Свєтку зґвалтували. Несподівано, збочено, у своїй власній квартирі

Їй потрібен був електрик. У містечковому чаті їй дали кілька телефонних номерів. Але, мабуть, у всіх інших електриків об’єкт насильства вже був визначений.

А цей теж начебто був дуже зайнятий, але ввечері обов’язково обіцяв бути… У кожного свої потреби й поняття про норму.

І з порога повівся напористо так, можна сказати, з розгону взявся до справи… Спочатку він зґвалтував у залі стару розетку, безжально видерши її зі стіни. Потім зґвалтував дроти, здерши з них усі квітчасті шари ізоляційної стрічки, що скупчилися там за кілька десятиліть.

Поки він колупався в стіні, Свєтка, яка ще нічого тоді не підозрювала, встигла йому розповісти, що, коли холодильник на кухні вимикається або вмикається, відбувається іскріння.

– Полагодимо! Це тому, що у вас розетка коштує євро, а вилка звичайна. Є євровилка?

– Та я не збиралася сьогодні лагодити на кухні — там стіл треба відсувати й холодильник….

– Не переживайте, я сам відсуну.

– Та ви розумієте, пізно ж уже, ви, напевно, втомилися, краще потім, коли ремонт до кухні дійде.

Але електрик явно не втомився:

– Навіщо потім? Усе відразу зробимо! Сходіть у магазин, купіть євровилку. А я поки що збігаю додому і принесу розетку. У мене там десь завалялася проста одинарна.

Але Свєтка не хотіла одинарну, вона хотіла нову і подвійну.

Магазин зачинявся за кілька хвилин. Вона запропонувала, щоб він прийшов завтра. Вона завтра купить усе, що потрібно. Але електрик сказав — вистачить одинарної.

Свєтка сторопіла, але все ж боязко поцікавилася:

– А одинарної вистачить?

– Вистачить! – наполегливо рявкнув електрик і помчав додому за розеткою.

А Свєтка помчала в магазин і вирішила, що і розетку теж візьме. Але встигла купити за карткою тільки вилку, бо поки вона обирала ще й розетку, термінал за хвилину зачинився, а готівки з собою не було, і купити плюсом розетку не вийшло. Тож, поки електрик не прийшов, вона йому зателефонувала дорогою додому і сказала, що краще все ж таки завтра. Але електрик був непохитний:

– Раз уже я взявся за справу, я її доведу до кінця. Ви розумієте, я не переслідую матеріальну вигоду. Я за безпеку! Не можна ж залишати оголеними дроти.

– Я їх закрию чим-небудь…

– А що як вас струмом вдарить, а потім ви скажете, що електрик прийшов вас убити!

Додому Свєтці йти не хотілося….

У неї розболілася голова. І коли у двері постукали, вона секунду вагалася, відчиняти чи прикинутися, що нікого немає вдома. Але якось незручно ж… І… раптом двері виб’є? Електрика двері точно б не збентежили – за ними була мета: оголені дроти!

Електрик увійшов, витягнув бувалу розетку і зібрався її ставити. Свєтка знову спробувала відкласти все на завтра, тому що непрезентабельний вигляд розетки її остаточно засмутив. Але мужик явно був мужиком і слова, і діла.

Подивившись на вилку, яку вона купила, він сказав, що вона купила не те. Що треба було іншу. Під його поглядом Свєтка відчула себе дурепою. Але зачепилася за цю обставину, як за рятувальний круг:

– Ну от давайте я завтра поміняю в магазині й заодно розетку нову куплю!

І спробувала забрати в нього вилку, яка була в прозорій упаковці. Але електрик вирвав у неї з рук вилку, сказав, що нехай буде така, і зібрався було розірвати упаковку.

Свєтка закричала:

-Ні! Не рвіть! Я завтра поміняю!

І спробувала вирвати вилку з рук електрика, але той вчепився в неї і не віддавав:

– Нехай буде ця!

З третьої спроби Свєтці все ж вдалося відібрати вилку. У цілій (слава Б!) упаковці. Вона була близька до істерики, і вже, майже ревучи, раптом закричала:

– Ідіть, ідіть, ідіть…. Усе, я вже нічого не хочу! Ніяких розеток із вилками! Ідіть геть!

Але електрик не зніяковів:

– Ви розумієте, що я не можу все кинути й піти? Треба все доробити сьогодні! І що ви так нервуєте?

І Свєтка вирішила терпіти до кінця. Боже! Та нехай він хоч усі розетки в будинку переладнає, усі вилки, усі дроти, люстри, електроплити й праски…. Вона не зможе цьому протистояти. Вона вмовляла себе: просто треба почекати. Мовчки, смиренно.

Помінявши розетку і вилку, електрик на цьому не заспокоївся. Протягом пів години він ще читав їй лекцію про те, що в неї неправильно під’єднані контакти в лічильнику і що пломба на лічильнику хитра — якщо до неї піднести магнітик, вона вибухне, і так компанія дізнається, що ви крадете електрику. І що холодильник насправді дуже мало споживає електроенергії, а сучасні холодильники — лайно.

– Ви мені винні 150 грн за розетку.

– А за роботу? – не зрозуміла Свєтка.

– Мені нічого не треба за роботу. Я не який-небудь вам там, який ходить і гроші з усіх дере. Я за безпеку! І ви чомусь рознервувалися… (тут був явний натяк на те, що вона істеричка, і краще вже він грошей не візьме, а то хіба мало чого…).

Справді, єхидно подумалося Свєтці, — з чого б це я так рознервувалася?.. Вона зробила слабку спробу все ж таки заплатити йому ще й за роботу, але електрик категорично відмовився збагачуватися.

Зґвалтувати електрика у відповідь матеріальними благами у Свєтки не вийшло.

Свєтка думала, що вона дуже втомилася. Її зґвалтували СПРАВОЮ. Вже краще б традиційно, хоч задоволення б отримала. Але щоб так?

Свєтку знеструмили… Ось звідки сили у 60-річного мужика о 8 годині вечора! Бо він забирає енергію у своїх клієнтів. Якщо вже чесно, то це він мав їй заплатити, бо вона його зарядила на тиждень наперед.

Їй захотілося спати… Добре, що не сказала йому, що в однієї з конфорок не працює електрозапалювання, а в навушників відходить дріт… та й узагалі — у самотньої баби багато що можна полагодити…

Із соціальних мереж