“Чорний день в історії суду”. Що відомо про справу голови Верховного Суду Князєва
“Це найбільш резонансна справа НАБУ і САП. І викриття найвищої посадової особи в судовій гілці влади”.
Так новий директор Антикорупційного бюро Семен Кривонос представляв перше гучне викриття НАБУ у своїй каденції. І одне з найгучніших в українській антикорупції.
15 травня антикорупційні органи затримали голову Верховного Суду Всеволода Князєва. Його, за твердженням правоохоронців, спіймали на хабарі розміром 2,7 мільйона доларів.
Верховний Суд – інстанція, за якою завжди залишається останнє слово в юридичних суперечках. Його голова – впливовий та авторитетний службовець. Князєв, до того ж, представник реформованої судової системи.
Наступного дня колеги по Верховному Суду абсолютною більшістю позбавили Князєва керівної посади. Судді заявили, що шоковані викриттям НАБУ, і пообіцяли співпрацювати зі слідством:
“Це чорний день в історії суду. Ми мусимо бути гідними та витримати цей удар”.
“Українська правда” дізнавалась деталі цього дня і того, що йому передувало. Розповідаємо, що наразі відомо про справу Князєва.
У чому полягає схема і як її викрили
Антикорупційні органи кажуть: на початку 2023-го року дізнались про групу, яка через хабарі впливає на судову владу.
Хто був її організатором, офіційно НАБУ і САП не повідомляють. За даними УП, наразі таким вважають голову Верховного Суду Всеволода Князєва.
Посередниками між суддями і тими, хто хотів “вирішити свої питання”, виступала адвокатська фірма. Вона була таким собі прикриттям, “бек-офісом”, як її називають правоохоронці.
Слідство наразі не розголошує, про яку саме компанію йдеться.
Як вдалося дізнатись УП, у справі затриманий адвокат Олег Горецький, і саме з ним правоохоронці пов’язують “бек-офіс”. Він є власником зареєстрованого в Києві бюро “Горецький і партнери”.
При цьому вплив його фірми не обмежувався Верховним Судом.
“Ці події стосувались і більшості судів на території України”, – пояснював очільник Антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.
Співрозмовник УП в антикорупційних органах додає, що організація мала величезний спектр контактів. І не лише зі “служителями Феміди”, а й із правоохоронцями.
“Члени угруповання намагались здійснити вплив на обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів“, – говорив на брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос.
ВККС – це орган, який формує суддівський корпус, відбирає кандидатів на мантію, проводить їхню оцінку. Ця Комісія була розпущена в рамках реформи Зеленського, і зараз вона формується наново. У травні саме мали завершитись співбесіди з тими кандидатами, які дійшли до фіналу.
За даними слідства, злочинна група обговорювала цей конкурс, визначала бажаних кандидатів. Буквально ставила “плюси” й “мінуси” на списках з іменами.
“Почнемо з того, що сам голова суду є членом Вищої ради правосуддя (орган, за яким останнє слово на конкурсі – УП), – пояснює джерело УП у слідстві. – Яким чином впливали на інших членів – поки невідомо, але були спроби”.
Як розповідає УП співрозмовник зі сфери правосуддя, Всеволод Князєв спілкувався з членами Вищої ради правосуддя і перетягував на себе ковдру, намагаючись контролювати процес. Він хотів провести кандидатів, які не співпадали з вибором голови ВРП Григорія Усика.
НАБУ почало “вести” фігурантів на початку року. В схему залучили “детектива під прикриттям”.
Схопити Князєва і його можливих поплічників вдалось завдяки одній зі справ, які розглядав Верховний Суд. Це бізнесовий спір олігарха Костянтина Жеваго, суть якого розповімо трохи нижче.
Слідство каже, що зафіксувало контакти Жеваго з адвокатським “бек-офісом” у березні 2023.
“За кілька днів після встановлення контакту мало відбутись засідання. Воно було перенесене, щоб можна було відтягнути час, зібрати кошти”, – розповідав на брифінгу директор Антикорупційного бюро Кривонос.
Поки фігуранти тягнули час, бізнесмен, за твердженням силовиків, передав кошти у “бек-офіс”.
19 квітня у справі оголосили рішення на користь Жеваго. І на початку травня гроші передали у Верховний Суд двома “траншами”. Перший – 3 травня, другий – 15 травня, коли фігуранти і були затримані “на гарячому”.
1,8 мільйона доларів, за версією слідства, розподілили суддям. Решта 900 тисяч були оплатою “посередницьких послуг”.
У цей, як потім скажуть на пленумі Верховного Суду, “чорний день” НАБУ прийшло з обшуком до 18 суддів ВС.
За даними УП, обшуки проводили без ухвал судів, які би це дозволили. Така процедура можлива, якщо потрібно реагувати миттєво. Однак пізніше слідству такі обшуки однаково доведеться легалізувати.
“Це була вимушена міра, зважаючи на конфіденційність, секретність операції, через велику кількість обшуків, – пояснює джерело у НАБУ. – Це не означає, що є підстави говорити про виток інформації, але ми мали унеможливити це. Крім того, передача грошей відбувалась ось-ось, не було часу”.
Важливо уточнити, що адвокатами Жеваго у цій справі була компанія “Ілляшев та Партнери”, проте їхня фірма не є так званим адвокатським бек-офісом.
Як пояснює співрозмовник у НАБУ, це було загальне правило для злочинної групи: посередники для хабарів зазвичай не працювали захисниками в судах. Однак їхні колеги знали про існування таких посередників через контакти на ринку.
УП не відомо, чи “Ілляшев та Партнери” знали про кримінальні змови в суді. Сама компанія запевняє, що не має стосунку до подій:
“Всі адвокати працюють у звичайному режимі. Жодних запитань від Національного антикорупційного бюро України з цього питання до нас поки що не надходило”.
Наразі “справу Князєва” кваліфікують як хабар. Історію з тиском на ВККС, за словами співрозмовників УП, ще вивчають. Слідство триває. Правоохоронці не виключають, що будуть і нові фігуранти.
ІНФОГРАФІКА: НАБУСам голова суду затриманий, йому оголосили підозру. Однак згоду на його арешт ще має дати Вища рада правосуддя.
Тим часом Верховний Суд вже забрав у Князєва посаду голови, висловивши йому недовіру. Однак статус судді у Князєва залишається.
Під час таємного голосування лише 2 членів пленуму ВС не підтримали недовіру. А коли голосували відкрито за саме звільнення, проти не висловився ніхто, “за” були 137 зі 142 суддів, інші – утримались.
Справа, на якій зловили Князєва
Рішення, за ухвалення якого Князєв та низка суддів, за твердженням НАБУ, отримали хабар розміром 2,7 мільйона доларів, стосується суперечки щодо купівлі 40% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату одним із найбагатших українців, Костянтином Жеваго.
Люди останнього, за версією слідства, і передавали гроші представникам Феміди та їхнім спільникам.
Олігарх придбав ці акції понад 20 років тому в компаній, за якими стояли вже добре відомі в Україні члени групи VS Energy Олександр Бабаков та Євгеній Гінер з партнерами. Перший – депутат російської Держдуми, який закликав до страти полонених захисників Маріуполя, другий – бізнесмен та президент московського футбольного клубу ЦСКА.
Вперше в капітал Полтавського ГЗК Жеваго з партнерами увійшов в далекому 1996 році, придбавши 42% акцій. Згодом цей гірничо-збагачувальний комбінат стане ключовим активом бізнес-імперії олігарха.
Довідка
Полтавський ГЗК – ключовий виробничий актив групи Ferrexpo, контрольною часткою якої володіє Жеваго. Її основний вид діяльності – видобуток залізної руди та виробництво з неї котунів, які використовуються у виробництві сталі та експортуються за кордон.
Минулого року через російське вторгнення доходи групи скоротились на 50% – до $1,2 мільярда з $2,5 мільярда у 2021 році. Акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі.
В 2001 році, розібравшись з проблемами та боргами ГЗК, структури Жеваго почнуть докуповувати акції та доведуть свій пакет до контрольного.
Паралельно активом зацікавились росіяни з VS Energy і в тому ж році придбали значну частку в 40% акцій, за яку між ними і Жеваго пізніше й розгорнеться юридична війна. Проте на початку нульових усе вдалось вирішити мирним шляхом.
В 2002 році Жеваго з партнерами за 27 мільйонів доларів викупили весь пакет росіян, для яких металургійний напрямок не був профільним. “Лужниківці”, як ще називають представників групи VS Energy, були зосереджені на енергетиці та готельному бізнесі.
Згодом буде проведено декілька додаткових емісій та примусовий викуп цінних паперів у міноритаріїв, що зробить Ferrexpo Жеваго єдиним акціонером підприємства.
У 2005-му росіяни вирішили, що продали цінний актив задешево та ініціюють 10-річну судову тяганину, першу крапку в якій на користь структур Жеваго у 2015 році поставить Вищий господарський суд.
Здавалось би, на цьому можна вважати історію вичерпаною. Однак за часів президентства Володимира Зеленського суперечка отримає друге життя і пройде ще три інстанції. У травні 2021 року Господарський суд Києва стає на бік Жеваго, а апеляція пізніше – на бік його опонентів.
І вже 19 квітня поточного року Верховний Суд ухвалить багатостраждальне рішення на користь Жеваго, а очільник суду Князєв разом з колегами отримає підозру в отриманні хабаря розміром 2,7 мільйона доларів та перспективу провести за ґратами від 8 до 12 років.
Сам Жеваго заперечив причетність до хабаря та назвав рішення суду юридично вивіреним.
“Було припинено спробу сумнівних офшорних компаній, пов’язаних із фігурантами санкційних списків США і Європи, у тому числі громадянами Росії, здійснити рейдерське захоплення великого промислового активу”, – заявив Жеваго.
Чи вплине викриття НАБУ на саме рішення? Автоматично його ніхто скасовувати не буде, навіть незважаючи на гучні заяви про ймовірний підкуп суддів. Тим більше що поки ці заяви не доведені. Однак теоретично опоненти Жеваго можуть спробувати поновити свою суперечку, посилаючись на нові обставини.
Хто такий Всеволод Князєв
Верховний Суд, яким ми його бачимо нині – один із головних результатів судової реформи часів експрезидента Петра Порошенка. Це чи не єдиний суд, який був перезавантажений повністю.
Князєв працює суддею з 2013-го. До цього він понад 10 років був адвокатом, викладачем, юрисконсультом. Мантію спершу вдягнув у Миколаєві. А до Верховного Суду потрапив у 2016-му під час його перезапуску. Головою ВС значився з кінця 2021 року.
Через воєнний стан декларації суддів, як і інших посадовців, закриті. Однак до початку повномасштабної війни зарплата голови Верховного Суду становила понад пів мільйона гривень на місяць.
У лютому 2023-го Князєв публічно критикував заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова, звинувачуючи його в заподіянні шкоди судовій реформі. Та буде помилкою сприймати ці заяви як конфлікт із Офісом Зеленського.
Як розповідають співрозмовники УП, зокрема, на Банковій, Князєв був у контакті з Андрієм Єрмаком. І спілкувався з ним в обхід Смирнова, який курує судову систему і конфліктує з керівництвом ОПУ.
“Його генпрокурор Андрій Костін завів до Єрмака. Князєв хвалився своїми контактами з Костіним і Єрмаком”, – каже співрозмовник УП.
***
Спіймати голову реформованого і впливового Верховного Суду, суддю, вхожого у кабінет голови ОП – безсумнівно, одна з тих “посадок”, на які суспільство чекає від антикорупційників.
Безсумнівно, це репутаційно важлива історія для нового голови НАБУ, якого пов’язували з оточенням голови ОП Єрмака.
Але так само безсумнівно, що це виклик для антикорупційних органів. Виклик, який їм ще доведеться подолати. Адже затриманням Князєва ця справа не завершується, а лише розпочинається.
Щонайменше слідство має ще довести свої твердження і відстояти їх у суді. Щонайбільше – дати відповідь на запитання, чи є історія Князєва винятком, а чи ланкою системи.
