Коли в Китаї знищували горобців, їх просто лякали…
Коли в Китаї знищували горобців, їх просто лякали. Пташки злітали й носились в повітрі. А їм не давали сісти, знову лякали. І горобці від знемоги гинули, вони не можуть довго літати. Ось і падали замертво на землю. Так знищили всіх горобців, нехитрим і жорстоким способом.
Це відбувається з нами, коли ми довго тривожимося і нервуємо. Ми злетіли, тремтячи крильцями, а присісти нам не дають. Або злі люди. Або погані думки. Страх, переживання, тривога, побоювання …
Недарма вороги щоночі намагаються нагадати про себе. Це щоб вимотати нас і змусити впасти замертво. Серце того, хто боїться, тремтить і не може заспокоїтися, як горобець в небі. Вичерпує свій ресурс і зупиняється …
І тих, хто повертає вас в погану ситуацію, лякає або турбує, нагадує і розпалює скандал, теж уникайте. Вони не дають вам перепочити та набратися сил.
Виграє той, хто змушує себе приземлитися і відпочити. Хто вміє зупинити потік поганих думок, хто контролює тривогу. І той виграє, кому є де відпочити.
У кого є друзі. Затишний будинок, в якому людина відчуває себе в безпеці. У кого є молитва. І довіра до світу. Який сам по собі не так уже й поганий і страшний. І можна присісти і відпочити.
Людину вбивають її думки, її власний страх.
Треба перепочити. Потрібно знайти безпечне місце хоч ненадовго. Розслабитися і відірватися, отримати позитивні враження, завмерти в обіймах рідних … До хорошого психотерапевта піти. І перестати думати про погане. Наказати собі перестати.
Горобці не могли протистояти страху. А людина розумна. І цілком може змусити себе перемикнутися. Зберегти своє життя і своє здоров’я.
А потім чинити опір і перемогти.
Перемагає той, хто може сісти й відпочити. І отримати підтримку і захист. Хоча б тимчасово. Але і цього досить для відновлення сил”.