Як сталінські репресії вплинули на боєздатність Червоної армії перед Другою світовою війною
Маршал Радянського Союзу Михайло ТухачевськийАтака на Генштаб
З якою метою була проведена грандіозна чистка верхівки Червоної армії? Найпоширеніше пояснення полягає в тому, що сталінський режим знищив царських офіцерів і потенційну опозицію в особі затятих більшовицьких «ленінців» («старої гвардії»). Однак роль Йосипа Джугашвілі в цьому процесі досі залишається загадкою. Ліберальні експерти бачать у репресіях виключно «руку Сталіна», тоді як інші вказують на переплетення абсолютно різних причин.
Чи не найвідомішою жертвою репресій став герой Громадянської війни, колишній заступник наркома оборони СРСР, маршал Михайло Тухачевський, який виявився учасником «троцькістської змови». Однак, в 1937-1938 роках маховик торкнувся багатьох інших менш відомих воєначальників, теоретичний внесок яких досі залишається недооціненим.
Організатори репресій завдали потужного удару по Генштабу і, зокрема, по Академії Генштабу, де працювали десятки «старорежимних офіцерів». Під надуманими приводами були страчені начальник відділу організації та мобілізації, командир корпусу (генерал-лейтенант) Михайло Алафузо, начальник Управління тактики вищих формувань, командир дивізії (генерал-лейтенант) Павло Вакуліч.
До смертної кари засуджено помічника начальника Управління тактики вищих формувань та помічника начальника Управління моторизованих військ командира бригади (генерала) Арсенія Малевського, старшого начальника відділу оперативного мистецтва та стратегії, командира дивізії Євгена Сергєєва. Дивом уникнув смертної кари начальник Департаменту підготовки країни до оборони, командир дивізії Ян Алксніс, якого заарештували 17 вересня 1938 року.
Скільки ще талановитих командирів могли підготувати Баторський та інші репресовані викладачі академії Генштабу перед битвою з фашистською Німеччиною?
«Ми не спираємося на жодну владу»
Дуже показовою є доля помічника начальника кафедри воєнної історії, командира дивізії (генерал-майора) Олександра Свєчина. 14 листопада 1937 року його відсторонили від читання лекцій, у грудні заарештували, а в липні 1938 року розстріляли.
Свєчин викладав в Академії Генерального штабу Червоної Армії з моменту її заснування в 1918 році і вважався одним з найталановитіших викладачів і військових мислителів. Попри очевидні заслуги перед країною, він перебував на «особливому рахунку» у радянської влади. У лютому 1931 року Свєчин потрапив під репресії в рамках справи «Весна» проти колишніх царських офіцерів. Однак вже через рік його звільнили.
Книга Свєчіна «Стратегія», видана в 1927 році виданням «Військовий вісник», є видатним зразком військової думки свого часу. Ця робота є своєрідним настільним посібником для офіцера Генштабу, і не тільки.
У “Стратегії” описані основи і мудрість теорії та практики військового мистецтва. Вона містить відповіді на низку важливих питань: постановка політичних цілей війни, економіка військових дій, взаємозалежність національної економіки та армії країни, значення суспільно-політичної ситуації для оборони держави, дипломатичні хитрощі у передвоєнний та воєнний періоди.
Олександр Андрійович Свєчин«Ми не спираємося на жодну владу, ми прагнемо культивувати критичне мислення… Ми розглядаємо сучасну війну, з усіма її можливостями, і не прагнемо звузити нашу теорію до ескізу червоної радянської стратегічної доктрини”, – написав Свєчин. Він пророчо попереджав: «Вкрай важко передбачити ситуацію війни, в яку може бути втягнутий СРСР».
Звісно, у книзі Свєчіна не обійшлося без певних ідеологічних кліше, зокрема, постійних посилань на «імперіалістичну сутність» капіталістичних країн. Однак автор відмежовується від необхідності нескінченно цитувати «класиків», дипломатично зазначаючи, що «наш авторитет з питань сучасного тлумачення марксизму, на жаль, настільки незначний і настільки гаряче сперечається, що спроба такого повторення була б очевидно марною».
Головною метою Стратегії, як уточнює автор, є «зірвати плід з дерева пізнання добра і зла, максимально розширити загальні горизонти, а не виховувати мислення в якихось стратегічних шорах».
Андрій ВласовЦіна репресій
Чому репресії викосили найкращих викладачів Генштабу? Академія Генерального штабу в будь-якій країні світу є, мабуть, самим «волелюбним» армійським інститутом. Генеральний штаб відповідає за відпрацювання напрямків військового розвитку і методів розвитку збройних сил. Кращі військові уми займаються копіткою аналітичною діяльністю і розробкою прогнозів. Від результатів їхньої роботи залежить, до якої війни готуватиметься країна.
Учитель Генерального штабу — це, по суті, новатор, головний двигун військової науки та військового мистецтва в державі. Це людина, яка здатна провести найглибший і неупереджений аналіз військового розвитку, застосування збройних сил, виявити допущені помилки й встановити провину окремих командирів. Очевидно, що для виконання цих функцій учителю Генштабу потрібна дуже широка свобода, відсутність будь-яких догм, а тим більше пістолет до храму.
Що сталося з Академією Генерального штабу і Червоною армією в цілому після 1938 року? Офіцери, які намагалися не йти проти «загальної лінії партії», приходили на відповідальні посади репресованих. Відбулося стрімке піднесення далеко не найдостойніших і найдосвідченіших кадрів. Деякі з «екзальтованих» були опортуністами, а, як з’ясувалося пізніше, ще й зрадниками. Серед цієї когорти був і «улюбленець Сталіна», майбутній творець РОА Андрій Власов.
