Питання виникнення життя Землі, розглянуто через саморефлексію сучасної науки

Єдиний біологічний код

Усі живі істоти Землі — від бактерії до людини, мають єдиний біологічний код. Цей факт, з одного боку, підтверджує еволюційну теорію походження людей та інших тварин від загального предка, з іншого — повністю спростовується дивовижною різноманітністю живих істот та теорією про випадкове самозародження життя на Землі з «первинного бульйону». Адже подібне випадкове самозародження і подальше еволюційне розвиток життя Землі можливе лише за умов повної автономності (відокремленості), або абсолютної унікальності нашої планети у Всесвіті. Але наша планета зовсім не відокремлена від зовнішнього космосу, і тим більше не є єдиною, на якій могло б виникнути життя. Тому єдиний біологічний код можливий лише у разі прибуття життя на нашу планету із космосу. Тим паче що:

Ілюстрація з книги Чарльза Дарвіна “Походження видів”.

 Наприкінці 60-х років минулого століття американський дослідник лауреат Нобелівської премії Роберт Елліот Поллак розрахував на комп’ютері оптимальні параметри найбільш прийнятних умов для виникнення життя на умовній планеті, близькій за своїми фізичними, хімічними та кліматичними параметрами до Землі. Розрахунки показали, що самозародження білкового життя на планеті в подібних умовах неможливе. Пізніше радянські вчені з київського інституту кібернетики здійснили подібні розрахунки на ЕОМ і дійшли тих самих результатів. Можливо, електронно-обчислювальні машини тих років не мали достатньої для подібних розрахунків потужностей, або вчені внесли в програму недостатньо необхідних даних, але висновок про те, що на планеті, де присутній сильний окисник — кисень, де вдосталь є вода — абсолютний розчинник, в якому з часом розпадаються навіть скло і метали, білкова субстанція з її вузьким життєвим «коридором» зародитися не може, спростовує офіційну наукову теорію походження життя Землі.

Теорія про самозародження життя не така молода, як здається на перший погляд. Вона існувала у Стародавньому Китаї, Вавилоні, Індії, Стародавньому Єгипті та Стародавній Греції. Наприклад, давньогрецький філософ Арістотель (384—322 рр. до н. е.), якого часто проголошують фундатором біології, теж був прихильником цієї теорії.

Арістотель – давньогрецький філософ, учень Платона, основоположник формальної логіки.

 Теорія самозародження життя виникла не  на порожньому місці, древні люди спостерігали як, наприклад, у гниючому м’ясі, звідки не візьмися, з’являються черв’яки, і всерйоз вірили, що живі істоти здатні самозароджуватися подібним чином. Надалі замість гниючого м’яса було винайдено «первинний бульйон», що виник у результаті хімічної еволюції молекул.

Згідно гіпотеза радянського біохіміка А. І. Опаріна, автора «первинного бульйону», про те, що в умовах первісної Землі органічні речовини виникали з найпростіших сполук – аміаку, метану, водню та води. Енергія, необхідна для подібних перетворень, могла бути отримана чи то від ультрафіолетового випромінювання, чи то від частих грозових електричних розрядів — блискавок. Можливо, ці органічні речовини поступово накопичувалися у стародавньому океані, утворюючи первинний бульйон, у якому й зародилося життя. Бачимо, що гіпотеза Опаріна нічим не відрізняється від її давніших аналогів.

Панспермія

Найбільш правдоподібною науковою гіпотезою про зародження життя на Землі є гіпотеза про панспермію, або про те, що все живе прилетіло до нас із космосу з метеоритами, які засіяли нашу планету насінням життя.

Скам’янілості в Мерчисонському метеориті в якому, на думку професора кафедри палеонтології МДУ Олексія Розанова, виявлено останки живих організмів, що скам’янілі, — бактерій, можливо, грибів. (С) Фото Палеонтологічного інституту імені А. А. Борисяка РАН.

Панцирна амеба — скам’янілість у метеориті Оргей. (С) Фото Палеонтологічного інституту імені А. А. Борисяка РАН.

Щось подібне до зеленої водорості — скам’янілість у метеориті Оргей. (С) Фото Палеонтологічного інституту імені А. А. Борисяка РАН.

Деякі метеорити, в тому числі і Оргей, в яких були виявлені сліди (останки) найпростіших живих організмів набагато старші за Землю і навіть старші за Сонце. На думку вчених, все це закам’яніло ще задовго до виникнення Сонячної системи.

Найсумніше те, що панспермія, відповідаючи на питання про виникнення життя на Землі, ніяк не відкриває завісу таємниці про виникнення життя взагалі.

Саморефлексія науки

Насправді наука за період вивчення питання виникнення життя взагалі не просунулася у вирішенні цієї древньої загадки. Креаціонізм і все, що з ним пов’язано заперечуються, хоча безліч науково підтверджених фактів, спростовуючи «первинний бульйон», побічно свідчать на користь ідей креаціоністів.

Нагадаю, креаціонізмом називають релігійно-філософську концепцію, згідно з якою все матеріальне, живе і неживе — людство, планета Земля, а також світ у цілому, розглядаються як безпосередньо створені Богом-Творцем.

Не визнаючи нікого і нічого вище за себе, сучасна наука, подібно до людської саморефлексії, замикається сама на собі й тому не в змозі подолати деякі інтелектуальні обмеження.

Саморефлексія – це особливість людської свідомості замикатися на самій собі – багаторазове обмірковування тієї чи іншої (пережитої чи вигаданої) ситуації (проблеми), уявне переживання людини про себе, самолюбування, самоспоглядання. Цей стан схожий на повільне пережовування самого себе або на приготування кулінарної страви у власному соку, де інгредієнти страви готують самі себе.

Таким чином, наш розум захищає себе від фатальних ушкоджень. Адже наука цілком є плодом (чи дітищем) людського розуму.

Саме тому офіційна наука не бажає визнавати існування надприродного (душі, наприклад) і наполегливо відкидає позаземне походження земного життя та факт палеоконтакту у давнину.

Уроборос — вченим не вдалося розгадати історію походження і символізм цього знаку.

Палеоконтакт (гіпотеза стародавніх космонавтів, палеокосмонавтика) – гіпотетичне відвідування Землі в минулому розумними істотами позаземного походження, імовірно відображене в деяких стародавніх пам’ятниках земної культури. Часто гіпотеза палеоконтакту має на увазі позаземне походження деяких (або всіх) земних цивілізацій.

Сліди богів

Наполегливе заперечення офіційною наукою палеоконтакту призвело до виникнення безлічі конспірологічних теорій, що просуваються прихильниками альтернативної історії. Так багато альтернативників небезпідставно вважають, що офіційною наукою навмисно ховаються або замовчуються факти про те, що сучасне людство далеко не перша цивілізація на Землі, перш за все якихось 25-30 тисячоліть тому на нашій планеті існувала інша високорозвинена цивілізація, очолювана богами. Майже всі міфи всіх народів світу так чи інакше розповідають про це. Жоден древній народ ніколи не привласнював собі досягнення у вигляді самостійних відкриттів знань — землеробства, металургії, астрономії та інших, а навпаки, наполегливо приписував авторство всіх цих наук богам, які колись жили разом із людьми й були їхніми творцями, наставниками та вчителями.

Полігональна кладка в Мачу Пікчу (Перу).

 Крім міфології є і численні матеріальні сліди цієї стародавньої високорозвиненої цивілізації у вигляді «незручних/недоречних» артефактів та загадкових кам’яниць.

Один з невизнаних наукою каменів Ікі з пагорба Ель-Торо із зображеннями інопланетян.

Очевидно, хтось ззовні колись втрутився у процес виникнення життя на нашій планеті, і тепер Земля є науково-дослідною лабораторією, де якийсь Вищий Розум експериментує зі всілякими варіантами еволюції. Звідси така різноманітність форм і видів життя, а також природних умов, неймовірних для такої невеликої планети. З іншого боку, втручання ззовні могло статися випадково. Оживити Землю могли ті, кого називають богами. Колись дуже давно ці істоти з якихось причин вирішили колонізувати нашу планету і зробили це. Що сталося згодом, і куди зникли наші «боги»? Швидше за все, ми не дізнаємось ніколи.

Проте, навіть на тлі всіх цих кричущих фактів офіційною наукою продовжує пропагуватися постулат про випадкове виникнення життя, Всесвіту, розуму…