Чемберлен урочисто заявив у вересні 1938 році в лондонському аеропорту Хюстон: «Я приніс мир своєму поколінню», а приніс Другу світову війну

Декілька днів тому на своїй сторінці ФР народний депутат України Віктор Балога  емоційно заявив:  «Звертаюсь до світових “Чемберленів” – хлопці досить п#здіти. Час діяти!»

На думку Віктора Івановича НАТО сьогодні нагадує зграю шакалів, які стоять з боку і чекають поки тушка Росії саме впаде їм до ніг, без жодних зусиль.

“Годинами сидіти та п#здіти – все, на що вони сьогодні спроможні”, — емоційно написав нардеп на своїй сторінці у ФБ.

Зі слів Віктора Балоги, ця вся бюрократія, з багаторічним стажем в політиці та розповідями про демократичні цінності та свободи, поводиться як остання мерзота, якій по барабану життя та безпека наших дітей, жінок та матерів.

“Не хочете закрити небо самі, так дайте засоби ППО та літаки. Чи Ви досі думаєте, що Росія нап’ється нашої крові та заспокоїться? Впевнений, що ця війна змінить не лише нашу країну, а також Європу та Америку. Бо якщо більшість американців, які навряд чи покажуть Україну на карті, хочуть, щоб США закрила над нами небо і перестала купувати російську нафту, а європейці тисячами виходять на площі своїх міст на нашу підтримку, – то їх сьогоднішня влада має 0 шансів на збереження себе в політиці”, — додає Віктор Балога.

Так звідки взявся негативний термін «Чемберлени», а що він означає сьогодні, коли Україна веде героїчну боротьбу проти російських окупантів?

*******

У 1938 році лідери європейських країн віддали на поталу Гітлеру невелику Чехословаччину. В історію ця угода, підписана фюрером, Чемберленом, Деладье та Муссоліні, увійшла як Мюнхенська змова. Саме він став прелюдією до Другої світової війни.

Вересень 1938 року. Європа готується до великої війни. У центрі Лондона риють окопи, населенню роздають протигази, користуватися ними вчать навіть немовлят. Затятий противник війни, британський прем’єр-міністр країни Великобританії Невіл Чемберлен виступив із радіозверненням до народу.

«Як жахливо, що ми маємо рити окопи через зіткнення в далекій від нас країні між народами, про які ми майже нічого не знаємо. Хоч би як ми симпатизували маленькій країні, яка зіткнулася з великою і потужною державою, ми за жодних обставин не можемо дозволити залучити Британську імперію у війну тільки з цієї причини», – сказав тоді прем’єр-міністр Британії Невіл Чемберлен.

(Примітка. Шановні читачі, не здається вам, що слова Чемберлена дуже нагадують сьогоднішні виступи європейських лідерів?)

Маленька країна це Чехословаччина. Велика і сильна держава – Німеччина. У середині 1930-х Гітлер оголосив усьому світу, що збирається переглянути підсумки Першої світової війни та об’єднати у межах третього рейху всіх німців.

Значна частина німців проживала за територією Німеччини. Більш як три мільйони проживали, наприклад, у Судетській області Чехословаччини.

Землі, де проживали судетські німці, були до Першої світової війни територією Австро-Угорщини. Гітлер хотів приєднати Судетську область. Але вона була лише приводом. Фюрер мріяв про всю Чехословаччину. Адже ще 19 століття країна стала головним військовим арсеналом Європи. Там розташовувалися кращі оборонні підприємства, необхідні вермахту.

(Примітка. Прослідковується ще одна аналогія з далекими історичними подіями 1938 року. Правда, в нашому випадку жертвою стала Україна, а агресор – Росія)

Найголовніше підприємство – «Skoda». Це великий автомобільний концерн. Але на той час він був одним з основних виробників озброєння. За якістю та характеристиками танки були на рівні світових стандартів.

Танки для Гітлера з конвеєра заводу Skoda сходили аж до 1945-го. За деякими даними, Чехословаччина до війни випустила стільки ж військової продукції, скільки вся Британська імперія за той же період.

У Судетах Гітлера шанували. У середині 1930-х там було створено партію судетських німців. Очолював її колишній учитель фізкультури Конрад Генлейн. Берлін допомагав не лише грошима, а й людьми.

Гітлер не збирається відступати. До Судетської області під виглядом туристів було закинуто сім тисяч штурмовиків.

Прем’єр-міністри Британії та Франції не хотіли йти на конфлікт із Гітлером. Деладье і Чемберлен потрібен був мир будь-яким шляхом.

Вони розуміли, що війна відбудеться найближчими роками. Вони думали – тільки не в моє прем’єрство, най мине мене чаша сія

29 вересня 1938 року Чемберлен, Деладье та Муссоліні приїхали до Мюнхена до резиденції Гітлера Фюрербау. Почалися переговори. Понад 14 годин лідери чотирьох, мабуть, найсильніших у Європі країн, вирішували долю невеликої держави – Чехословаччини.

Чехословацька армія чисельно дорівнювала німецькій. Чехословаччина армія не знала поразок. Вермахт не мав підготовлених частин

Але Прага здалася. Зробити це її переконали старші брати – Лондон та Париж. На переговори не запросили  чехословацьку сторону. У Фюрербау на вердикт чекали лише парочка дипломатів. До зали переговорів їх запросили, коли Гітлер уже поїхав.

Ознайомили чехів із результатами та дали зрозуміти, що жодної відповіді не потрібно. Чотири великі країни вирішили долю Чехословаччини, і з цим вони вимушені були погодитись.

 Деладье і Чемберлен повернулися батьківщину героями.

Журналісти The Times писали: «Жодного переможця, котрий повертається з поля битви, не увінчали такими благородними лаврами». В аеропорту Хюстон британського прем’єр-міністра зустрічав натовп. Він кричав, що привіз “мир своєму поколінню”.

1 жовтня армія вермахту зайшла до Судетів. Німеччині відійшла частина Західної Чехословаччини. Під шумок німецької агресії Польща окупувала Тешинську область. Угорщина – Підкарпатську Русь. У березні Гітлер порушив Мюнхенські домовленості та ввів війська до Праги, оголосивши про створення протекторату Богемії та Моравії. Словаччина ж стала окремою республікою, підконтрольною Берліну.

Апетит у Гітлера приходив під час їжі. Чим раніше його спробували б зупинити, тим менше крові довелося б проливати. Але Париж та Лондон вирішив утихомирювати агресора за рахунок інтересу третіх країн.

Через 11 місяців після Мюнхена 1 вересня 1939 Гітлер напав на Польщу. Майже кожен третій танк, який воював на Східному фронті, був чехословацького виробництва. Так миротворці з Англії та Франції своїми руками озброїли фашистську імперію. Розчавивши армії Європи, ці ж танки у червні 1941-го рушили на Радянський Союз. Така ціна Мюнхенської змови.

Невже Макрон, Штольц, Орбан та інші лідери Західних країн не знають історії сучасної Європи, не розуміють, що боязнь, умиротворення агресора робить його ще більш агресивним?

Народи світу підтримують України і я вірю, що кінець кінцем НАТО зробить небо України безпілотним. Але коли це буде?

Скільки ще українців має померти, щоб новітні «чемберлени» зрозуміли, що доля Європи в руках України, а не в руках агресора?

Переможе Україна – переможе Європа!

Бездіяльність – це співучасть в агресії!