Іван Фернандес: «Я мрію, щоб якось у нас було якесь суспільне життя, в якому ми підштовхуватимемо себе та інших до перемоги»
Кенійський бігун Абель Мутаї був лише за кілька метрів від фінішу, але заплутався у знаках і зупинився, думаючи, що фінішував. Іспанець із BA, Іван Фернандес, йшов одразу за ним і, зрозумівши, що відбувається, почав кричати кенійцю, щоб він продовжував бігти. Мутаї не знав іспанської мови і не розумів.
Розуміючи, що відбувається, Фернандес підштовхнув Мутаю до перемоги.
Репортер спитав Івана: «Навіщо ти це зробив?» Іван відповів: «Я мрію, щоб якось у нас було якесь суспільне життя, в якому ми підштовхуватимемо себе та інших до перемоги».
Репортер наполягав: Але чому ви дозволили перемогти кенійцю? Іван відповів: «Я не дав йому виграти, він виграв. Перегони були його».
Репортер наполягав і знову запитав: “Але ж ти міг виграти!» Іван глянув на нього і відповів: «Але в чому буде сенс моєї перемоги? Яка буде за цінність цієї медалі? Що подумає про неї моя мама? Цінності передаються з покоління до покоління. Яким цінностям ми навчаємо наших дітей? Більшість із нас користується слабкостями людей замість того, щоб допомагати їм зміцнювати їхні сильні сторони.”
