Просто погляньте збоку
Лавров спокійно літає світом. Спілкується із пресою. Йому тиснуть руки політики та дипломати.
Який суд? Які там міжнародні злочинці? Які там архітектори геноциду, що розв’язали де-факто Третю світову війну?
Ось вони – лощені, вгодовані, круглолиці. Їздять країнами, шантажують голодом на планеті, торгуються, глумляться. Ескортниць у готель там до нього не підігнали ще турецькі партнери, щоб дорогий гість бодай трохи відпочив у курортній країні?
Затримати, кайданки, мішок на голову та в Гаагу.
Чи злочинна війна – це не привід до таких рішучих дій?
Досі незрозуміло, що сторона Росії – це не сторона переговорів? Що це не політики, а терористи.
Путіна та його режим можна перемогти лише силою. Жорсткою, безкомпромісною силою. Іншої мови вони не розуміють. Жодні терористи іншої мови не розуміють.
Скільки ще українських міст має бути зруйновано, в яку ще країну має вдертися цей маніяк, щоб це дійшло до цих лицемірних, жадібних, безхребетних популістів біля керма різних держав?
Відчуття повного божевілля на цій планеті не покидає.
