Я думаю, що це найважливіша фотографія в історії людства

Це знімок планети Земля з відстані 6 млрд км, зроблений зондом Вояджер-1 1990 року.

Пізніше під враженням цього знімка фізик Карл Саган написав: “Погляньте ще раз на цю точку. Це тут. Це наш дім. Це ми. Усі, кого ви любите, усі, кого ви знаєте, усі, про кого ви коли-небудь чули, усі люди, які коли-небудь існували, прожили свої життя на ній.

Безліч наших насолод і страждань, тисячі самовпевнених релігій, ідеологій та економічних доктрин, кожен мисливець і збирач, кожен герой і боягуз, кожен творець і руйнівник цивілізацій, кожен король і селянин, кожна закохана пара, кожна мати і кожен батько, кожна здібна дитина, винахідник і мандрівник, кожен викладач етики, кожен брехливий політик, кожна “суперзірка”, кожен “найбільший лідер”, кожен святий і грішник в історії нашого виду жили тут — на піщинці, підвішеній у сонячному промені.

Земля — дуже маленька сцена на безмежній космічній арені. Подумайте про річки крові, пролиті всіма цими генералами та імператорами, щоб, у променях слави і тріумфу, вони могли стати короткочасними господарями частини піщинки.

Подумайте про нескінченні жорстокості, які здійснюють мешканці одного куточка цієї точки над ледь помітними мешканцями іншого куточка. Про те, як часті між ними розбіжності, про те, як спраглі вони вбивати один одного, про те, якою гарячою є їхня ненависть.

Наші позерства, наша уявна значущість, ілюзія про наш привілейований статус у всесвіті — всі вони пасують перед цією точкою блідого світла. Наша планета — лише самотня порошинка в навколишній космічній темряві. У цій грандіозній порожнечі немає жодного натяку на те, що хтось прийде нам на допомогу, щоб врятувати нас від нашого ж невігластва.

Земля — поки що єдиний відомий світ, здатний підтримувати життя. Нам більше нікуди піти — принаймні в найближчому майбутньому. Побувати — так. Колонізувати — ще ні.

Подобається вам це чи ні — Земля зараз наш дім.

Кажуть, астрономія прищеплює скромність і зміцнює характер. Напевно, немає кращої демонстрації дурної людської зарозумілості, ніж ця відсторонена картина нашого крихітного світу. Мені здається, вона підкреслює нашу відповідальність, наш обов’язок бути добрішими один до одного, дорожити і плекати блідо-блакитну точку — наш єдиний дім.”

З мережі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *