Пташине царство у центрі Колочави
Село Колочава знамените своїми 10-ма музеями та неординарними людьми. Один із них — Василь Макар, відомий в Україні та за її межами як власник екзотичного птахопарку. Хобі, яке з дитинства приносило задоволення для душі, поступово перетворилося на невеличку власну справу. Туристи із задоволенням відвідують господарство Василя, яке стало ще одною цікавою атракцією в селі.
Спійманий в дитинстві голуб нехитрим способом — за допомогою звичайної миски та зерна – став знаковою подією в житті колочавця. Відтоді щиро полюбив птахів. Через багато років вже одружений чоловік здійснює дитячу мрію і привозить зі Львова пару хвилястих папуг і пару породистих голубів. Так почалася улюблена справа, що триває все життя.
«За птаха можу віддати будь — які гроші, – каже Василь Макар. – Бувало, що на всю зароблену суму купував пташок. Можу цілу зарплату лісника спокійно віддати за голуба. А як нема грошей, то продаю якогось із птахів, яких маю по два-три. Коли їздив на заробітки до Чехії та звідти теж привозив папуг. У робочі дні працював, а на вихідні сідав на велосипед і їздив по окрузі шукати птахів. Так я пів Чехії колесив на ровері». І так з року в рік пташине господарство росло і розмножувалося. Бувало, що й понад дві тисячі птахів живо у вольєрах. Зараз Василь має десь близько 800 папуг 50-ти різних порід та кількасот голубів десятьох видів.
Найбільше Макар журиться, як прогодувати пташок. На просо, овес, пшеницю, кукурудзу, ячмінь, гречку тощо доводиться папугарю витрачати чимало грошей. Тому як не вистачає коштів, то змушений продавати своїх улюбленців. «Бізнесом це тяжко назвати, бо завжди маю більше витрат, ніж прибутків. Та моє хобі дає велику насолоду для душі, заспокоює нерви. Від птахів заряджаюся позитивною енергією, то є найкращі ліки для мене», – переконує Василь. На годування усіх птахів витрачає по кілька годин на день. Якщо дуже заклопотаний, то допомагають жінка, син і невістка, маленькі внучки.
За багато років життя із птахами Василь Макар навчився навіть їхньої мови. Він добре розуміє, коли папугам щось не подобається, коли вони голодні або ж захворіли. Каже, щоб папуги розмовляли людською мовою, треба, щоб вони жили по одному.
Спортивних голубів Макар тренує змалку, випускаючи кожного разу на все більшу відстань. І вони завжди повертаються. А от декоративних павичів, тримає для краси.
З 2017 року Василю Макару в національному природному парку «Синевир» доручили ще одну відповідальну справу, з якою він добре справляється — догляд за Центром реабілітації хижих птахів. До центру потрапляють різні птахи – маленькі осиротілі пташенята, поранені птахи тощо. Василь дбайливо виходжує їх і випускає на волю.
«Зараз у центрі знаходяться сім птахів, — розповідає він. – Це сапсан, боривітер звичайний, орлан-білохвіст, канюк звичайний тощо. Всі вони потребують особливого догляду. Для прикладу, нещодавно нам привезли трьох малих канюків, які ще не літали. За місяць вони підросли, навчилися літати та повністю готові до життя на волі. Канюків незабаром плануємо випустити в межах парку, адже тут територія їхнього проживання».
Кожен гість Колочави, почувши про птахів, виявляє бажання їх відвідати. Василь же не відмовляє нікому та із задоволенням годинами розповідає про своїх підопічних. А, бо так, як він – не розповість ніхто.
