АРР “Закарпаття” в межах проєкту “Salt Road” встановило рекорд: одразу 5 мініскульптурок – маркерів історичного соляного шляху Карпат (відео)

АРР “Закарпаття” в межах проєкту “Salt Road” встановило рекорд: одразу 5 мініскульптурок – маркерів історичного соляного шляху Карпат – прикрасили п’ять місцин нашої області. Королевський, Квасівський, Хустський, Виноградівський та Вишківський замки отримали власну туристичну родзинку – бронзового солекопа.

Кожна з локацій варта окремої уваги, тому пропонуємо ознайомитися з ними ближче.

Першою точкою історичного шляху був Вишківський замок. Сьогодні він, на жаль, має вигляд лише одиничних артефактів, знайдених науковцями на горі Варгедь («Várhegy» — угор. Замкова гора) біля смт.Вишково Хустського району. Перша згадка про споруду датована 1299 роком.

 Цікавий факт: і хоча споруду вже звично називають “замок”, але, насправді, її структура, основні фортифікаційні атрибути і функціональне навантаження та круті схили гори свідчать про те, що це був майданчик для спостереження. Площа пам’ятки і відсутність зручного підйому стали в основі визначення її як дозорної. Укріплення проіснувало недовго, адже з першої половини XIV ст. у джерелах вже не згадується.

Хустський замок. Саме тут оселився другий бронзовий солекоп – біля підніжжя замкової гори .

Перше письмове свідчення про замок датоване 1353 р. Він перебрав на себе функцію захисту марамороського соляного шляху, який приносив суттєвий прибуток до державної скарбниці.
Зведений у XIV ст. порівняно невеликий Хустський замок в результаті періодичних масштабних перебудов на XV–XVII ст. перетворився в значний за розмірами складний комплекс захисних, житлових і господарських споруд, проіснувавши до кінця XVIII ст.

Припинення функціонування замку схоже на якусь фантастичну легенду, але, насправді, так воно і було: у липні 1766 р. замок спалахнув від удару блискавки, вогонь досягнув і порохової вежі, яка вибухнула, зруйнувавши більшість будівель і частину замкових стін. Жупанат спробував зберегти замок, почав ремонт, але ця справа виявилася безнадійною. У 1773 р. імператриця Марія Терезія направила свого сина Йосифа оглянути укріплення. В результаті було прийняте рішення про виведення гарнізону з Хустської фортеці, і вона остаточно припинила своє існування.

Проєкт HUSKROUA /1702/3.1/0091 «Відновлення туристичної привабливості історичного Соляного Шляху» реалізується в межах програми Hungary Slovakia Romania Ukraine Cross Border Cooperation 2014-2020 за фінансової підтримки Європейського Союзу.