Випадковості, які змінили хід історії
Все у світі побудовано на випадковостях. Мабуть, кожен з нас може знайти підтвердження цієї думки й у власному житті.
Дізнайтеся про 8 випадковостей, які зіграли вирішальну і навіть фатальну роль у світовій історії.
Труднощі перекладу та атомна бомба
У 1945 році США зажадали від Японії капітуляції. У своїй відповіді японський прем’єр Судзукі використав слово mokusatsu, яке можна перекласти як «без коментарів», «залишаємося в нейтральному мовчанні» або «ми подумаємо».
При перекладі це слово перетворилося на «ми ігноруємо», а потім за принципом зіпсованого телефону «ми відкидаємо» і «ми розглядаємо ваше питання з презирством».
Така відповідь образила президента США Трумена, що підштовхнуло його скинути на Японію кілька атомних бомб.
«Титанік» і помічник капітана
Ключі від шафи, де зберігалися біноклі команди «Титаніка», могли б врятувати життя всіх, хто загинув у катастрофі лайнера. Якби не Девід Блер, який отримав посаду другого офіцера на «Титаніку» і якого було усунено в останній момент перед фатальним плаванням.
Йдучи з пароплава, Блер забув викласти з кишені ключі від шафки з біноклями. Тому частина екіпажу була позбавлена можливості побачити той самий айсберг до того, як сталося непоправне.
Недбалість і пеніцилін
Вчений Олександр Флемінг не дуже слідкував за порядком. Він забув поприбирати у своїй лабораторії, залишив стафілококи в чашці Петрі та пішов у відпустку на 2 тижні.
Весь цей час в лабораторію ніхто не входив, і коли Флемінг повернувся, перед ним постала дивовижна картина. Чашки були заповнені цвіллю, а стафілококи померли.
Так було відкрито антибіотик пеніцилін і люди перестали гинути від цілого ряду бактеріальних інфекцій.
Падіння Берлінської стіни й неуважність політика
У 1989 році східнонімецький політик Гюнтер Шабовські скликав пресконференцію, щоб пояснити незначні зміни в законі про перетин Берлінської стіни. В його промові прослизнув натяк на те, що будь-які обмеження по виїздах будуть взагалі зняті. Журналіст, почувши саме такий підтекст, запитав, коли ж зміни наберуть чинності.
На це Шабовські сказав: «Негайно». Преса моментально надрукувала про те, що заборон більше немає. Це призводити до створення натовпу біля стіни, які вимагали дозволу пройти. Влада, щоб уникнути бунту, дозволила стіні впасти.
Чому Шабовські відповів саме так? Ймовірно, він просто все переплутав. Але він став людиною, що фактично зруйнувала Берлінську стіну.
Незграбність вченого і небитке скло
У 1903 році вчений Едуард Бенедиктус впустив на підлогу колбу. На його подив, вона не розлетілася на друзки, а лише розтріскалася. Вчений згадав, що після попереднього досліду на стінках колби зберігся тонкий шар нітрату целюлози.
Бенедиктус зробив «бутерброд» з двох кусків скла, склеєних шаром нітрату целюлози. Таке скло можна було бити молотком — воно тріскалося, але не розпадалося на осколки.
Так з’явилося скло «триплекс», яке використовується донині. Завдяки йому під час аварії водій і пасажири точно не загинуть від поранень осколками.
Наполеон і Франція
Особистість і характер Наполеона багато в чому визначили долю Франції. Цього могло б і не статися, якби не одна подія. Острів Корсика, де народився Наполеон, був переданий Франції за борги по Компенському трактату всього за рік до його народження.
Саме це зробило його французом за народженням і дало можливість стати тим, ким він став. Якби острів залишився під владою генуезців, швидше за все, Наполеон залишився б невідомим.
Рентгенівські промені
У 1895 році німецький фізик Вільгельм Рентген відкрив нове випромінювання. Щоб протестувати його властивості, він ставив на шляху променів різноманітні предмети. Зовсім випадково його рука потрапила в зону дії проміння. Те, що вчений побачив, шокувало його: він бачив свою руку наскрізь, а непрозорими залишилися тільки кістки.
Спостережливість Рентгена повністю перевернула медицину, а X-промені були названі рентгенівськими на честь їх першовідкривача.
Константинополь і незачинені ворота
Константинополь витримував безліч облог протягом тисячі років, але поліг у битві з турками в 1453 році. Фатальну роль при цьому зіграла відчинена хвіртка Керкопорта.
У всій системі укріплень Константинополя було кілька потаємних воріт і хвірток, які могли бути використані для розвідувальних вилазок. Одна з них, за недоглядом (а можливо, навмисне?) була залишена відкритою після однієї з таких вилазок. Через цей потаємний вхід армія турків спокійно увійшла і захопила місто.
