ДНЕСЬ славнї 70 рокув сяткує заслуженый малярь Украйины, голова Ужгородського варишського общества им. А. Духновича Михаил БЕЛЕНЬ
Родив ся у 1951 роци в селі ЛІСКОВЕЦЬ (до 1946 рока – ЛЯХОВЕЦЬ) на Міжгірщині (Волувщині).
У 2008 роци про днешнього Ювіляра доста файно написав поет Иван Петровцій (1945-2016) у книжці “Сто двадцять два стихы” (стор. 114):
БЕЛЕНЬ
Здрю на вчинéноє рукóма Михайила,
И чуствуву: живе у ньому Бог –
Яка у скульпторови пульсовала сила,
Таку – ги Бог! – у твüр вдыхнути змог.
Овüн пудниковав як потята лїтавуть,
Як плавлють рыбкы, як живуть слова…
Ввüн мармур брав, и, гикой бы ся бавив
Из пластїлїном – увивав з нього дива.
Ввüн Ужгород Духновичом прикрасив,
Й Мукачову Духновича вчинив.
Втямім ся, чиляде, – помеже нами класик,
Трудам якого вже ниє цїны.
Бо вни – безцїнні, а овüн сам – вічный,
Ги Мікеланджело, вать ги Роден!
Ото, што в серцю свому Белень пüчне,
Вчинити годен лем овüн єден!
И ввüн го чинить! А типир щи й – пише:
Вд його малюнкам попросили ся стихы,
И Белень пише – легко, гибы дыше! –
Слова русинські пуднимає на вирьхы.
Обы втпочити, скульпторську серсаму
Міняє на поетово перо,
Й думкы свої ушорює словами,
В якых – дух Божый, сила и – добро. 
