Альтернативна теорія зародження Всесвіту від Браяна Кокса
Космологи, філософи, астрономи, математики та фізики намагаються пояснити походження Всесвіту вже не першу сотню років. Нині їх чимало.
Так, наприклад, теорія Креаціонізму говорить нам про те, що Всесвіт є не що інше, як утворення Всемогутнього Творця, Бога та Вищого Розуму.
Загальноприйнята Теорія Великого вибуху розповідає про походження світобудови з якоїсь щільно стиснутої точки – сингулярності, яка з невідомих причин почала різко і прискорено розширюватися і сформувалася в те, що ми зараз знаємо і бачимо.
Циклічна модель Всесвіту розповідає про те, що Великого вибуху ніколи не було: Всесвіт просто з одного стану перейшов в інший, “перезавантажився” – йому близька і Теорія Великого відскоку.
Не менш цікава і теорія Мультівсесвіту: наш Всесвіт не один, навколо нашого Всесвіту їх може бути ще безліч, і кожен може жити за своїми законами. Хтось вважає, що Всесвіт — один єдиний, вічний, статичний, однорідний, охоплює собою все і весь. Є, звичайно, й інші, більш фантастичні версії, припустимо, що всі ми живемо в комп’ютерній симуляції і є частиною якоїсь глобальної програми, або що ми взагалі частина якогось величезного організму і живемо всередині когось.
Але не менш цікавою є альтернативна теорія Брайана Кокса – британського фізика, який займається фізикою частинок, є науковим співробітником у Лондонському королівському суспільстві та професором Манчестерського університету, а також членом групи Фізики високих енергій у Манчестерському університеті. А ще він працює в експерименті ATLAS на Великому адронному колайдері, ЦЕРН біля Женеви у Швейцарії. Тож його, безперечно, варто послухати.
Браян Кокс
Невелике моє зауваження: Браян Кокс висунув свою теорію тільки у 2021 році, тому можна сказати, що вона ще сира і недопрацьована. Я ж просто розповім про її основні положення, але не критикуватиму і не підтримуватиму його думки, зайнявши лише позицію стороннього спостерігача. Але мені буде цікаво подивитись вашу думку в коментарях! Отже…
Браян Кокс відкидає Теорію Великого вибуху із сингулярності — якоїсь щільно стиснутої точки. Він вважає, що сингулярність сама по собі — це абсурд, адже як простір, час та й взагалі вся матерія в цілому були туди сховані? Він вважає, що те, що ми називаємо Великим вибухом – це різке інфляційне розширення енергії. Спочатку існували і час, і простір, бо інакше де тоді була сингулярність? Усередині чого? Все, на його думку, було заповнене щільним океаном енергії, який перебував у спокійному та нерухомому стані. У такому вигляді ще не було жодної матерії. Лише зрідка в результаті квантових незначних коливань це поле енергії то розтягувалося, то стискалося. Ця безтурботність існувала доти, коли у Всесвіті не почалося неймовірно сильне розширення, під яким Браян Кокс і розуміє Великий вибух. Ніщо не може перебувати у стані абсолютного спокою. Квантові коливання досягли синхронності у своїх рухах, і через це і почалося різке розширення енергії – ось вона та інфляція.
Розширення було не таким м’яким, як описується в стандартній моделі Великого вибуху — це був настільки катастрофічний процес, який спричинив утворення матерії. Докази для цього він запозичив у Роджера Пенроуза – друга та колеги Стівена Хокінга, лауреата Нобелівської премії з фізики. Роджер Пенроуз знайшов 6 теплих крапок у небі та прийняв їх за сліди від чорних дір, що випарувалися. Ці крапки він і назвав Точками Хокінга, а Стівен Хокінг якраз і припустив, що чорні дірки можуть випаровуватися. Ці чорні дірки були розміром приблизно у 2 рази більшими за нашу Землю. Оскільки випаровування чорних дірок — неймовірно довгий процес, і якщо подібні об’єкти дійсно випарувалися, то встигнути повністю зникнути такі досить великі об’єкти за весь час загальноприйнятого віку Всесвіту просто не могли, а значить з Теорією Великого вибуху або з поняттям про тимчасові рамки існування Всесвіту явно щось не те. Звідки взялися ці чорні дірки? Або Всесвіт старший, ніж ми думаємо, або до Великого вибуху існувало ще щось — можливо, інший Всесвіт.
Браян Кокс же підігнав висновки Пенроуза під свою теорію: ці мертві чорні дірки — не мешканці попередніх всесвітів, а продукти флуктуацій енергії у спокійному, до інфляційного всесвіту.
Прекрасне питання до цієї теорії Браяна Кокса – розмір до інфляційного простору. Як він взагалі виглядає? У формі чого? Поки що дана теорія не дає про це відповіді.
Якщо у до інфляційного простору існував час, а, як ми знаємо, простір і час нерозривно пов’язані між собою, то як довго простір та час існували окремими? Браян Кокс вважає, що обидві ці сутності були в автономному режимі, незалежними один від одного. Об’єднуватися вони почали в момент процесу інфляції. Як зародився сам простір і енергія, що його наповнює? Швидше за все, вони існували завжди. Це щось нагадує океан. У його спокійному стані через флуктуації народжується буря – так відбувається народження матерії. Але всьому, як ми знаємо, приходить кінець, і навіть чорні дірки здатні випаровуватися. Всесвіт може знову перейти у фіналі свого життя у стан цієї чистої енергії, а потім все повернеться на круги свої: знову квантові флуктуації спровокують народження чогось ще. І так перероджувалося безліч всесвітів до нашого в цьому величезному і безкрайньому енергетичному океані, і буде перероджуватися і надалі, і це вже будуть нові форми світобудови. Цей процес нескінченний.
Теорія Браяна Кокса дуже молода і, безсумнівно, потребує свого подальшого розвитку. На мою думку, думки дуже цікаві, і якщо вдасться зібрати якісь докази на користь її існування, то, можливо, вона стане загальноприйнятою?
