170 років тому народився Едмунд ЕҐАН
13 червня виповнилося 170 років від дня народження Едмунда ЕҐАНА (13.07.1851-22.09.1901), угорського економіста та фахівця з організації сільського господарства.
Родина Едмунда ЕҐАНА походила з Ірландії. Його дід приїхав на початку XIX cт. в Угорщину, де й залишився проживати. Батько Едвард купив маєток в БЕРНШТАЙНІ / Bernstein (місто на сході сучасної Австрії), однак Едмунд народився вже у місті ЧАКОВЕЦЬ / Čakovec (територія сучасної Хорватії, недалеко від столиці Загреба).
Початкову освіту Едмунд ЕҐАН здобув удома. Відтак закінчив гімназію у СОМБАТГЕЇ / Szombathely (місто на заході сучасної Угорщини). Впродовж 1869-1871 років був практикантом господарства в одному з саксонських маєтків. У 1872-1874 роках студіював економічну науку в ГАЛЛЕ та ВІДНІ. В 1875 році – практикант господарства в Чехії, згодом адміністратор великого маєтку в Пруссії. В 1881 році впорядковував свій маєток у Бернштайні. В 1883 році зайняв посаду інспектора молочного господарства Угорського короліства. Впродовж 1890-1897 років керував маєтком своєї дружини в Пруссії.
Повернувшись у 1897 році до Угорщини, Едмунд ЕҐАН був закликаний для проведення масштабної акції щодо покращення економічного становища русинів. Так звана “Верховинська акція” спочатку проводилася на території Березького комітату, згодом поширилася на терени Ужанщини та Мараморощини. Відтак мала перейти на інші комітати, заселені русинами, в першу на Земплин.
Варто згадати, що ще в 1890 році вийшла книга Едмунда ЕҐАНА, присвячена сільському господарству Карпатського регіону, де було викладено бачення того, як подолати бідність місцевого населення. Серед його проектів були наступне: масове ввезення до краю тірольських корів, створення кооперативних молочарень, державне кредитування угорських русинів.
За два роки до трагічної кончини Едмунд ЕҐАН виступив із меморандумом під назвою “Економічне становище руських селян в Угорщині”, де обгрунтував причини бідності русинів. Однією з вагомих була названа залежність селянства від лихварів, єврейської “місцевої мафії”. Едмунда ЕҐАНА почали переслідувати. Сипали отруту до коньяку, грабували, підпалювали його житло. Подавали в суд й лжесвідчили, писали анонімні листи, пропонували гроші, лиш би виїхав до Відня або Будапешта. Однак він не йшов на поступки.
20 вересня 1901 року Едмунд ЕҐАН їхав у кареті з Ужгорода в село Середнє. При виїзді з Ужгорода, на Лазькому березі, він був смертельно поранений й згодом помер у лікарні. Розслідування не виявило вбивць і згодом «Верховинська акція» хоч і не була згорнута, та все ж зі смертю свого натхненника просувалася меншими темпами.
На похороні Едмунда ЕҐАНА в Ужгороді зійшлося 12 тисяч угорських русинів – пастухів, дроворубів, виноградарів із найвіддаленіших куточків. Очевидці стверджували, що селами стояв голосний плач, майже в кожному селі було проведено жалобні народні збори.
На місці загибелі Едмунда ЕҐАНА було зведено пам’ятний хрест, знесений комуністичною владою у 1960-х роках, але відновлений 23 березня 2002 року. 5 жовтня 2005 року в Ужгороді була заснована благодійна організація «Фонд ім. Е. Еґана», яка продовжила впроваджувати господарські ідеї, що започаткував видатний угорський економіст.
В Ужгороді та Мукачеві є вулиці, що мають ім’я ЮВІЛЯРА.
В Ужгороді (вул. Волошина, 38) працює ірландський паб, де могла б бути реалізована ідея відзначення пам’яті про чесне ім’я видатного господарника Австро-Угорської імперії, ірландця за етнічним походженням, “СПАСИТЕЛЯ РУСИНСЬКОГО НАРОДУ”.
