Наукове підтвердження існування Бога. 1 частина
Багато людей бажають отримати науковий доказ існування Бога. І потім кажуть – “ну ось, довести чи спростувати неможливо”, зовсім не враховуючи, що найрозумніші вчені нашого світу були глибоко віруючими людьми, у своїх дослідженнях та відкриттях вони виходили з того, що світ створений Розумним Премудрим Творцем – Богом.
Вчені, хто глибоко поринув у таємниці всесвіту, бачать – докази існування Творця безперечні.
Деякі скажуть – “а, то це вчені 18 століття, тоді всі вірили в Бога”. Ні.
Прочитайте один прекрасний вислів нашого сучасника, який лише минулого року пішов у вічність, радянського та українського фізика, доктора фізико-математичних наук, професора Інституту ядерних досліджень Владислава Ольховського:
«Один з найголовніших непрямих доказів буття Бога – це антропний принцип. Весь Всесвіт створений під людину. Тому що якщо на кілька десятих відсотків змінити константи – все буде зруйновано, і у Всесвіті не буде людини.
Наприклад, трохи змінити заряд електрона, і у води вже не буде максимальної щільності при 4 градусах, і вона вимерзатиме.
Інші константи поміняти: взагалі не зародиться вуглець – він швидко згорятиме. Це найкращий доказ буття Бога.
До речі, всі інші варіанти створення Всесвіту призводять або до містики, або до ланцюжка безглуздих випадковостей. І в це можна вірити лише сліпо.
Віра у Творця, зрештою, логічно виправданіша, ніж віра в нескінченну кількість випадковостей, включаючи стихійну самоорганізацію».
Доктор фізико-математичних наук Ольховський В.С.
Доктор та професор Владислав Ольховський закінчив університет за спеціальністю ядерна фізика. 1964 року захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Фізика ядра, елементарних частинок та високих енергій», 1989 року — докторську дисертацію в Інституті ядерних досліджень НАНУ. Працював викладачем у Київському державному університеті, Інституті ядерних досліджень, Мессінському університеті (Італія), вів курсові проєкти в Катанійському університеті (Сицилія).
Крім наукових праць, він є також автором робіт з богослов’я та християнської апологетики.
Ось ще один вислів доктора та професора Ольховського:
«Як може бути у людини мавпоподібний предок, якщо в мавпі нема духу? Біологія не дає жодного пояснення духовного життя. Вираз «праця створила з мавпи людину» – це маячня чистої води. Тому що праця не створює духовної істоти, наприклад, із дельфінів, у яких об’єм мозку більший, ніж у людини і які інтелектуально дуже сильні. Духовне життя було створено Богом. Зверніть увагу, що батьки навчають дітей мови та духовних речей, як навчав Господь Адама та Єву…
Якщо говорити про фізиків, то вони вивчають як створений світ. А творіння показує Творця. Хто вивчає гармонію законів природи, той розуміє, що за ними стоїть Творець, котрий створив цю гармонію. Крім того, всі вчені вірять, що природа пізнавана розумом людини. Усі вірять, що Господь створив Всесвіт. Але чому він пізнаваний людиною? Здавалося б, його неможливо пізнати, а людина її пізнає. Звідки взагалі така віра? А без неї неможливо тим часом займатися наукою.
Як це пояснюють креаціоністи? Бог великий математик і великий фізик, і взагалі великий учений. Він створив і математику, і фізику. І заклав у людині можливість пізнати ці науки, оскільки створив їх на свій образ і подобу. Ось дивіться: математика – це абстрактна наука. Але закони природи формулюються з допомогою математики. Отже, вони математичні за своєю суттю. Ще Галілей сказав: “Книга природи написана математичною мовою”. І людина пізнає математику, щоби формулювати закони природи. Це ж єдність. Тут же неозброєним поглядом видно розумний задум.»
Для довідки
Владислав Ольховський – народився 5 лютого 1938 року у Приморському краї, у 1960 закінчив радіофізичний факультет Київського держуніверситету. З 1989 року доктор фізико-математичних наук, з 1992 професор у галузі ядерної фізики. Викладав у КДУ, Київському інституті ядерних досліджень, Університеті Мессіні, вів курсові проєкти в Університеті Катанії. Є членом Американського математичного товариства, Українського Фізичного Товариства, членом-кореспондентом Академії Наук Мессіни, Катанії, Нью-Йоркської Академії Наук. Серед кола його наукових інтересів: аналітична теорія S матриць, явище суперлумінації, проблеми часу у квантовій фізиці, необхідність часу, фундаментальні проблеми квантової фізики живих організмів, тимчасовий аналіз ядерного синтезу у Всесвіті та ядерній хронометрії.
