратегічної групи “Таврія” на схід від Покровська брак укріплень, а не нестачу військ.
“Не так давно в публічному дискурсі лунала думка, що перекидання додаткових бригад на Покровський напрямок не матиме великого значення, — зазначає українська аналітична група Frontelligence Insight.
“Не варто очікувати негайних кардинальних змін навколо Покровська. Наразі українські підкріплення — як мінімум, Кара-Дагська бригада Національної гвардії та 12-а Азовська бригада і 93-я механізована бригада Збройних сил України — проводять дрібномасштабні контратаки, основний ефект яких полягає в тому, щоб уповільнити або дещо відкинути російські успіхи.
Але росіяни не можуть дозволити собі втрачати темп. Кожен день їхнього невдалого просування — це день, коли українці можуть окопатися і зміцнити свої позиції навколо Покровська напередодні прийдешньої зими. Це має наслідки для всієї війни в Україні.
“Майбутня битва за Покровськ стане кульмінацією наступальної операції противника на південно-західному театрі воєнних дій у 2024 році”, – прогнозує Український центр оборонних стратегій.
Запеклі дії бригади “Кара-Даг” у Селидовому, прифронтовому місті на південний схід від Покровська, можуть бути найбільш значущими з нещодавніх контрнаступів.
Вже кілька днів танки Т-64 бригади підривають і захоплюють російські танки і бойові машини, які намагаються проникнути в Селидове вздовж головної дороги зі сходу на захід.
Високий рельєф місцевості в Покровську і навколо нього спрямовує сили, що атакують, до нижніх південних підступів до міста. Це також спрямовує їх до Селидового, пікова висота якого приблизно на 100 футів нижча за найвищу точку Покровська. Справедливо буде сказати, що росіяни повинні пройти через Селидове, щоб мати прямий приціл на Покровськ.
“Без утримання району Селидового ворог не зможе продовжувати свій наступ”, – пояснили в ЦДАКР.
Але тепер, коли свіжі і добре екіпіровані українські війська знаходяться в Селидовому і наступають, російське захоплення Покровська, яке колись здавалося неминучим, виглядає дещо менш імовірним.
