Дмитро Кешеля РОДАКИ Роман-колаж. Із стихій життя. Ч.9
… Якогось вечора до нашої оселі завітала агрономка Катерина й одверто заявила, якщо мої нянько не припинять бурхливої діяльності по
Читати далі… Якогось вечора до нашої оселі завітала агрономка Катерина й одверто заявила, якщо мої нянько не припинять бурхливої діяльності по
Читати далі…Наступного дня мене прямо з уроку викликали в директорський кабінет. Пан директор зміряли мою особу з ніг до голови таким
Читати далі… – Няньку, я хочу в корзину, я хочу знову нестися, – захникав я. – Занімій і йди вперед, бо тя
Читати далі– Так то ви правду кажете, пане Фийсо, што і Штефан подтвердив, же Микита надавав Сталінові пофанців по писку? – знову перепитала
Читати далі… Того дня до нашої школи з перевіркою наскочили мій улюблений інспектор пан Годя. Для них вже стало ритуалом, як
Читати далі…Трішки посукані, потовчені, помолочені, але ситі, напоєні і щасливі повертаємося горбами із гостини додому – баба із тяжким вузликом гостинців
Читати далі…А прямо перед нами сидить собі при дорозі пишнотілою молодицею гора Ловачка. За кілометр-півтора на південь, на другому боці Латориці,
Читати даліВорота райдуги – Така’м, небожику, нездала, як цісарські будюгови[25] … Лем ня завадити на ворота, аби’м чилядь і ворони страшила, – крехче,
Читати даліТАК УПОВІДАНО Збийвіч – Мамко мої солодкі, я такий слабий, прости Господи, як мукачівське пиво, – крехче дід Мішо, підгодовуючи піч дровами.
Читати даліРодаки Роман-колаж із стихій життя Так уповідано ЗБИЙВІЧ — Мамко мої солодкі, я такий слабий, прости Господи, як мукачівське пиво,
Читати далі