До чого тут Закарпаття? Чому Віктор Орбан розраховує на «виборчих туристів» з України — DW
Віктор Орбан та його політична сила навесні виборюватиме право залишитись при владі в Угорщині. Критики кажуть, що для цього можуть бути використані й маніпулятивні методи. До чого тут українське Закарпаття?
Припасоване під власні потреби виборче право, незаконна мобілізація виборців, прихована купівля голосів — задля перемоги на виборах прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та політтехнологи його керівної партії Fidesz за останні десять років чого тільки не вигадали. «Виборче самодержавство» — саме так це іменують політологи.
Все це непогано функціонувало, допоки партія Орбана не мала серйозних конкурентів. Але зараз, за три місяці до наступних парламентських виборів в Угорщині, ситуація інша. Вперше після того, як Орбан прийшов до влади з більшістю у дві третини голосів у 2010 році, шість найважливіших опозиційних партій об’єднали зусилля проти прем’єр-міністра та його партії. Багато соцопитувань підтверджують, що «антиорбанівський» альянс має добрі шанси на перемогу.
Тому, щоб запобігти втраті влади, Віктор Орбан тепер пробує ще один трюк із виборчим правом: кілька тижнів тому парламентська більшість внесла зміни до вимог щодо реєстрації виборців. Тепер вони можуть реєструватися і за адресами, за якими не проживають. Це означає, що виборчий туризм зі сусідніх з Угорщиною країн, у тому числі з українського Закарпаття, стає легальним. Угорські меншини у сусідніх країнах — серйозний електоральний потенціал для політсили Орбана.
Не дивно, що опозиційні партії, громадські організації та незалежні виборчі оглядачі вже давно очікують масових порушень на весняних виборах. Одна з найвідоміших організацій моніторингу виборів в Угорщині Unhack Democracy навіть звернулася до Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) з проханням надіслати в країну місію у розширеному складі для спостереження за виборами, сотні спостерігачів якої були б присутніми під час голосування на дільницях.
«На цих виборах конкуренція між керівною партією та опозицією буде дуже жорсткою, цього разу для Орбана це не просто гра, а справжній двобій», — кажуть у розмові з DW Шофія Банута та Мелані Барлай з Unhack Democracy. Ризик маніпуляцій та шахрайства цього разу особливо високий, вважають вони. «Наші репрезентативні опитування свідчать, що 40 відсотків угорських виборців не впевнені в прозорості виборів. Тому так важливо, щоб ОБСЄ направила довгострокову місію в Угорщину».
Виборчий туризм з України
Направлення місії спостереження за виборами від Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) не є рідкістю у демократичній практиці навіть у країнах ЄС зі стабільною демократією, але здебільшого йдеться про місії нетривалі. З іншого боку, ОБСЄ може призначити довгострокову місію, якщо є серйозні сумніви у прозорості виборчого процесу.
І цих сумнівів в Угорщині багато. Unhack Democracy, заснована після парламентських виборів у квітні 2018 року, протягом останніх років неодноразово виявляла систематичні порушення, маніпуляції та спроби фальсифікації на виборах. Наприклад, задокументовано, що на парламентських виборах 2018 року громадяни України, які також мали друге угорське громадянство, масово приїжджали голосувати до прикордонних регіонів на сході Угорщини. На той час це було заборонено. Тоді партія Орбана ледь-ледь здобула більшість у дві третини. Сприяли цьому результатові і кілька тисяч голосів від угорців з України.
Unhack Democracy неодноразово анонімно опитувала членів дільничних комісій. Результати розмов тривожні. Наприклад, після місцевих виборів у 2019 році та виборів до Європарламенту близько 40 відсотків опитаних заявили, що не впевнені у прозорості виборчого процесу. Від десяти до 12 відсотків повідомили про порушення на своїй виборчій дільниці, купівлю голосів чи вплив на виборців у день виборів.
«Ми маємо свідчення, що в одному з округів на сході Угорщини порожні протоколи були підписані ще вранці, хоча мають підписуватися увечері», — розповідають Банута та Барлай.
Орбан і його партія також використовували й цілком законні засоби впливу на вибори. Наприклад, перед парламентськими виборами 2014 року виборчі округи були реорганізовані, звісно, на користь партії влади. У 2014 році було запроваджено право голосу для володарів угорських паспортів з-поміж меншин у сусідніх країнах. Більшість із них є симпатиками партії Орбана і можуть голосувати поштою.
«Брюссель, Сорос і ЛГБТ+»
Цікаво, що угорські трудові мігранти, які перебувають за кордоном, але зареєстровані вдома, голосувати поштою права не мають. Свій голос вони можуть віддати лише в посольствах та консульствах, але користуються цим правом через витратність на поїздку далеко не всі. Критики припускають, що уряд Орбана хоче ускладнити голосування угорським трудовим мігрантам на Заході, які, як правило, більш критично ставляться до Fidesz.
ОБСЄ вже у 2014 році дійшла висновку, що вибори в Угорщині були «вільними, але не чесними». Через чотири роки «вирок» був ще різкішим: спостерігачі цієї організації тоді заявили, що керівна партія й опозиція більше не змагаються на рівних.
Співзасновники Unhack Democracy Банута і Барлай вважають особливо серйозним явище, яке вони називають «невидимими відносинами залежності» багатьох виборців від уряду та партії Орбана, особливо в невеликих містах і сільських громадах. Йдеться, наприклад, про всіх тих, хто отримує соцдопомогу або різного роду службовців.
Дослідницька група Будапештського університету Eötvös Lorand нещодавно продемонструвала, що з 2014 року на місцевих виборах проглядається взаємозв’язок між голосами «бюджетників» та підтримкою Fidesz.
На думку представниць Unhack Democracy, щоб Угорщина далі не сповзала глибше у «виборчу автократію», необхідно, щоб опозиційні партії направили на виборчі дільниці якомога більше своїх спостерігачів. А ще вимагати місію ОБСЄ зі спостереження за виборами. Поки невідомо, однак, чи така місія прибуде. Як сказала у розмові з DW речниця ОБСЄ, для цього потрібне запрошення угорської влади. Такого ще не надходило.
Автор: Кено Ферзек
