Володимир Рошко: “ЯКИЙ КАВІЛЬ У НАС П’ЮТЬ” (русинська поезія)

Тре́ба з сьо́го удурі́ти,

Да́ґде а́ни дасть ся пи́ти.

Перева́л лем перейди́,

Стра́тиш ка́вілю сліды́.

Я за чо́рный ка́віль ка́жу.

До́ма коли́ го напра́жу,

На ціло́є село́ чу́ти.

Па́хне – мо́жеш ся іззу́ти.

А тот смак – про́сто сяты́й,

Про русна́ку дороги́й.

У Львốві ся хваля́ть,

Ош давне́зно ту варя́ть

Ка́віль таки́й, гі в Варша́ві.

Вун ту у вели́куй сла́ві.

Де ту пра́вда, біда́ зна́є.

Із ла́дічки вытіка́є

Штôсь тако́є, гібы́ ча́й.

Ты крузь ньо́го хôть чита́й.

Заз дві де́цы націди́ли

І хотя́ть бы мы то пи́ли.

Чи́сто кавільо́ва во́да.

За сьись ка́віль гри́вню чко́да.

Ба як з ка́вільом столи́ця?

Гі про ку́рку кендири́ця.

Де не плю́неш – продаву́ть,

Лем плати́ти не забу́дь.

На Хреща́тику кіть ву́п’єш,

По жеба́х ся на́рас шу́пнеш.

Сту́вка та́куй ти пушла́ –

Кốрчма со́мара найшла́.

Пи́шуть, ош “по-закарпа́тськи”.

У фі́нджя т’ти по-жебра́цьки

Ця́пнуть ту крихту́ помы́й.

Як попа́хаш – хôть псом вы́й.

Чо́рный ка́віль на то ка́жуть.

Наш най ву́п’ють – на́рас ля́жуть.

А кіть за Дніпро́ пуйти́?

Го́нни нись мы там найти́

Сма́чно чемерґе́с тот п’ю́ть,

Ка́жуть – Се здоро́вый пу́ть.

Че́лядь у на́шуй держа́ві,

Хôть і три́мле ка́віль в сла́ві,

Лем не ка́віль тото́ є́,

Што она хвали́ть ай п’є́.

Бе́сіда за ка́віль за́йде,

Ка́ждый ся узве́ і на́йде,

Ош яки́й вун ме́штер в сьо́му.

Ру́ного ніє́ такốму.

Вун на ньо́му зу́бы йзі́в,

Ще й учи́ти бы хôті́в:

Яка́ фа́йта, як вари́ться…

Ме́ле штôсь і не ганьби́ться.

Ві́дів я таки́х нема́ло,

На́рас в вốчі бы скака́ло.

Пôй од нам і ву́пий на́ш

Ка́віль, а не чай тот ва́ш.

Чо́рный, муцны́й, вôнь густы́й,

І пахня́чий, і смачны́й.

Ко на ньо́го не навче́ный,

Ву́п’є і буде́ зеле́ный.

Як потя́гне два вадь три́,

Мали́ться ’му, до мары́.

Ка́віль наш ’го убали́ть,

Се́рце’д тốму заболи́ть…

За́дарь ся не хвалиме́.

Мы, русна́ки, вариме́

Ка́віль муцны́й і бетя́рьський,

Ма́йліпшый і про́сто ца́рьський.

Ще янно́ хốчу пуві́сти:

Ка́віль – то не мня́со ї́сти.

Бы бôв фа́йный, не шпуру́йте.

Натôвчі́ть ’го, не сану́йте.

Ву́йде чо́рный ай муцне́зный,

І пахня́чий, і смачне́зный.