У боротьбі з дропами Нацбанк обмежує перекази громадян, Нацпол пропонує саджати до в’язниці
Національний банк України готується обмежити рух грошей між картками фізичних осіб. Регулятор планує встановити обмеження для так званих p2p-переказів (з банківської картки фізособи на картку фізособи) на рівні 30 вихідних переказів по картці на загальну суму не більше 100 тис. грн на місяць.
Ліміт у 100 тис. грн запроваджується для боротьби з тіньовими фінансовими операціями через так званих дропів, за допомогою яких велика частина коштів в країні лишається необлікованою. Через дропи фінансується російська підривна діяльність, контрабанда та наркоторгівля.
За словами заступника голови НБУ Дмитра Олійника, обмеження між картками фізосіб не будуть стосуватись рахунків фізосіб-волонтерів, яких банки будуть ідентифікувати.
Обмеження, що стосуються карток решти громадян, почнуть діяти через місяць після офіційного оприлюднення Нацбанком нових правил. Це обіцяють зробити вже найближчими днями.
Дропи в цифрах
Дропи або “грошові мули” – це люди, які зазвичай за невелику платню надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків, що використовуються як транзитні для проведення нелегальних грошових операцій на інші рахунки. Кошти, які проходять через рахунок дропа, можуть бути пов’язані з контрабандою, торгівлею наркотиками, людьми, зброєю тощо.
Рахунки дропів також часто використовуються для ухилення від сплати податків, переміщення грошей, викрадених з рахунків інших людей.
Зловмисники або так звані “дроповоди” можуть залучати “грошових мулів” на постійній основі (коли людина-дроп сама переказує отримані на свій рахунок кошти куди їй скаже “дроповод”, залишаючи собі певний відсоток від суми трансакцій) або одноразово, коли дроп за плату після оформлення рахунку на себе передає зловмиснику свої банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веб-банкінгу.
Дроповоди шукають дропів через оголошення в соцмережах, типовий “дроп” – це особа з соціально незахищених верств населення, часто студент або пенсіонер. Наразі за “аванс” у тисячу гривень типовий дроп-студент відкриває рахунок, за транзит по картці – отримує ще тисячу гривень залишку.
Загальний профіль типового дропу для банку:
- Новий клієнт в банку, або такий по якому не було транзакцій тривалий час, після чого одразу починається аномальна активність по картці (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за декілька днів);
- Понад 97% обороту складають перекази, мінімально присутні звичайні операції купівлі товарів робіт та послуг, або отримання готівки;
- В операцій переказів майже немає, або рідко зустрічаються спільні критерії чи показники, різні чеки, різні отримувачі, різні відправники;
- Кількість операцій переказів може досягати сотень за годину.
Обмеження на трансакції між картками фізосіб накладають і для протидії нелегальним онлайн-казино, 20 квітня РНБО ухвалило рішення щодо протидії діяльності нелегальних онлайн ігор, що як правило фінансуються за допомогою рахунків дропів.
13 серпня на засіданні тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки у Верховній Раді голова ТСК Ярослав Железняк продемонстрував рахунок для поповнення на одному з сайтів нелегального онлайн-казино. Це був рахунок на картку приватної особи.
“Це карта або пенсіонера, або студента, або ВПО, або людини на тимчасово окупованій території, яка віддала її дроповодам. Ця система обслуговує і продаж нелегальних цигарок через телеграм, і наркотичні засоби, і заборонені види парнографії… На рівні держави це друга платіжна система, через яку виводиться багато грошей”, – говорить голова ТСК нардеп від партії “Голос” Ярослав Железняк.
Важко оцінити можливий обсяг рахунків дропів у банківській системі. Лише за останні пів року у двох вітчизняних банках було закрито 80 000 рахунків-дропів (в Україні наразі працюють 62 банка).
Зазвичай дропи транспортують кошти у ланці аналогічних транзитних рахунків, що може складатися з п’яти-шести й більше дропів. Це дозволяє дроповоду замісти сліди, зробити так званий “міксер”, коли неможливо зібрати історію операцій, різняться суми та контрагенти. І поки регулятор комунікує з конкретним банком стосовно підозрілої діяльності клієнта та отримує доступ до інформації по платіжним карткам, “життя” одного дропу чи навіть цілої ланки може закінчитися.
Картка дропа зазвичай живе кілька місяців. В середньому одна особа-дроп пропускає транзитом 2-2,5 млн грн на рік. У дроповода не накопичуються на одній картці значні кошти. На рахунку одного дропу організатор зазвичай не тримає більш як 30 тис. грн. Хоча загалом у мережі дроповода одночасно може зберігатися великий обсяг грошей, якому завдяки великій кількості карток дроповод забезпечує розподілене зберігання.
Коли ж банк починає аналізувати статистику і помічає аномальну активність клієнта, якому згодом блокує картку, дроп без перешкод йде у відділення іншого банку й оформлює ще одну картку.
Зрештою зібрані безготівкові кошти від дроповода часто опиняються у реального бізнеса для “оптимізації податків”, наприклад, через ФОПи за якісь “послуги”, що потім щось “купують” у юросіб.
Загальний обсяг тіньових коштів, що проходить через дропи в Україні, оцінити важко. Проте навіть за непрямими даними можна стверджувати, що він суттєвий.
За інформацією Нацбанку, впродовж місяця українці витрачають з карток через еквайринг близько 300 млрд грн: 140 млрд грн – у фізичних мережах, решту – через онлайн-розрахунки.
Разом з тим перекази між картками фізосіб складають близько 264 млрд грн щомісячно.
Як Нацбанк планує боротись з дропами?
Окрім вже розв’язаного питання з обмеженнями переказів між картками фізосіб пропонується в майбутньому вести спеціальний реєстр дропів, щоб банківська система таких осіб відстежувала та запобігала незаконному транзиту коштів.
В Нацполіції пропонують піти ще далі та запровадити для дропів кримінальну відповідальність. За оформлення банківських карток за винагороду чи надання рахунків у користування дропам пропонується передбачити покарання у вигляді позбавленні волі до трьох років. За такі ж дії вчинені повторно – до п’яти років за ґратами.
В деяких країнах світу вже ввели кримінальну відповідальність для дропів. Наприклад, у Латвії дроп може отримати до 10 років за ґратами з конфіскацією майна.
Податки для дропів
Як розказав на засіданні ТСК Олександр Корчевний з Департаменту оподаткування фізичних осіб Державної податкової служби, з 2022 року податкова розпочала займатися донарахуванням дропам податків на основі оборотів на їх рахунках. Так, за інформацією від Нацбанку у 2023 році 10 особам Податкова направила повідомлення про добровільне декларування доходів, трьом було донараховано 210 тис. грн.
У 2023 році Податкова отримала від регулятора дані про 728 осіб-дропів, сума доходів у кожного коливалась від 28 тис. грн до 36 млн грн.
В результаті було донараховано 2,5 млн грн зобов’язань, з яких вже сплачено 1,1 млн грн. На решту відбувається процес стягнення.
