“Сильних не люблять — вони незручні. Ними не можна керувати”

Сильних не люблять — вони незручні. Ними не можна керувати.

Вони чують себе, знають, на що гідні й не готові від цього відмовлятися.

Усередині в них якорі, якими вони міцно тримаються за бажання жити без бруду і бути щасливими всупереч усьому.

Всередині в них міцне коріння, яке не можна вирвати чи зруйнувати. Як не можна зруйнувати і їхні залізні принципи, почуття власної гідності, мораль і віру в самих себе.

Сильні здатні витримати будь-яку правду, удари Долі, катування зрадою та шторм із власних емоцій самотужки.

Вони не бояться болю, бо переживши війну у власному серці та пройшовши через особисте пекло, навчилися перетворювати рани на мудрість і насолоджуватися життям, зберігши в серці красу та ніжність.

Сильні не маячать на чужих дорогах, не торгують щастям, не вимолюють кохання — але якщо Бог пошле їм це почуття, приймуть його як великий дар і ніколи не зрадять того, кого люблять.

Живуть чесно, чинять по совісті, не хизуються своєю історією, не вчать інших жити, а вважають за краще поглиблювати і розвивати себе.

Несуть свій хрест, не перекладаючи його на чужі плечі, відповідають за сказане і зроблене ними, а в падіннях звинувачують тільки себе, роблячи висновки з помилок — сильним властиво робити правильні висновки замість порожнього жалю.

Розбірливі в усьому — їх не можна прогнути, нав’язати чужорідне проти їхнього бажання і волі. Ніколи й ні за яких умов.

А ще вони вміють іти. Сильні вміють йти одного разу і назавжди. Не випробовуйте їхні почуття, характер і терпіння на міцність — зламаєтеся.

Автор: Лія Русс