Джон Д. Рокфеллер колись був найбагатшою людиною у світі
Перший мільярдер у світі. До 25 років він контролював один із найбільших нафтопереробних заводів у США. До 31 року він став найбільшим у світі нафтопереробним підприємством. До 38 років він контролював 90% нафти, що переробляється в США. До 50 років він став найбагатшою людиною в країні. У молодості кожне його рішення, позиція та взаємини були спрямовані на досягнення особистої влади та багатства.
Але у віці 53 років він захворів. Все його тіло пронизало біль, і він втратив все своє волосся. У повній агонії єдиний у світі мільярдер міг купувати все, що хотів, але його організм перетравлював лише суп та крекери. Колега написав, що він не міг спати, не посміхався і нічого в житті для нього нічого не означало. Його особисті висококваліфіковані лікарі передбачали, що він помре протягом року. Цей рік тягнувся болісно повільно. Одного ранку, коли він був близький до смерті, він прокинувся зі смутним усвідомленням того, що не може забрати з собою в інший світ нічого зі свого багатства.
Людина, яка могла контролювати світ бізнесу, раптово усвідомила, що не контролює своє власне життя. Він мав вибір. Він зателефонував своїм адвокатам, бухгалтерам та менеджерам і оголосив, що хоче спрямувати свої кошти на лікарні, дослідження та благодійність.
Джон Д. Рокфеллер заснував свій фонд. Цей новий напрямок зрештою призвів до відкриття пеніциліну, ліків проти малярії, туберкульозу та дифтерії. Але, мабуть, найдивовижніша частина історії Рокфеллера полягає в тому, що в той момент, коли він почав ВІДДАВАТИ частину всього, що заробив, хімічний склад його організму змінився настільки значно, що йому стало краще. Здавалося, що він помре у 53 роки, але він дожив до 98.
Рокфеллер навчився бути ВДЯЧНИМ і повернув більшу частину свого статку. Це допомогло йому ОДУЖАТИ.
Одна річ – бути зціленим. І зовсім інше – стати самим собою. Перед смертю він записав це у своєму щоденнику…:
“Бог навчив мене, що ВСЕ НАЛЕЖИТЬ ЙОМУ, а я лише виконавець Його бажань. З того часу моє життя перетворилося на одне довге, щасливе свято; я був сповнений роботи та розваг, я перестав турбуватися, і Бог був добрий до мене щодня”.
Джон Девісон Рокфеллер 8 липня 1839 – 23 травня 1937
