Угорщина починає ратифікацію членства Фінляндії і Швеції в НАТО із застереженнями Віктора Орбана
Угорський парламент 1 березня розпочав обговорення ратифікації вступу Фінляндії і Швеції в НАТО на тлі застережень, що затягування Угорщини, а також заперечення Туреччини погано відбиваються на згуртованості й принциповості організації.
Фінляндія і Швеція подали заявки на вступ в НАТО 18 травня 2022 року, проголосивши, що вимушені переглянути свою позаблоковість через зростання загрози з Росії, яка в лютому почала вторгнення в Україну.
Тридцять країн альянсу на саміті у Мадриді 29 червня офіційно запросили Фінляндію і Швецію в організацію, і 5 липня 2022 року всі підписали протоколи про вступ нових членів.
Більшість країн НАТО ще влітку і на початку осені минулого року ратифікували документи, окрім Туреччини і Угорщини, хоча генеральний секретар Єнс Столтенберґ постійно закликає завершити процес якнайшвидше.
Туреччина висунула передумови Фінляндії та Швеції, зокрема, щоб ті країни змінили політику надання політичного притулку втікачам – опонентам турецької влади, яких уряд в Анкарі називає терористами.
Уряди в Стокгольмі й в Гельсінкі пішли на переговори з Анкарою для владнання розбіжностей.
Угорщина – член НАТО з 1999 року, не оголошувала заперечень, але урядова партія прем’єр-міністра Віктора Орбана понад пів року відмовлялася виносити питання на порядок денний парламенту.
А нещодавно Орбан виступив із застереженнями про, як він сказав, проблемність розширення НАТО з огляду на загрозу ширшого конфлікту з Росією в умовах російської війни в Україні.
«Депутати не дуже охочі. Дехто каже, що вступ Фінляндії означатиме появу 1000 кілометрів безпосереднього кордону НАТО між Фінляндією і Росією. А з огляду на українську ситуацію, це висока загроза війни. Нумо, подумаймо, чи це гарна ідея», – сказав прем’єр-міністр угорському радіо 24 лютого.
Також Орбан натякав, що його уряд виступає проти заявки України на вступ в альянс, оголошеної Києвом 30 вересня 2022 року.
Попри це президентка Угорщини Каталін Новак 1 березня закликала парламент ратифікувати членство Фінляндії та Швеції.
Вона також сказала депутатам, що йдеться про «складне рішення з серйозними наслідками, яке вимагає серйозного розгляду».
«Моя позиція чітка. В теперішніх умовах вступ Швеції та Фінляндії виправданий. Я вірю, що Національна асамблея схвалить мудре рішення якнайшвидше», – сказала президентка.
Фінський уряд повідомив, що очікує 9 березня делегацію угорських парламентарів для обговорення членства Фінляндії в НАТО.
Санна Марін, прем’єр-міністерка Фінляндії на зустрічі з генеральним секретарем НАТО цього тижня натякнула, що затягування процесу вступу її країни та Швеції шкодить довірі до організації, зокрема коли йдеться про дотримання проголошеного договором НАТО принципу «відкритих дверей» альянсу.
