The Washington Post: Повільний зсув Зеленського до переговорів про майбутнє України

Про це йдеться в статті The Washington Post.

Поки українські війська намагаються стримати російську армію на полі бою, а новообраний президент Дональд Трамп прагне укласти мирну угоду, президент Володимир Зеленський останніми тижнями демонструє більшу готовність до переговорів щодо припинення війни — значний зсув у позиції українського лідера, який раніше обіцяв боротися за кожен сантиметр землі своєї країни.

Зеленський був обережним у своїх висловлюваннях: він не заявляв прямо, що Київ погодиться на поступки — територіальні чи будь-які інші, — навіть попри те, що Росія зараз окуповує понад 20 відсотків України й, ймовірно, збереже контроль над цими територіями після будь-якого припинення вогню. Але якщо раніше він стверджував, що переговори можливі лише після повного виведення російських військ, то зараз акцентує на необхідності довгострокової безпеки, а не на негайному поверненні територій.

Зміну риторики Зеленського, яку помітили як українські, так і західні посадовці, можна, ймовірно, пояснити погіршенням ситуації на фронті та приходом нової адміністрації у США, яка ставить під сумнів подальшу безпекову допомогу для Києва. Українські посадовці протягом першого року війни наголошували на важливості повернення всієї території України, включно з Кримом та іншими територіями, які Росія фактично контролює з 2014 року, як умови для будь-якої угоди.

Однак під час останніх зустрічей із Трампом та європейськими лідерами Зеленський зосередився більше на тому, що він називає “тривалим миром” для України. Пріоритетом є отримання запрошення до військового альянсу НАТО та інших гарантій безпеки, таких як можливе розміщення західних миротворців, щоб запобігти майбутнім російським нападам.

Чиновники та аналітики зазначають, що зміна тону Зеленського, ймовірно, є спробою бути ближчим до Трампа, який робить акцент на припиненні війни. Але український президент також намагається переконатися, що його країна не вийде з конфлікту з порожніми руками.

Адміністрація Зеленського “розуміє, що за Трампа все зміниться”, – заявив Майкл Макфол, колишній посол США в Росії, який є співголовою Міжнародної робочої групи з питань російських санкцій разом з українськими чиновниками.

“Я дійсно вважаю, що це звільняє Зеленського від зафіксованої позиції, що вони будуть боротися до кордонів 1991 року за будь-яких обставин”, – додав Макфол. “Тепер він може сказати: “Ну, я б дуже хотів це зробити, але прийшов Трамп, і все змінилося”.

У нещодавньому інтерв’ю Sky News Зеленський заявив, що “гаряча фаза війни” може завершитися, якщо Україна отримає членство в НАТО. За його словами, землі, які контролюють російські війська, можна було б повернути пізніше “дипломатичним шляхом”. Ці коментарі стали його найчіткішим визнанням того, що Київ може розглянути можливість хоча б тимчасової поступки територій.

Однак дипломати НАТО заявили, що запрошення до альянсу залишається віддаленою перспективою через побоювання і політичну невизначеність серед союзних з Україною країн-членів, зокрема в США і Німеччині, а також через заперечення з боку інших членів, таких як дружня до Кремля Угорщина.

Високопоставлений дипломат НАТО заявив, що Зеленський не може відступити від своїх вимог щодо західних гарантій безпеки, попри небажання ключових союзників.

“На український погляд, абсолютно логічно просувати це питання, тому що, звісно, якщо ви українець, єдина гарантія безпеки, яку ви дійсно цінуєте, – це членство в НАТО. Тому він робитиме все, щоб цього досягти. Не можна звинувачувати його в цьому,” – сказав дипломат. Як і інші особи, згадані в цій статті, чиновник говорив на умовах анонімності, щоб обговорити делікатне питання безпеки.

Більшість все ж сумнівається, що президент Росії Володимир Путін готовий до переговорів, поки його війська здобувають успіхи на фронті, попри великі втрати. Деякі посадовці припускають, що Зеленський розумно перестраховується, сподіваючись, що його більш поступлива позиція сподобається адміністрації Трампа та залишить можливість для надання більшої підтримки обороні України, якщо Путін відмовиться від переговорів.

“Я ставлю себе на його місце, а що ще він повинен робити?” – сказав високопоставлений український чиновник. “Він має сказати Трампу й Америці, що нам не потрібна їхня допомога і ми все зробимо самі? Я вважаю, що він діє ідеально”.

Європейські союзники Києва також стикаються з новою реальністю і намагаються вплинути на результат. Вони намагаються збільшити підтримку України, побоюючись, що повернення Трампа може призвести до зменшення фінансування з боку США, а також вважають, що позиція Києва для переговорів наразі занадто слабка.

А політики по всій Європі обговорюють подальше збільшення витрат на власну оборону, оскільки Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що члени альянсу повинні “перейти до мислення воєнного часу” і витрачати значно більше на оборону, щоб бути готовими протистояти будь-яким загрозам з боку Росії в найближчі роки.

“Перший крок, який ми повинні зробити, – це дати Зеленському можливість вести переговори з позиції сили. А на цей момент лінія фронту рухається на захід, а не на схід”, – сказав Рютте журналістам минулого тижня. “Йому не потрібно більше планів, йому потрібні боєприпаси”.

Тим часом Путін дотримується своєї максималістської позиції: фактичної капітуляції України. У червні він виклав свої умови для мирних переговорів, вимагаючи, щоб Україна передала Москві постійний суверенітет над чотирма регіонами, які Росія оголосила анексованими у 2022 році, – Донецьком, Луганськом, Запоріжжям і Херсоном, а також Кримом. Це передбачає подальшу передачу територій Росії, оскільки російські війська не повністю контролюють ці регіони.

Путін наполягає на тому, щоб Україна назавжди відмовилася від членства в НАТО. Під час марафонської пресконференції в четвер він також згадав вимоги Росії на переговорах між двома сторонами в Стамбулі в перші місяці війни, які передбачали значне скорочення чисельності української армії.

Наголос Зеленського на гарантіях безпеки пояснюється глибокою недовірою до Росії та занепокоєнням, що у разі припинення бойових дій зараз Путін може знову розпочати вторгнення через кілька років – як це сталося у 2022 році, через вісім років після незаконної анексії Криму. Українські посадовці заявили, що перемир’я без довгострокової мети дасть Росії можливість поповнити свої військові ряди та запаси озброєння.

Оскільки членство в НАТО видається малоймовірним, європейські союзники запропонували альтернативні рішення, такі як миротворчі сили, до яких Зеленський був відкритий. Проте українські посадовці наполягають, що це не є прийнятною компенсацією за відсутність членства в НАТО.

Після переговорів у Брюсселі в четвер Зеленський заявив, що одних лише європейських гарантій буде недостатньо без “спільного рішення” і ролі США. “Для нас дуже важливо мати підтримку як Сполучених Штатів, так і європейців”, – сказав він.

Україна вже підписала угоди про безпеку з окремими країнами, але аналітики та посадовці визнають, що в майбутньому ці угоди можуть не виконуватися.

“Вони не є обов’язковими до виконання і не є договорами”, – сказав Макфол. “Це викликає занепокоєння”.

Високопосадовець з України заявив, що вони “починають вірити”, що війна справді може закінчитися наступного року, оскільки розмови про мирну угоду активізувалися після обрання Трампа. Але якби не всі ці раптові публічні розмови про мирне врегулювання, “я б не повірив, що ми близькі до переговорів”, – сказав посадовець. “Я просто не думаю, що з Путіним можна домовитися”.

The Washington Post