Любов — це не право власності на іншу людину, а право на самого себе
Той, хто впізнав таку Любов, ніколи не погодиться на підробку. Любов – це не право власності на іншу людину, а право на самого себе.
Іноді ти отримуєш безпрецедентний досвід кохання… У чистому вигляді… Раптово прийшов, нічим не заслужений, на голову впав із безмежною щедрістю… І ти розумієш раптом, що все, що було до того, було не твоїм… Ні, не знецінюєш… Але знімаєш, як гарну сукню, яку не для тебе пошито…
На комусь буде чудово, а на тобі — ні, як не підганяй… З коханням так само, хлопці…
Воно для тебе, або не для тебе… І в якомусь ти навіть можеш існувати досить довго, думаючи, що так і треба… Але якщо тобі пощастить, і ти дізнаєшся, ЯК може бути — назад уже не вийде…
Любов, яка твоя, вона не за талонами…
Воно не напоказ…
Воно не тому, що тебе підпустили і дозволили злегка себе любити…
Вона без великих притирок і підготовок…
Вона легка, а не важка…
Вона без скрипу з’єднує заточені один під одного пазли… І ти розумієш, що не треба болісно підбирати слова…
Не треба завжди відстежувати свою поведінку… Не треба весь час гадати — правильно, чи неправильно…
Твоя людина дарує тобі головне — ТЕБЕ… Ось у чому різниця… Твоя людина дарує тобі головне — Тебе…
Любов — це не право власності на іншу людину, а право на самого себе…
І той, хто тебе любить, насамперед хоче, щоб ти любив себе, а не жертвував собою заради нього… Це безцінне… І це встановлює найпрекрасніший процес взаємообміну між двома людьми, яким просто добре одне з одним…
Скрізь добре… Так, у цієї любові теж немає гарантій, крім однієї – той, хто її впізнав, ніколи не погодиться на підробки.
