Трагедія в Броварах. Що відомо про катастрофу гелікоптера з керівництвом МВС
Вранці 18 січня в Броварах Київської області впав гвинтокрил ДСНС. Він зазнав катастрофи неподалік від 14-поверхового житлового будинку і пошкодив будівлю дитячого садочка.
В Державній службі України з надзвичайних ситуацій повідомили, що гвинтокрил загорівся після зіткнення з дитсадком. Попередньо з’явилася інформація, що вертоліт міг спалахнути ще у повітрі, однак у поліції Київщини її не підтвердили, назвавши поки лише чутками.
Пожежу гасили близько години.
На борту гвинтокрила перебували 10 осіб. Всі вони загинули.
Окрім них загинуло ще четверо людей, серед них одна дитина. 25 осіб отримали травми (серед них 11 дітей), їх госпіталізували. Серед постраждалих також є вагітна.
Близько 16 години ДСНС завершила рятувально-пошукові роботи на місці трагедії.
За словами заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, що прибув на місце трагедії, гвинтокрил із Монастирським на борту вирушив в одну з гарячих точок України, де тривають бойові дії.
Пізніше стало відомо, що літальний апарат прямував на Харківщину.
“Розмовляв вчора, сьогодні, зі всіма, хто був на борту, поговорив і виїхав зустрічати, зустрічав“, – повідомив начальник поліції у Харківській області Володимир Тимошко.
За даними УП, міністр із командою прямували в Бахмут.
Вертольотом мали долетіти до Харківської області, а далі продовжити рух на авто. Дорогою мала відбутися дозаправка в Полтавській області. Глава Донецької Військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко мав зустріти міністра в Донецькій області.
Що розповідають місцеві
Один з жителів Броварів розповів УП, як почув сильний гул. Він вийшов на вулицю дізнатися причину і побачив гвинтокрил на рівні 6-7 поверхів. За його словами, стояв туман, і пролітаючи між будинками, вертоліт, спочатку хилився в один бік, потім в інший – вірогідно, намагався уникнути зіткнення. Після чого врізався в дитячий садочок і вибухнув.
Інша місцева жителька розповіла, що полум’я пожежі підіймалося вище дванадцятиповерхівки. Вона вийшла з під’їзда разом з онучкою, яку вела в школу. “Тільки вийшли – і чуємо сильний рев, неначе літак. Потім щось вдарило, вибухнуло і – вогонь”, – розказала вона. В сусідньому будинку, поруч з яким впав гвинтокрил, живе її внук-дошкільник, який мав би знаходитися в садочку, що постраждав. Але днем раніше хлопчик захворів. Сам гелікоптер жителька не бачила через туман.
“Я почула звук – нібито летить реактивний літак. Я підійшла до вікна подивитися. Думаю, Господи, хоч би в нас не попало, нікуди не попало. А потім спалах – такий червоний шар – а за ним вибух. Повалив дим. Я вибігла на балкон і почула, як якась жінка кричить несамовито”, – розповіла УП ще одна місцева жителька.
Версії трагедії
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль одразу доручив створити спеціальну групу для детального розслідування всіх обставин трагедії.
Правоохоронці розпочали розслідування. Його доручили Службі безпеки України – це може бути обумовлено масштабом події і статтею, за якою ведеться слідство. Крім того, СБУ могли призначити в справу через те, що загиблі – керівники Нацполіції, в якої через це юридично буде конфлікт інтересів.
Називати статтю, за якою ведеться справа, в СБУ поки не стали.
Про конкретну причину катастрофи наразі говорити зарано, хоча, як завжди в таких випадках, в мережі та ЗМІ почали ширити найрізноманітніші версії від “експертів”. Втім, адекватний спеціаліст до закінчення роботи слідчих на місці навряд чи взявся би щось стверджувати на 100%.
Російські пабліки встигли навіть договоритись до того, що начебто вертоліт “збили українські ППО”. Такі наративи – явний відголосок шкідливих заяв колишнього радника голови ОПУ Олексія Арестовича після трагедії в Дніпрі, через які він врешті подав у відставку.
Втім, на відміну від голослівних припущень в інтернеті, офіційно на сьогодні СБУ розглядає кілька основних версій:
- порушення правил польоту (помилка пілота);
- технічна несправність гелікоптера;
- диверсія.
По кожній із цих версій потрібно збирати докази. Станом на теперішній час говорити достовірно про пріоритетність будь-якої з них не випадає.
Історія гелікоптера в Україні
Сам гвинтокрил ЕС225 (Eurocopter EC225 Super Puma – УП), який впав у Броварах, з’явився у структурі МВС кілька років тому й справно виконував свої завдання.
Гелікоптер неодноразово залучався для транспортування особового складу до місць виникнення надзвичайних ситуацій. Його обирали через можливість одночасно перевозити до 24 пасажирів.
Ці гвинтокрили використовують зокрема для перевезення перших осіб держави, включно з президентом України. Такі самі гелікоптери доставляли гостей до резиденції в Карпатах на ювілей Андрія Єрмака у 2021 році.
В ДСНС повідомили, що екіпаж судна був підготовлений до виконання завдань за складних умов, мав необхідну кількість годин нальоту саме на вертольотах ЕС225.
Утім, попередня експлуатація машин цього типу мала свою непросту історію.
Гвинтокрил, що впав сьогодні у Броварах, був переданий Україні у серпні 2020 року за угодою 2018 року про покупку у Франції літальних апаратів у рамках програми модернізації авіапарку.
Кілька місяців він простояв на заводі у Румунії – вірогідно, для ремонту та модернізації, та в листопаді був переданий ДСНС.
Модель EC225 мала низку “вроджених” технічних проблем.
Після низки авіакатастроф у європейських країнах було виявлено, що ці єврокоптери іноді втрачають у польоті несучий гвинт. У коробці було виявлено проблему, пов’язану з пошкодженням підшипників.
Через те, що коробка передач розроблялася для гелікоптерів вагою до 7 тонн, а стала застосовуватися у важчих моделях – 11 тонн, модель EC225 тимчасово забороняли для польотів.
Проте до 2017 року заборони на польоти “Суперпуми” у багатьох країнах були зняті – виробник знайшов спосіб усунути несправність, і жодних додаткових проблем з ними поки не виникало.
Гелікоптери постачали Україні не новими, а після використання. Вони були капітально відремонтовані та модернізовані безпосередньо під пошуково-рятувальні операції.
Втрати Міністерства внутрішніх справ
У гелікоптері, що впав у Броварах, перебували міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, його перший заступник Євгеній Єнін, державний секретар МВС Юрій Лубкович, начальник охорони міністра Михайло Павлюшко, працівниця патронатної служби Тетяна Шутяк, провідний інспектор Департаменту комунікації МВС Микола Анацький, а також три члени екіпажу ДСНС: Олександр Василенко, Костянтин Коваленко, Іван Касьянов.
Денис Монастирський у великій українській політиці опинився після парламентських виборів 2019 року.
Він працював під керівництвом Антона Геращенка в Інституті майбутнього і став одним із ключових для “Зе!команди” експертів ще на етапі виборчої кампанії президента Зеленського. Тож одразу отримав місце у першій двадцятці списку партії “Слуги народу”.
Після тріумфу партії Зеленського на виборах Монастирський очолив один із найскладніших у Раді комітетів з питань правоохоронної діяльності.
У липні 21-го року, коли Зеленський після двох років при владі врешті вирішив звільнити главу МВС Арсена Авакова, то саме Монастирський був обраний на заміну “вічному” міністрові.
На каденцію Монастирського прийшлося різке загострення стосунків із Росією та її повномасштабне вторгнення в Україну. Глава МВС був серед тих міністрів, які з перших днів постійно залишалися у столиці, та входив до найближчого кола президента.
Денис Монастирський часто навідувався на лінію фронту і в гарячі точки, підтримував там бійців, вручав нагороди.
Перший заступник міністра Євгеній Єнін мав багаторічну дипломатичну і державну кар’єру. З 2012-го року працював у посольстві України в Італії. У 2016-му був призначений на посаду заступника генпрокурора Юрія Луценка, де відповідав за міжнародний напрямок.
Після зміни влади та відставки Луценка Єнін перейшов на роботу в Міністерство закордонних справ, ставши заступником міністра Дмитра Кулеби.
Восени 2021 року Денис Монастирський запропонував Єніну стати своїм першим заступником. З того часу вони разом працювали в МВС.
З початком вторгнення Єнін став одним із медійних облич міністерства, часто з’являвся у ЗМІ, вів міжнародні переговори.
Юрій Лубкович був кадровим чиновником. За минулої влади працював у команді близького до прем’єра Володимира Гройсмана міністра Кабміну Олександра Саєнка.
Невдовзі після обрання нового парламенту в 2019 році Лубкович став керівником секретаріату Верховної Ради. А восени 2021-го був призначений держсекретарем у МВС.
Заступниця керівника Патронатної служби МВС України Тетяна Шутяк працювала помічницею Монастирського, коли він був депутатом Верховної Ради.
Як тепер працюватиме МВС
На засіданні уряду, скликаному на 15 годину 18 січня, Кабмін проголосував, щоб виконувачем обов’язки міністра внутрішніх справ був голова Національної поліції Ігор Клименко.
Він до цього засідання не був у керівництві МВС, тому для дотримання формальних процедур Клименка спершу призначили заступником міністра, а тоді поклали на нього функції в.о.
Ще за кілька годин до цього рішення співрозмовники УП в команді президента не могли спрогнозувати, хто ж буде керувати МВС після трагічної загибелі Монастирського та Єніна.
Річ у тім, що до всіх п’яти заступників міністра МВС у Офісу були питання. Частина з них були “не з команди”, тобто залишились ще з часів Авакова. Частина просто не має відповідної ваги й авторитету в системі, щоб у час війни очолити одне з найважливіших відомств у країні.
Тому вибір упав на “важковаговика” Клименка. Проте поки рано казати, чи стане він повноцінно міністром без приставки “в. о.”. Хоч би й тому, що ніхто у владі не обговорював предметно такі зміни. До трагічного ранку 18 січня для подібних розмов просто не було підстав.
