Краще Георгія Буркова не скажеш. І яке передбачення!!!

«Легкість, з якою ми входимо в чужі країни, говорить про те, що Захід озброївся не дарма. Ми професійні агресори.

Якщо на Заході тероризм знаходиться поза законом і не має жодних шансів на потурання, то у нас тероризм є формою існування держави»

«Перемога у Великій Вітчизняній остаточно розвалила росіян. І дозволила більшовикам триматись досі. Адже Перемога дала право думати, що шлях правильний: табори, соцреалізм та ін. І безкультур’я. Падіння у будку. Ми вибрали „рідне“ рабство.

…Війна — це бруд та вбивство на самому дні свідомості… Вибір між двома фашизмами. Що може бути болючішим?! …У мене немає Батьківщини, бо в раба її не може бути. …

Ми не думали про людей, ми не вірили у людей. Наш ідеал – стадо.

І на довершення всього збудували найгірший з варіантів людського гуртожитку.

…Убийте мене, але сталінізм – це хвороба. Масове психічне захворювання. Типу клептоманії. Якесь жахливе поєднання бідності, відсутності культури, релігійності (з заміною Бога), стадності, доведеної вже до істерики… Скільки людей, найрозумніших людей, було втоптано в багнюку чи фізично знищено!

На догоду, на радість черні. Ну і, звісно, ​​для зміцнення власної, партійної влади. Сірість готова на рабську працю, на тюремний режим, аби не настала влада талановитих. Сірість войовнича. І «випадкові» часто показово карали «обраних», віддавали їх періодично на поталу натовпу.

Так тривало півстоліття. Вічне розкуркулювання, і не просто в плані матеріальному. У духовному, можливо, розкуркулюють більш жорстоко і легко.

…Держава намагається все взяти під свій контроль, усе пропустити через себе і повернути людям, своїм підопічним, здавалося б, те саме за формою, але протилежне за змістом. Страшно подумати, що буде. Одні подонки на вершині.

…Сьогодні ми знову входимо до цієї печери жахів. Більшовикам потрібна атомна бомба для того, щоб утриматися при владі, тобто проти свого народу. Мине трохи часу, і вони почнуть шантажувати весь світ, щоб увесь світ благав нас, народ, не робити революції і терпіти цих упирів і утримувати їх».

1933 – 1990 Георгій Іванович Бурков – радянський актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист; заслужений артист Росії