Повелителі комарів: від нацистів до російських пропагандистів. Про що гудуть “бойові комарі”
Наприкінці жовтня постійний представник Росії в ООН Василь Небензя звинуватив Україну в намірах застосувати біологічну зброю – цього разу комарів, здатних заражати людей небезпечними інфекціями. Буцімто навесні десь на Херсонщині росіяни знайшли три спеціальні безпілотники, які можуть розносити комарів, заражених збудниками хвороб. Ще й цікава деталь: об’єм резервуару для транспортування комах на кожному дроні становить 30 літрів. І ніби такі літальні апарати запатентовані в Америці.
Подібним пропагандистським заявам росіян в ООН вже давно не вірить майже ніхто. І ця не стала винятком. Тим паче, що жодних доказів російська сторона не надала. Але цього разу окрім очікуваного скепсису розповідь про “бойових комарів” у серйозному товаристві викликала ще й хвилю іронічної реакції.
Представник Албанії в Радбезі ООН Феріт Ходжа у своєму виступі поцікавився, як комарі зможуть відрізняти росіян від українців. Пізніше український міністр оборони Олексій Резніков потролив Небензю у twitter: мовляв, Україна в рамках проєкту “Москіти проти москалів” має намір призвати на службу 300 тисяч комарів.
Але якщо облишити гумор, то треба визнати, що історія про “бойових комарів” ґрунтується на класичному рецепті створення пропаганди: треба взяти цілком реальні факти й перекрутити їх таким чином, щоб вийшла бажана брехня.
Серед усіх відомих тварин саме комарі винні в найбільшій кількості людських смертей. Саме вони були учасниками не однієї програми розробки біологічної зброї в різних країнах. І сьогодні комарів справді поширюють за допомогою безпілотників.
Про що Небензя не згадав у своєму виступі, то це про генетично модифікованих комарів. А міг би, адже вони справді існують.
Страшніший за акулу
“Ці тварини щодня вбивають більше людей, ніж акули вбили упродовж століття“. Так називається один із дописів у блозі Біла Гейтса, зроблений кілька років тому. В ньому йдеться про комарів і заголовок слід розуміти цілком буквально.
Статистика свідчить, що впродовж останніх ста років акули вбили трішки більше тисячі людей, тобто в середньому – десять людей на рік. Водночас щодня через комарів гине майже півтори тисячі людей, тобто понад пів мільйона на рік.
Справа, звісно, в малярії, якою люди заражаються саме від комарів. За даними ВООЗ, у 2020-му році від неї померло навіть більше – 630 тисяч людей, адже рік від року ця цифра коливається. Загалом від малярії щорічно страждають понад 240 мільйонів людей.
Але це лише одна з багатьох небезпечних хвороб, якими комарі заражають людей. Серед інших більш-менш відомих широкому загалу – Денге, жовта лихоманка, чікунгунья, гарячка Західного Нілу, а також гарячка Зіка. Насправді їх ще більше.
Насамперед це проблема країн субтропічного та тропічного регіонів. Наприклад, понад 90% усіх випадків малярії реєструють в Африці. Але “комарині” хвороби поширені й на інших континентах.
В Україні ними теж можна заразитися. Наприклад, про дирофіляріоз більшість людей ніколи не чула, тому що в нас це відносно рідкісна хвороба, яку значно легше уявити в якійсь бідній африканській країні, ніж у Європі. На щастя, вона не смертельна, але сама розмова про неї здатна добряче зіпсувати настрій людям із бурхливою уявою.
Інститут в нацистському концтаборі
Ідея перетворити комарів на біологічну зброю з’явилася на світ ще до Небензі. На початку 1942-го року Генріх Гімлер заснував у концтаборі Дахау, відомому своїми нелюдськими експериментами над людьми, ентомологічний інститут. За офіційною легендою тут мали досліджувати небезпечних для людини комах. Наприклад, бліх, через яких солдати в окопах хворіли на тиф.
Існування інституту не було секретом для істориків. Але тільки в XXI столітті дослідники знайшли протоколи таємних експериментів з комарами, які тут проводили ближче до завершення війни. З них можна зробити висновок, що нацисти мали намір розкидати над територією ворога заражених на малярію комах.
У цій та інших історіях про біологічну зброю є одна складність. Вивчати небезпечні віруси, бактерії, а також комарів, бліх чи інших комах, здатних їх переносити, не є злочином саме по собі. Адже дуже схожі дослідження потрібні як для створення біологічної зброї, так і для захисту від неї.
Якщо в протоколах експериментів чи інших документах не написано прямим текстом щось на зразок “дослідити з метою розробки наступальної зброї…”, то довести злочинні наміри буває складно. Тому в історії з нацистами принаймні деякі сучасні дослідники вважають питання відкритим.
Як заразити комара
США в середині XX століття проводили дослідження жовтої гарячки. Це небезпечна вірусна хвороба, часто з летальним фіналом. Від неї досі не існує ліків, але є вакцина.
Люди заражаються на жовту лихоманку від комарів виду Aedes aegypti. Українською його можна назвати “комар єгипетський”.
На перший погляд, задача обернути комарів на зброю не виглядає як rocket science. Це не хімічна зброя, коли треба придумати і синтезувати смертельні сполуки, яких ніколи до цього в природі не було. Про комарів, “начинених” вірусами, сама природа подбала багато тисяч років тому і вони добре вміють робити свою справу. Залишається просто нацькувати їх на ворогів. Але на практиці все значно складніше.
Комар не народжується з вірусом жовтої гарячки, Денге чи якимось іншим. Щоб його отримати, він має вкусити заражену людину або тварину. Так відбувається в природі, і це можна повторити в лабораторії, якщо вам потрібні десяток чи сотня комарів. Але якщо ви справді націлилися на зброю масового знищення, вам потрібні сотні тисяч комах. Це вже значно складніша задача.
Американці спробували заразити комарів на жовту гарячку в обхід природи. Вони додали вірус у воду, де розвивалися личинки комах. Несподівано це спрацювало – з личинок виросли дорослі комарі, готові кусати й заражати кожного, хто трапиться на їхньому шляху.
“Велике дзижчання”
Наступна задача – організувати зустріч комарів із майбутніми жертвами. Здається, достатньо поставити умовну скриньку Пандори, наповнену комахами “десь поруч із ворогами”, відкрити її і на безпечній відстані чекати на результат. Та проблема в тому, що комарі не літають далі, ніж на кількасот метрів.
Якщо лінія фронту розтягнулася на багато кілометрів, це точно не спрацює – доведеться вигадати, як “засіяти” комарів більш-менш рівномірно. Для таких задач справді стануть у нагоді безпілотники, але в середині минулого століття навіть американцям про них залишалося хіба що мріяти.
В 1955-му році США провели експеримент, відомий під назвою “Операція Big Buzz”, тобто “велике дзижчання”. Над штатом Джорджія вони скинули з літаків у спеціальних бомбах понад триста тисяч комарів. Комахи були “чистими”, себто без жодних небезпечних інфекцій.
Експеримент мав перевірити, як добре комахи зможуть знайти своїх жертв після такого десантування. Роль жертв цього разу виконували добровольці та морські свинки в клітках. Історики пишуть, що комарі впоралися із задачею на “відмінно”.
Корейська війна та звинувачення на адресу США
Після цього американці провели принаймні ще два експерименти з випусканням комарів. Але майже будь-яка інформація про них публічно недоступна.
Це швидше правило, ніж виняток, коли йдеться про таку тему, як біологічна зброя. А секретність це хороший ґрунт для спекуляцій, міфів та пропаганди. Небензя не перший, хто вирішив використати тему “бойових комах” в якості інструмента міжнародної політики.
В 50-х роках минулого століття Китай, Північна Корея та СРСР звинуватили США в застосуванні біологічної зброї під час Корейської війни. Мовляв, американці десантували з літаків на Північну Корею цілу ентомологічну армію: бліх, мух, вошей, цвіркунів та інших, які мали заразити людей на чуму, холеру, дизентерію тощо.
Для розслідування звинувачення була створена міжнародна комісія, яка дійшла висновку, що США справді застосували біологічну зброю в Північній Кореї. Комісія спиралася на свідчення полонених американських пілотів, звіти очевидців, фотографії комах, які нібито були причетні до злочину, та інші, не надто надійні, докази. Очолював комісію британський вчений Джозеф Нідем, який був великим знавцем і симпатиком Китаю.
Не дивно, що американці не повірили висновкам і запропонували надіслати до Північної Кореї комісію ООН. Але цього разу запротестувала вже сторона звинувачення.
Наука проти фальсифікацій
Суперечки навколо цієї історії досі тривають. Це не дивно, оскільки вона значно складніша в порівнянні з історією про “бойових комарів” на Херсонщині.
На той час США справді мали потужну програму розробки біологічної зброї за участю комах. А територія, де вони буцімто застосували свої напрацювання, була далеко не зразковою з епідеміологічного погляду: інфекційні хвороби, які приписували наслідкам американської атаки, і так там були. В подібній ситуації спробуй відрізнити – йдеться про природний спалах захворювання чи про біологічну зброю?
Тут складно бути неупередженим і легко заплутатися. Для таких випадків наука має свої інструменти. На початку 2000-х дослідники провели генетичний аналіз збудників сибірської виразки, зібраних після нібито американської атаки. Виявилося, що вони відрізняються від тих, що США використовували у своїх військових програмах.
Американські пілоти, які зізналися у злочині, після звільнення відмовилися від свідчень, бо зробили їх під тиском. Комахи на фотографіях, які слугували доказами у справі, були або неправильно визначені, або просто неспроможні переносити хвороби. Були також знайдені радянські документи, які свідчили, що звинувачення проти американців сфабриковані.
Шестиногі солдати Радянського Союзу
Радянський Союз також мав потужну програму розробки біологічної зброї, яка сягає своїм корінням 20-х років минулого століття. Вона почалася з бажання перетворити на зброю тиф, від якого в роки Першої світової війни постраждали мільйони людей. Потім до нього приєдналися чума, холера, сибірська виразка, туляремія та інші хвороби.
В той час, як Союз звинувачував Америку в застосуванні біологічної зброї проти корейців, радянська влада примудрилася вбити нею своїх власних громадян. В 1979 році у Свердловську в секретній військовій лабораторії стався витік збудника сибірської виразки, в результаті чого померли десятки, а за іншими даними – кількасот людей.
У Союзі, звісно, все заперечували, спалах хвороби пояснювали природними причинами. Мовляв, люди захворіли через заражене м’ясо худоби. Знову, здавалося б, навіщо ці теорії змови, якщо збудники сибірки трапляються не тільки в секретних лабораторіях,і люди завжди на неї хворіли?
Але є різні форми сибірки. Коли заражаються через м’ясо, вона проявляється як виразка. А от якщо вдихнути збудника – буде легенева форма. У Свердловську в 1979 році люди хворіли саме на легеневу форму.
Це лише одна і не найбільш моторошна історія про радянську програму розробки біологічної зброї. Для комарів у ній також знайшлося місце. Американський ентомолог Джефрі Локвуд у своїй книзі “Six-Legged Soldiers: Using Insects as Weapons of War” (“Шестиногі солдати: використання комах як зброї”) розповідає, що в Союзі працювали з вірусом Західного Нілу, який передається комарами. Є версія, що ці напрацювання отримав Саддам Хусейн і також мав плани застосувати “шестиногу зброю”.
Гарячка Західного Нілу
Це ще один заплутаний розділ історії біологічної зброї з багатьма невідомими.
Наприклад, Хусейн ніби стверджував, що вірус, який він хотів випустити на волю, призводить ледве не до 100-відсоткової летальності. Чи він справді в це вірив, чи хотів напустити ще більше страху, але, на щастя, це дуже далеко від правди.
Від гарячки Західного Нілу справді бувають тяжкі ускладнення й можна померти. Але в більшості випадків вона або ніяк не проявляється, або викликає грипоподібні симптоми, які згодом минають.
Років десять тому санстанція в Одесі досліджувала звичайних комарів, які живуть по підвалах. Виявилося, що кожен десятий заражений вірусом гарячки Західного Нілу.
– При цьому серед місцевого населення випадків хвороби лікарі не реєстрували, – розповідає Григорій Попов, старший науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. – Найпростіше такий парадокс можна пояснити тим, що тоді цю хворобу в нас просто не діагностували.
Комарі опановують планету
Сьогодні в Україні гарячку Західного Нілу реєструють, хоч і рідко. Наприклад, торік улітку на всю країну зафіксовано 5 випадків гарячки, а цьогоріч – 9. Але це лише початок, і в Україні неодмінно з’являться нові види комарів, а з ними – хвороби, про які досі ми чули тільки в міжнародних новинах.
Наприклад, ще кілька років тому МОЗ України запевняло, що в нас немає єгипетського комара та його родича тигрового комара. Це чудові новини, адже ці двоє – головні переносники вірусу Зіка, а також Денге, жовтої лихоманки, японського енцефаліту і ще кількох хвороб, які наші місцеві комарі переносити не можуть.
Але зараз єгипетський комар вже зареєстрований в Криму, а тигровий – в сусідній Румунії та на Кубані, звідки до Криму рукою подати. Вони поширюються планетою не завдяки біотерористам, а завдяки міжнародній торгівлі та зміні клімату.
– В мене немає жодних сумнівів, що це лише питання часу, коли обидва види комарів почуватимуться у нас як вдома, – каже Григорій Попов.
Щоб боротися з ними, нам точно стануть в нагоді генетично-модифіковані комарі.
Лабораторні проти диких
Таких комарів уже добре знайомого нам виду Aedes aegypti в 2013-му році створила американська компанія Oxitec. Зовні вони нічим не відрізняються від звичайних. Але один із їхніх генів дослідники перетворили на щось подібне до бомби уповільненої дії.
Генетично модифікованих самців випускають у дику природу, де вони знаходять диких самок і паруються з ними. Змінений ген однаково передається у спадок всім їхнім нащадкам – як самцям, так і самкам.
Самки через нього гинуть – або на стадії личинок, або вже “з крилами”, але в будь-якому разі раніше, ніж почнуть кусати і заражати людей. Самці, які взагалі ніколи не кусаються, залишаються живими і здоровими, але без самок вони, звісно, розмножуватися не можуть і популяція сходить майже нанівець.
Завдяки таким генетично модифікованим комарам можна контролювати дикі популяції небезпечних комарів. Традиційно це робили і досі роблять за допомогою інсектицидів на зразок ДДТ, але такі речовини вбивають не тільки комарів, але й все інше живе.
Натомість генетично-модифіковані комарі хоча і лякають деяких людей більше, ніж жовта лихоманка, є не більш небезпечними, ніж, наприклад, генетично модифікований рис.
В 2016-му році таких комарів успішно випустили в природу в Бразилії, а потім на Кайманових островах, в Панамі, Індії, а в 2021-му році – в Каліфорнії. Як раз для таких задач і справді використовуються спеціальні дрони.
Правила перевезення комарів
Небензя у своєму пропагандистському виступі сказав, що знайдені на Херсонщині дрони можуть перевозити по 30 літрів комарів кожен. Це нібито багато, тому має звучати загрозливо. Наскільки це реалістично з наукового погляду – для пропагандиста то вже зайве питання.
У науковця задача незрівнянно складніша: йому не просто треба завантажити багато комарів у справжній безпілотник, але й подбати, щоб всі вони дісталися на місце живими та готовими робити свою роботу. Іншими словами, треба знайти не очевидну відповідь на питання: як правильно перевозити тисячі комарів?
Для цього кілька років тому американські дослідники провели серію експериментів.
Звичайний десятикубовий шприц вони наповнювали комарами, а потім обережно стискали його до одного кубічного сантиметру. Перевіряли три варіанти заповнення – 10, 40 і 240 комах на один кубічний сантиметр. Шприци з комарами охолоджували і відправляли літати літаком упродовж 20-ти годин. А після цього рахували втрати.
З’ясувалося, що у просторому шприці, який ділили між собою лише десять комарів, більшість із них не пережили переліт. Із 40 комарів в іншому шприці також мало хто залишився живим. Найкраще перенесли політ ті комарі, яким було найтісніше – із 240 комах 85% залишилися живими. Чому так – не зрозуміло. Можна припустити, що коли комарам тісно, вони менше травмуються через вібрацію у польоті.
Якщо орієнтуватися на такі розрахунки, то лише один вигаданий Небензею безпілотник міг би перевезти понад 6 мільйонів живих комарів – значно більше, ніж вся російська армія.
До зустрічі з комарами не готові
Міжнародна конвенція про біологічну зброю забороняє розробляти, виробляти і володіти будь-якою біологічною зброєю. Сьогодні учасниками конвенції є 184 країни включно з Україною.
Тому в межах закону жодних “бойових комарів” чи іншої подібної зброї в нас навіть уявити неможливо. А враховуючи те, як багато уваги до України сьогодні прикуто й наскільки країна відкрита для міжнародних перевірок, дуже складно уявити, як можна приховати щось подібне.
Є й зовсім інші причини, чому історія про “бойових комарів” в Україні – не більше, ніж вигадка російської пропаганди. Річ у тім, що навіть на тлі прикрого стану української науки, наша зоологія переживає не найкращі свої часи. Останніми роками в університетах закрили всі кафедри зоології, а студенти-біологи обирають більш перспективні та престижні спеціалізації – такі, як молекулярна біологія.
Ще десять чи двадцять років тому в Україні були фахівці старшого віку, які спеціалізувалися на вивченні комарів. Але молодої заміни їм не знайшлося, тому сьогодні цією групою комах в Україні ґрунтовно ніхто не займається.
Це може стати справжньою проблемою по мірі того, як в Україні з’являтимуться небезпечні види комарів. У нас просто не буде фахівців, які вміють їх визначати і розуміють їхню біологію. А без цього неможливо організувати ефективну систему моніторингу та боротьби з небезпечними комахами.
Можна, звісно, сподіватися на закордонних фахівців, їхній досвід і технології. Але це нагадує історію з ракетними комплексами – одна справа, коли країна виробляє власні, і зовсім інша – коли змушена просити їх у когось.
