Китай взяв у заручники $100 млрд резервів Росії
Вклавши в юань 17% золото-валютних резервів, російська влада з’ясувала, що вивести кошти з китайських активів просто неможливо.
Продаж юаня, в який на 1 січня було вкладено понад 100 млрд доларів резервів, вимагає окремої угоди з Китаєм. Про це йдеться в презентації ЦБ РФ, підготовленої до зустрічі з членами уряду щодо майбутнього золото-валютних резервів і планів наповнити їх «дружніми» валютами.
Згідно з документом, який цитує Bloomberg, влада Росії обговорює можливість покупки юаня та інших “м’яких” валют за 70 млрд доларів, в той час, як Центробанк визнає, що після введення санкцій і заборони на операції з доларами і євро знайти активи для золотого резерву непросто.
Вибір зводиться до кількох «дружніх» країн. Але турецька ліра не може вибратися з «шпильки» хронічної девальвації й за 10 років втратила 90% своєї вартості. Дирхам ОАЕ схильний до “політичних ризиків”, зазначає Центробанк: в еміратах часто знаходяться американські чиновники, які вимагають не перетворювати Дубай в хаб для обходу санкцій.
Залишається тільки юань, але з ним є проблеми: вкласти гроші в китайські активи порівняно легко, але не вивести назад. Для цього потрібен дозвіл китайської влади, і “його буде дуже складно отримати в умовах кризи”, пише Центробанк.
У китайській «пастці» виявилися останні не заморожені запаси Росії. З $640 млрд, які центробанк мав до початку війни, близько половини потрапили під першу хвилю західних санкцій. Це долари, євро, японська єна, британські фунти, а також австралійський і канадський долари.
Золото Центробанку – 2,3 тисячі тонн, що становить п’ятий за величиною золотий запас у світі, – потрапило під окремі санкції США у квітні. І хоча злитки зберігаються в Росії й не можуть бути заарештовані, продати їх за кордон «таємно» навряд чи вийде: російське золото має характерні домішки, які обов’язково покажуть країну походження металу.
