ЩО ТАКЕ УДАЧА
Тімоті Декстер народився 22 січня 1747 року в Мадлен, штат Массачусетс. Спочатку він працював фермером, а потім став підмайстром шкіряника. Коли йому виповнилося двадцять, він поклав у кишені всі свої заощадження, які становили всього дев’ять доларів, і переїхав в розвинене місто Ньюберіпорт, де познайомився й одружився з 31-річною заможною вдовою Елізабет Фротінгем.
Витрачаючи гроші дружини, він робив те ж саме, що й інші бізнесмени – купував акції. Не розуміючи, які акції купити, він просто купив дешеві. Їх ціна якось піднялася, і Декстер продав їх з прибутком для себе. Конкуренти знущалися з напівграмотного Декстером і бавилися, даючи йому безглузді поради. Один купець розповів Декстеру, що острови Вест-Індії, де повним ходом йшла колонізація, гостро потребували сковорідки, рукавиці й Біблії.
Навіть не думаючи, що на цих островах дуже жарко, Декстер скористався порадою і купив понад 40 000 сковорідок, 40 000 пар рукавиць і 40 000 Біблій і відправив їх туди на кораблі. А потім дочекався, коли йому посміхнеться удача.
Декстеру неймовірно пощастило, адже коли його вантаж прибув на острови Вест-Індії, там зародився релігійний рух, а його Біблії були куплені зі 100% прибутком. Йому ще більше пощастило, коли російські торгові судна підійшли до портів Вест-Індії й наказали своїм агентам негайно купити всі рукавиці до останньої пари. Сковорідки лежали без діла на складі, поки один винахідливий фермер не виявив, що з їх допомогою можна зробити ідеальні валоутворювачі для перекладу риби в цистерни.
Так що всі сковорідки були продані з прибутком. Ці дивовижні угоди принесли Декстеру статки в розмірі 150 000 доларів, що зробило його неймовірно багатим.
Інші купці міста заздрили везінню Декстера і вирішили розорити його, умовляючи вкласти всі свої гроші у вугілля, а потім перевезти в Англію в місто Ньюкасл. Недосвідчений Декстер не знав, що Ньюкасл був центром вугледобувної промисловості Англії. Так він найняв десятки кораблів, наповнив їх м’яким вугіллям з Вірджинії й відправив вантажі в Англію.
Але замість того, щоб стати міжнародним посміховиськом, Декстер знову зловив свою удачу: через тривалий страйк в Ньюкаслі шахти не працювали, і відчувався дефіцит вугілля. Коли прибули кораблі Декстера, його вугілля було продано за великі гроші, що зробило його у два рази багатшим.
У міру дорослішання Декстер ставав все більш ексцентричним. Його дружина, Елізабет, постійно «пиляла» його через дурість. Замість того, щоб посваритися з нею, Декстер удав, що вона мертва і є не чим іншим, як привидом в його маєтку. Коли прийшли відвідувачі, Декстер показав на неї й сказав: “Це місис Декстер, привид, який колись був моєю дружиною”.
Кульмінація дивацтва Декстера настала, коли він вирішив опублікувати свої мемуари під назвою «Нісенітниця для розумних людей або чиста правда в грубій сукні». Книга від початку і до кінця являла собою єдине довге незв’язне речення без будь-яких розділових знаків.
Декстер наказав надрукувати тисячі примірників своєї книги і відвіз їх в різні міста. Книга розійшлася на ура. Пізніше Декстер випустив ще одне видання книги, яке містило лише розділові знаки, які читачеві було запропоновано вставити в попередню книгу на свій смак.
