Про “мовний закон”: Не такий страшний закон, як його “малюють”

Працівникам сфери обслуговування зовсім не слід боятися чи лякатися громадян, які погрожуватимуть їм скаргами або цькуватимуть їх за невикористання державної мови після 16 січня 2021 року, а повинні дозволяти або навіть просити оформляти заяви письмово, адже ані поліція, ані інші органи не мають права втручатися у мовні питання, пише Олена Лукаш, міністр юстиції уряду Миколи Азарова, у статті, опублікованій на порталі strana.ua.

В об’ємній статті відома юристка та громадська діячка висловила пропозиції щодо того, як персонал сфери обслуговування повинен діяти після набрання чинності окремих норм закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до яких, зокрема, продавці, офіціанти, надавачі послуг, консультанти мають звертатися та обслуговувати клієнтів, надавати інформацію споживачам виключно державною мовою. У цьому контексті вона звертає увагу працівників на те, що їм взагалі не слід боятись чи лякатися, якщо їм погрожують скаргами одержимі українською мовою або просто охочі  цькувати громадян, якщо вони говорять не державною мовою.

За словами Лукаш, найкраще, якщо співробітник, який отримав вербальний виклик, зберігатиме спокій та дозволить або навіть наполягатиме на тому, щоб той, хто «чіпляється» до нього через мову, оформив письмово свою «манію», адже це практично не матиме наслідків, але якщо він відреагує різко, за це можуть викликати поліцію та покарати за дрібне хуліганство, та з цієї ж причини викликати поліціянта може і «мовна» жертва. Юристка підкреслює, що поліція чи інший орган взагалі не мають компетенції діяти чи втручатися у мовні питання і що лише уповноважений із захисту державної мови може скласти з цього приводу акт.

Але, як зазначає Лукаш, шанси на появу уповноваженого із захисту державної мови десь у країні дорівнюють нулю, оскільки співробітників у секретаріаті мовного омбудсмена загалом лише з півсотні.

Скарга на порушення мовного закону може бути подана протягом шести місяців із дня виявлення порушення. Відповідно до закону спочатку омбудсмен або його представник повинен скласти акт із попередженням і вимогою усунути порушення закону протягом 30 днів, застосувати штрафні санкції щодо фізичних осіб уповноважений із захисту державної мови зможе не раніше ніж із 16 липня 2022 року, – зазначає колишній міністр юстиції.