Валерій Галан: Нам потрібно сформувати політичну українську націю. А без знання історії України це неможливо
6 травня 2021 року в Мукачеві, в офісі Ради адвокатів Закарпатської області відбулась зустріч з відомою в Україні, і не тільки, людиною з Валерієм Галаном, з «дідусем українського карате», я його друзі, вихованці та учні. Відбувся запис чергової передачі ютубпроєкту «Погляд Фазекоша», яку глядачі будуть мати змогу побачити
Так хто такий Валерій Галан і чому він завітав на Закарпаття, і в Мукачево?
Ось що пише офіційний сайт «Українська федерація карате» про гостя:
Валерій Галан – володар 7 дану по карате, 5 дану по джиу-джітсу. Автор книг, навчальних фільмів.
Валерій Галан народився в 1958 році на Буковині. Почав займатися в Чернівцях самбо, тому що йому подобалось бойове мистецтво. Коли вступив до морехідного училища у Владивостоці, то там познайомився з людьми, які займалися карате.
«Тоді це було дуже екзотично, – згадує сенсей Галан. – Мало хто знав про карате, але мене в ньому привабила філософія, підхід до самовдосконалення. Коли я займався самбо, трохи боксом, то бачив фізичне удосконалення, проте там не було духовності, тієї інтелектуальної підготовки, яку давали саме майстри карате. Тому це мене притягло. Я почав там займатися. Потім мені так пощастило, що я жив у Японії, тренувався у відомих майстрів карате-до та джиу-джітсу…»
Після завершення служби у спеціальних військах Валерій Галан повернувся до рідного міста Чернівці і розпочав роботу зі створення власної школи бойових мистецтв на підставі отриманих знань та бойового досвіду. Результатом його зусиль стало створення Міжнародної федерації карате-до сін-сьобу, яка в 1991 році об’єднала понад 80 клубів з різних куточків колишнього Радянського Союзу. Центром МФКД сін-сьобу стало місто Чернівці.
Треба згадати, що до повернення в Україну Валерій Галан працював у Москві, де очолював «Всесоюзный центр изучения боевых единоборств» при Академії наук СРСР – першу структуру, яку дозволили після відомої заборони карате в Радянському Союзі. Всі клуби карате, які відроджувалися в СРСР, відроджувалися через Галана: Держкомспорт посилав його в різні куточки країни, де він проводив збори та семінари й відбирав тих людей, які б могли повести карате далі.
«Коли в 1991 році Радянський Союз розвалився, – розповідає сенсей Галан, – ми створили федерацію карате, яку назвали «Сін-Сьобу» (реальна боротьба) – для того, щоб туди могли увійти різні стилі карате. Тоді в незалежній Україні створили федерацію із центром в Сумах. Ми туди вступили, і вже за три роки з нами ніхто не хотів змагатися – мої команди завжди брали вищі міста на всіх турнірах».
Сенсей Галана з повагою називають «дідусем українського карате».
Діяльність Валерія Галана не обмежується спортом. Він – відомий ресторатор та готельєр в Україні та Європі. Автор успішних проєктів, які побудовані в національних традиціях та направлені на пропаганду української історії культури, традицій: «Легенда Карпат» (Карпати, Україна); «Мігово» (Карпати, Україна); «Фортеця Гетьмана» (Київ, Україна); «Замок Лужец» (Карлові Вари, Чехія). Автор, керівник та інвестор проєкту Галерея-музей «Історія становлення української нації».
Валерій Галан, справжній український патріот, є людиною великого балансу. У карате – балансу між фізичною та духовною складовою; у роботі – балансу між бізнесом, спортом та громадською діяльністю: у житті – балансу між персональним успіхом та тим, що людина робить для інших людей та для своєї країни.
Сьогодні Валерій Галан створив два успішні музейні проєкти:
Музей становлення української нації,
який розташований під монументом «Батьківщина – мати, в приміщеннях «Національного музею історії України», вражає своєю новизною: В одному просторі – 25 музеїв, новітні технології та історичні факти, про які не пишуть у підручниках.
Музей вражає фігурами видатних українців та українок. Тут понад сто експонатів – від княгині Ольги до співачки Джамали. Серед відомих особистостей: князь Володимир Великий, філософ Григорій Сковорода, Степан Бандера, Іван Миколайчук і ще десятки відомих українців.
“Думка про те, що українську націю потрібно виховувати, з’явилася в мене давно. Я прожив кілька років у Чехії і побачив, що до українців іноземці не дуже приязно ставляться. І самі українці відчувають себе другорядними і визнають, що них недодержава, недонація. Мене це дуже засмутило, – зізнається Валерій Галан. – Коли розпочалася війна у 2014 році, приїхав в Україну. Опинився на Сході і там побачив багато молодих людей, які вже мене вчили патріотизму. Я зрозумів, що в Україні не буде повернення до радянської системи чи до Росії. Розповідав хлопцям у військовій формі про історію нашої держави, нашого народу і бачив, як горять їхні очі. Я зрозумів, що таке виховання потрібне”, – розповів molbuk.ua Валерій Галан.
Валерій Галан продав власний бізнес у Чехії й остаточно повернувся в Україну. Найняв 37 вчених, залучив 51 наукову організацію і 63 музеї із семи країн світу – почав за власні кошти створювати унікальний музей, якого ще не було в Україні.
Над створенням музею працювали понад чотири роки. У музеї поєднали новітні технології із традиційними техніками виготовлення речей відповідних епох. Вся інформація транслюється в дуже незвичній інноваційній формі: запахи, діорами, звуки, 3D-проєкції, унікальні фігури, що максимально передають зовнішність людини (синці, волосся, зморшки). Деякі з них розмовляють та підморгують відвідувачам. До експонатів можна близько підходити, фотографуватися з ними.
“Музей унікальний тим, що у нас 25 експозицій. Маємо сто фігур, ще 10 доробляємо. Фігури зроблені з латексу, силікону і пластику. Вони є максимально історично правдивими, бо все робилося за історичними документами. Ці фігури поєднані в окремих сценах. Із ста фігур 60 розмовляють через аудіогід. Наприклад, коли підійдете до Володимира Великого, він запитає: “А ви хрещений?” Коли наведете на зображення телефон, то Володимир подякує, що українці вибрали правильний шлях – хрещення Русі. Якщо навести гаджет на Петлюру, він промовить: “Любі мої, я вам хочу сказати, що нам не страшні заморські воші. Нас достають свої гниди”. Всі фрази є історично правдивими, це фрази, які справді говорили ці постаті, – пояснює Валерій Галан.
Музей дивує не лише українців. Навіть іноземці вражені експозицією. Валерій Галан запевняє, що на цьому робота не зупинилася.
“Для свого музею закінчуємо роботу над фігурою відомого боксера Олександра Усика. Хочемо створити “копію” Софії Ротару, будемо з нею спілкуватися з щодо цього”, – продовжує Валерій Галан.
Музей “Львів стародавній” – є другим унікальним проєктом Валерія Галана
Експозиції музею відтворюють життя та діяльність видатних історичних осіб, які зробили значний внесок у розвиток міста Львів з 1256 до 1772 року.
Коротко, але яскраво, розкриваються біографії відомих жителів Львова та тих осіб, що вплинули на його історію від часу заснування у ХІІІ столітті й до кінця XVIII століття.
Особлива увага надається тому, що на розвиток Львова впливали представники різних громад: польської, вірменської, єврейської, німецької, австрійської, угорської, чеської та інших.
Композиційно і технологічно музей «Львів стародавній» подібний до «Музею становлення української нації», що в Києві.
У 11-ти експозиціях на 600 кв. м. за допомогою інформаційних стін, схем, текстів, іконографіки, тачскрінів, моніторів, а головне, фігур історичних постатей відтворена історія стародавнього Львова.
Музей відкрито недавно, але він уже користується великою популярністю серед львів’ян.
Наступним проєктом, який планує втілити в життя Валерій Галан – це буде проєкт, з поки що, умовною назвою Музей «Закарпаття через тисячоліття», який планується зробити в «Білому палаці» (Палаці Ракоці), в якому зараз розміщена Художня школа, на першому поверсі. Передбачається зробити повну реставрацію Палацу Ракоці.
Чому Валерій Галан вибрав Мукачево, а не, наприклад, Ужгород?
Як говорить Валерій Васильович: – Мої музейні проєкти – це вдале поєднання бізнесу, тобто отримання прибутку та патріотичного виховання, створення політичної української нації. Сьогодні, наприклад, замок Паланок відвідує понад 250 тисяч туристів в рік і це приносить непогані прибутки замку, які дозволяють проводити реставраційні роботи за власні кошти та розширювати експозицію музею. Але парадокс ситуацію в тому, – продовжує Галан, – що мало хто з цих туристів потрапляє в саме Мукачево. Наш музей, я надіюсь, зробить Мукачево туристичною Меккою Закарпаття.
І радує те, що ідеї Валерія Галана отримали схвалення та підтримку міського голови Мукачево Андрія Балоги.
Що ж можемо тільки побажати успіху славному українцю Валерію Галану успіху в його благородній та прибутковій справі. А нашим бізнесменам та історикам залучитись до благородної справи. Переконаний, що ніхто в накладі не буде.
