Оксана Розман «Русинські жінки: різні долі і одна любов». Передмова
В нашому інтернет-виданні ми опублікували статтю Юрій Шиповича «Маргарита Бабинець – русинка, якою гордиться Америка». Батьки Маргарети були вихідцями з села Добробратово, що на Мукачівщині.
Починаємо друк книги Оксани Розман «Русинські жінки: різні долі і одна любов», в якій описана трагічна доля мами Маргарити Бабинець Анни Петрівни, яка разом з сином Іваном повернулася у рідне село з Америки на початку Другої Світової війни та інших русинських жінок. Маргарета з батьком залишились в США.
***
Автопортрет на тлі кривавої епохи
Молодість щаслива тим, що в неї є майбутнє.
Розумна молодість тим, що може заглянути в минуле, ну, найперше, в минуле своїх рідних, близьких, осмислити його, а відтак правильно скоригувати курс власного життя.
Сімнадцятилітня Оксана Розман хоча й не народилася в селі Доробратові Іршавського району – вона постійна мешканка Мукачева – а, проте, рідне село своїх батьків, дідів і прадідів вважає найріднішим, адже переконана, що той, хто не любить своєї малої батьківщини, нічого любити не здатен.
Часто буваючи в Доробратові, наслухавшись оповідей про людей села, Оксана близько до душі сприйняла трагічні долі селянок. Хоча для простих людей трагедії приносять лише нещастя, злиденність.
Проте Оксана Розман серцем відчула щонайтіснішу спорідненість з долями Анни і Маргарети Бабинець, Марії Гелетей і „героїнь у габітах” – монашок – уродженок Доробратова. Війна, зміна суспільних формацій і політичних систем болісно вдарили по їх долях. Але вони – доробратівчанки! ВИ стояли, до кінця проявили свій невмирущий русинський дух!.. Окрім звивистих доль доробратівчанок, які вже дописали книги свого земного буття, мене до глибини душі схвилювало ще лише розпочате письмо великої і духовно високої долі авторки книги – Оксани Розман, яка настільки глибоко вникла в трагічні життя жінок, так їх трепетно сприйняла до свого серця, що книгу цю не просто написала, а виспівала, наче та рання пташка закличну пісню.
Вражає кількість і досконалість опрацьованого матеріалу.
Таки не по літах, але по рівневі справжнього таланту зріла і вірна оцінка соціальних режимів, політичних ситуацій та персоналій.
Оксана Розман дарує уважному й вимогливому читачеві незвичний, глибоко талановитий твір.
Оскільки ж справдешній твір завжди є автопортретом творця, то маємо перед собою автопортрет ніжної, чарівної сімнадцятилітньої письменниці на тлі нестерпно кривавої епохи.
Русинський письменник, лауреат міжнародної премії ім. А.Духновича
Іван Петровцій
Далі буде…
