Аеропорт у польському Жешуві став епіцентром процесів Заходу щодо озброєння України. Колись комерційне летовище зараз оточене батаерями ППО. Саме сюди транспортують зброю для України — таємно і відкрито.

Як йдеться у матеріалі The Sunday Times, аеропорт охороняють “Петріоти”. Туди їх стягнули через кілька тижнів після російського вторгнення. До них приєдналися Sky Sabre. Ці батареї тут, тому що Жешув за два роки перетворився на величезний міжнародний логістичний центр, який допомагає переправляти в Україну десятки мільярдів доларів західної військової допомоги.

Оскільки Росія знову досягає успіхів на північному сході України, її західні союзники почали діяти. Минулого тижня зі Сполучених Штатів почала надходити перша зброя з пакета військової допомоги вартістю 61 мільярд доларів. Велика Британія та Данія також пообіцяли виділити сотні мільйонів доларів на зброю.

Жешувська злітна смуга обслуговувала близько 100 пасажирських рейсів на тиждень. Зараз там приземляється військова та вантажна авіація. Активність військової авіації зросла на 167%, а британські літаки приземляються чи не найактивніше, після літаків зі США. Подробиці того, як Велика Британія та її західні союзники переміщують летальний вантаж в Україну, залишаються засекреченими, але Жешув є ключовим вузлом.

Вступають союзники

Відколи російські танки перетнули кордони України, ЗСУ покладалися на щедрість своїх союзників.

По-перше, Україна зіткнулася з дефіцитом важкого озброєння: перед війною Росія мала втричі більше реактивних систем залпового вогню, гаубичної артилерії та бойових танків. Західні військові внески допомогли трохи скоротити цей розрив.

У грошовому еквіваленті Британія була щедрим донором, надавши 5,7 мільярда доларів військового обладнання — це третє місце серед інших країн, поступаючись лише Німеччині і Сполученим Штатам.

Проте з поправкою на розмір її економіки внесок Британії – 0,2% ВВП — значно скромніший, ніж країни на кордоні з НАТО, такі як Фінляндія (0,7%) та Естонія (1,4%). Обладнання було надано з оборонних запасів або куплених у виробників зброї.

Військовий центр IDCC

Проблема фактичної доставки зброї в Україну полягає в іншому. Приблизно в 1000 км на захід від Жешува, розташовано ще один важливий гвинтик логістики — німецький Штутгарт.

Там, у казармах армії США, офіційні особи західних країн провели останні два роки, працюючи з українськими військовими планувальниками, щоб зібрати, отримати та доставити зброю, яка потрібна Києву. Цей міжнародний центр був створений Великою Британією на початку війни.

Британські оборонні джерела порівнюють центр, відомий як Міжнародна координаційна група донорів (IDCC), з військовою Амазонкою. Українські логістичні команди ефективно переглядають бази даних, щоб знайти потрібну зброю, тоді як їхні західні колеги беруться за роботу. Коли озброєння знайдено і країна-союзник погодиться на передачу, IDCC організовує транспортування повітрям, землею та морем.

Британські інсайдери кажуть, що більша частина британської військової допомоги пробирається до українського кордону двома маршрутами.

За останні два роки прямими рейсами було транспортовано мільйони боєприпасів, а також стрілецької зброї, ракет великої дальності та протитанкової зброї з Великої Британії до Польщі. Більш важке озброєння, наприклад, броньовані машини, танки, артилерію переправляють через Ла-Манш, а потім потягом перевозять по Європі.

Через IDCC уряд Великої Британії планує свої пожертви Україні, які потім офіційно оформляються та оголошуються офіційною двосторонньою допомогою на щорічній основі. Окрім прямих пожертвувань, Британія також зіграла величезну роль у спонуканні інших країн до дії.

У Міністерстві оборони в Лондоні чиновники адмініструють Міжнародний фонд для України. Його метою, як кажуть інсайдери, є “підштовхнути” інші країни приєднатися до коаліції.

Велика Британія “контрабандою” постачає радянську зброю

Є й третій, менш розголошений шлях, яким Великобританія допомагає озброювати Україну. У той час як західні союзники зосереджувалися на модернізації українських збройних сил і приведенні їх у відповідність до НАТО, Київ як і раніше сильно залежить від радянських систем і озброєнь, запаси яких швидко вичерпалися під час війни.

Щоб допомогти поповнити українські запаси, частина двосторонньої допомоги Великобританії була використана для закупівлі російської зброї з усього світу. Ця робота зберігалася в цілковитій таємниці, частково через те, у кого Британія її закуповує, і хто займається постачанням.

“Багато з цього купується таємно”, – сказало одне джерело з питань оборони, зазначивши, що частина зброї закуплена прийшла з країн, чиї уряди прагнуть зіграти свою роль, але не хочуть, щоб про це знали росіяни.

У деяких із цих угод Велика Британія фактично виступала в ролі “контрабандиста”, купуючи обладнання, а потім допомагаючи організувати його передачу в Україну.

“До нас зверталися торговці зброєю, усілякі посередники та дивні люди. Постачання російського обладнання та інших запасів з усього світу здійснюється багатьма суб’єктами та шляхами”, – сказало одне з джерел.

Зрозуміло, що до цих переміщень часто залучені офіцери британської розвідники, хоча МО країни ніколи не визнає цього публічно.

Що насправді надіслала Британія?

У дні після російського вторгнення світ чекав на капітуляцію Зеленського, коли танки рушили на Київ. Те, що Україні вдалося дати відсіч переважаючим, значно більшим силам вторгнення, стало можливим частково завдяки рішенню Великої Британії поставити їй тисячі одиниць протитанкової зброї за місяць до цього.

Легка протитанкова зброя нового покоління (Nlaws) була нищівною для окупантів. Повільні танкові колони горіли. Відтоді конфлікт перетворився на війну на виснаження, коли обидві сторони окопалися на фронті, що простягнувся від Харкова до Херсона.

Велика Британія є однією з 13 країн, які надали Україні танки, минулого року надіславши батальйон із 14 танків Challenger 2. Однак це становить 3% від 492 танків, надісланих в Україну; більш ніж половина (264) приїхали з Польщі та 90 з Чехії.

Зазнавши великих втрат в перший рік, Росія знову почала наступ на сході та північному сході. Зі зміною характеру бойових дій змінювалися й потреби української армії. Тепер ключем до успіху в тому, що фактично є окопною війною XXI століття, є використання далекобійної артилерії.

Система озброєння, яка, за словами британських джерел в обороні, найбільше допомагає українцям, це реактивна артилерійська система М270, розроблена США. M270 – це броньована машина з двома пусковими установками. Вона здатна випустити 12 ракет класу “земля-земля” протягом хвилини та вражати цілі на відстані до 50 миль із високою точністю. Аналітики припускають, що шість одиниць було передано Україні. Поряд із легшою та маневреною високомобільною артилерійською ракетною системою M142 (Himars), 39 з яких були надані США, ця зброя “вбила більше росіян”, ніж будь-що інше в українському арсеналі.

У небі над полем бою системи Starstreak збили значну кількість російських гелікоптерів також була збита за допомогою Starstreak. Вважається, що Велика Британія пожертвувала сотні ракет Starstreak. Ними ведуть вогонь із переносних пускових установок, хоча Великобританія також постачала транспортні засоби Stormer, які виступали в якості мобільної платформи.

Подалі від фронту є ще одна зброя, яка допомагає Україні стримувати Росію,  — крилата ракета великої дальності Storm Shadow. Велика Британія пожертвувала сотні, хоча не бажає назвати точну кількість.

Цю зброю разом із українськими системами Neptune використовували в Чорному морі. У вересні Київ оголосив про ураження російського підводного човна та військового корабля “Мінськ” та ураження штабу Чорноморського флоту в Севастополі.

Це зробили Storm Shadow і French Scalp. Щонайменше дев’ять суден були затоплені і шість пошкоджених. Росія була змушена відтягнути свої ресурси глибше в Крим. Російський флот фактично більше не функціонує.

Чи достатньо цього?

Крім того, Британія також надіслала понад 13 мільйонів боєприпасів, що є особливо актуальним, враховуючи, що Росія, яка переформувала свою економіку на військові рейки, зараз перевищує виробництво боєприпасів у співвідношенні 5 до 1.

Останні 12 місяців виявилися особливо важкими для українців. Згідно з даними Кільського інституту, весняний наступ 2023 року не приніс значних успіхів, і військове фінансування від союзників повільно припинилося. З початку року Україна більше залежить від європейської допомоги, головним чином тому, що майже весь попередній транш американської допомоги було витрачено.

Це відчутно вплинуло на здатність України захищатися, особливо з повітря. Дані військово-повітряних сил країни показують, що минулого травня Україна змогла збити 83% ракет, які були випущені по ній. Минулого місяця ця цифра становила лише 30%.

“З огляду на схвалення чергового пакету військової допомоги США, критики можуть заперечити доцільність надсилання мільярдів доларів допомоги Україні. Проте завдяки складній мережі ланцюгів поставок, що простягаються через континент, західні гроші формуються артилерію та протиповітряну оборону – і в цьому процесі захищають кордон Європи”, – підсумовує видання.