“Тисяча Зеленського” і підвищення податків: як уникнути популізму під час війни

З 1 грудня українці можуть реєструватися на отримання “президентської тисячі”. І з 1 ж грудня в Україні піднімають податки. Виглядає так, що держава однією рукою залазить в кишеню до громадян, а іншою рукою – роздає всім гроші. Чи так це – розбирався фінансовий редактор РБК-Україна Руслан Кисляк.

Про соціальну щедрість та її ціну

З 1 грудня українці можуть претендувати на отримання одноразової грошової допомоги від держави в сумі 1 тис. гривень. Щоправда, гроші може отримати лише той, хто знаходиться на території України, крім тимчасово окупованої території. Подати заяву необхідно протягом грудня 2024 – січня 2025 року. Кошти можуть бути використані до 31 грудня 2025 року. Гроші можна витрачати на ті ж цілі, що й кошти, отримані в рамках державної програми “Національний кешбек”. Зокрема, на них можна придбати військові облігації внутрішньої державної позики або ж задонатити на військо. РБК-Україна вже писало про те, як подати заяву, коли і як отримати кошти, та на що конкретно їх можна витратити.

Грошова допомога має символічну назву “Зимова підтримка” і надається в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”. Бюджет програми складає 5 млрд гривень до кінця поточного року, і 10 млрд – в наступному, з чого можна зробити висновок, що держава явно не розраховує на те, що по тисячі гривень реально отримає кожен українець. Менше з тим, 15 млрд гривень – досить відчутна для бюджету сума, яку держава має віднайти паралельно з пошуком 500 млрд гривень, яких станом на початок осені не вистачало для фінансування сил оборони.

15 млрд гривень – це майже вдвічі більше, ніж можуть додатково принести в бюджет до кінця поточного року підвищені від сьогодні, 1 грудня, податки.

Ще 3 млрд гривень від початку осені до кінця року коштуватиме державі програма стимулювання попиту на продукцію національних виробників “Національний кешбек”. Програма, безумовно, має потенційний позитивний вплив на вітчизняну економіку, проте її ефективність, на думку багатьох експертів, залишається під питанням. Принаймні під час війни ці гроші можна було би використати на більш адресну допомогу тим, хто її потребує.

Тим більше дивним виглядає це “свято популізму” на тлі більш ніж піврічної епопеї з намаганням влади віднайти кошти на фінансування вже згаданого дефіциту в 500 млрд гривень для потреб сил оборони. Так вже сталося, що через затримки з надходженням військової допомоги від США на початку поточного року український уряд вимушений був фінансувати поточні військові потреби з видатків майбутніх періодів. В результаті станом на початок осені військовим не було чим платити зарплату.

Гроші на оборону Україна вимушена шукати з внутрішніх джерел (фото: Getty Images)

Брати гроші було вирішено з трьох основних джерел. Близько 70 млрд гривень позапланових коштів бюджет отримав як економію витрат на обслуговуванні зовнішніх боргів на понад 20 млрд доларів після їхньої успішної реструктуризації влітку. Ще близько 300 млрд гривень мали би надійти в бюджет від комерційних банків через добровільно-примусовий викуп ОВДП. А ще близько 140 млрд гривень уряд хотів отримати від підвищення податків, зокрема підвищення ставки військового збору і запровадження його для ФОП, та 50% податку на надприбутки банків “заднім числом” за 2024 рік.

Боротьба, яка розвернулась на урядово-парламентському полі з активним залученням бізнесу і експертного співтовариства, за ухвалення так званого “ресурсного” законопроекту (№11461-д), свідчила про те, що гроші державі дуже потрібні. Тож тим дивнішими виглядали і продовжують виглядати ініціативи влади роздавати гроші всім українцям, не враховуючи реальні потреби окремих категорій населення. Особливо якщо врахувати, що кошти в сумі 1 тис. гривень кожному українцю в рамках програми “Зимова підтримка” передбачається взяти із фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Виглядає так, що роздати гроші всім українцям – багатим і бідним, бізнесменам і пенсіонерам, ВПО і малим дітям – хочуть за рахунок тих, хто втратив роботу.

Разом з тим не менш дивним виглядає фінал епопеї навколо законопроекту про підвищення податків. Ухвалений парламентом 10 жовтня закон, який після низки правок (що в рази зменшили його фіскальну цінність) передбачав додаткові податкові надходження до кінця року в сумі близько 30 млрд гривень, пролежав без підпису президента понад півтора місяці. В результаті підписаний президентом 28 листопада закон вступив в силу з 1 грудня і має забезпечити до кінця року додаткові надходження податків на суму близько 8 млрд грн.

Про джерела фінансування соціальних ініціатив, і трохи про війну

Той факт, що народні депутати в результаті схвалили закон, який майже вп’ятеро зменшував потенційні додаткові надходження в бюджет від податків порівняно з тим, що від початку планував Мінфін, а президент завдяки затягуванню з підписанням закону зменшив його фіскальну цінність ще майже в чотири рази, – свідчить про те, що на якомусь етапі критична потреба в цих грошах відпала. Опитані РБК-Україна експерти сходяться на думці, що найімовірніше це сталося через те, що фінально прояснилися перспективи отримання Україною коштів від країн “Великої сімки” на загальну суму в 50 млрд доларів під заставу заморожених активів центробанку РФ.

Про те, що з фінансуванням поточних і майбутніх потреб України за рахунок коштів зовнішніх партнерів все гаразд, свідчить і відповідь Міністерства фінансів на запит редакції.

За даними Мінфіну, станом на 14 листопада зовнішнє фінансування України від початку року сягає 27,2 млрд доларів, із яких гранти – майже 8 млрд доларів. Це дозволяє у повному обсязі фінансувати пенсії, видатки на охорону здоров’я, освіту, відновлення інфраструктури та подолання наслідків війни.

Найбільшим донором України в 2024 році є Європейський Союз, який від початку року надав близько 12,1 млрд доларів в межах інструменту Ukraine Facility. До кінця поточного року Україна розраховує залучити ще 4 млрд євро від ЄС.

Сполучені Штати Америки є найбільшим донором у 2024 році серед країн світу – від початку року Україною залучено близько 5,2 млрд доларів.

“Співпраця з МВФ також є важливою для підтримки фінансової стабільності країни та мобілізації коштів на пріоритетні бюджетні видатки. Так, у 2024 році фінансування від Фонду сягнуло майже 4,2 млрд доларів. Наразі тривають обговорення на рівні персоналу щодо шостого перегляду Програми МВФ Extended Fund Facility, успішне завершення якого відкриє шлях до отримання 1,1 млрд доларів до кінця поточного року”, – наголошують в міністерстві у відповідь на запит РБК-Україна.

Від початку повномасштабного вторгнення загальна сума залученої прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів сягає близько 100,8 млрд доларів.

При цьому Мінфін України продовжує вести активний діалог з партнерами та реалізовувати спільні ініціативи з донорами для мобілізації необхідного фінансування.

Міжнародні партнери активно допомагають Україні коштами. На фото – Сергій Марченко (джерело: kmu.gov.ua)

В Мінфіні запевняють, що до кінця поточного року партнери спрямують підтримку Україні у повному обсязі. Загалом очікується, що зовнішнє фінансування сягатиме 41,3 млрд доларів.

“На наступний рік також вже є низка запевнень щодо підтримки України. Зокрема, у межах інструменту ЄС Ukraine Facility – 12,5 млрд євро бюджетної підтримки. МВФ оптимізував графік траншів на 2025 рік, збільшивши план фінансування для України з 1,8 млрд доларів до 2,7 млрд доларів”, – нагадують в міністерстві.

Також там констатують, що країни “Великої сімки” фактично досягли консенсусу щодо надання Україні допомоги у розмірі близько 50 млрд доларів в рамках механізму ERA. Кредити будуть обслуговуватися та погашатися за рахунок майбутніх надходжень від заморожених російських активів. Виплата коштів має розпочатися вже до кінця 2024 року.

“Кошти мають бути доступними вже в грудні цього року та повністю виплачені не пізніше грудня 2027 року”, – пояснюють в Міністерстві фінансів.

Що стосується фінансування військових видатків – в Мінфіні констатують, що безпека і оборона залишаються абсолютним пріоритетом та найбільшою статтею видатків державного бюджету в поточному році. За січень-жовтень 2024 року видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки і оборони склали 1,6 трлн гривень. Це 58,3 % від усієї суми видатків загального фонду держбюджету. З них у жовтні використано з держбюджету – 201,6 млрд грн. Військові видатки покриваються виключно за рахунок внутрішніх надходжень та запозичень.

Про альтернативи соціальному популізму

В експертному середовищі ініціативи влади на кшталт тисячі гривень “Зимової підтримки” кожному українцю чи програми “Національний кешбек” сприймаються радше як соціальний популізм на тлі проблем, що насуваються разом з зимою. Безсистемна, неадресна роздача грошей виглядає як мінімум неефективною – ні з електоральної точки зору, ні з точки зору реальної фінансової допомоги людям. Не має сенсу це і для стимулювання вітчизняного бізнесу.

“Мало того, оскільки фінансування подібних соціальних ініціатив відбувається переважно за рахунок коштів іноземних партнерів України, вони можуть рано чи пізно публічно підняти питання: а чому, власне, ми маємо фінансувати ваш популізм?”, – говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

На думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна Олега Гетмана, роздача кожному українцю по тисячі гривень – це точно не про ефективність державних витрат. Ці гроші варто було би витратити на тих, хто їх зараз найбільше потребує, а саме: внутрішньо переміщених осіб, на додаткове фінансування програми “єВідновлення”, розмінування територій, доплати пенсіонерам та іншим соціально незахищеним категоріям населення.

“Мене як макро- і політекономіста всі ці виплати просто шокують. Зрозуміле бажання влади вгамувати соціальну напругу, яка зараз накопичується. Зрозуміле бажання політиків сподобатись патерналістично налаштованому електорату. Але це виглядає як ляпас суспільству на тлі ініціатив з підняття податків, кричущої необхідності покривати нагальні гуманітарні потреби. Я вже не кажу про військові”, – аргументує експерт Економічної експертної платформи, старший економіст “CASE Україна” Володимир Дубровський.

Зокрема, на його думку, додаткові кошти можна було би спрямувати на задоволення потреб ВПО.

“Нещодавно прочитав шокуючу цифру, що 30% біженців з Маріуполя повернулися під російську окупацію, тому що не знайшли на контрольованій території України достатньої підтримки для оплати житла. Наступний приклад – на тлі очікувань важкої зими в умовах можливих обстрілів українська енергосистема залишається недостатньо захищеною. Державні кошти можна було би спрямувати на захист енергооб’єктів”, – переконаний співрозмовник РБК-Україна.

ВПО потребують збільшення адресної допомоги від держави (фото: Getty Images)

Подібні соціальні виплати доречні в умовах економічного процвітання. А в Україні зараз, на жаль, ситуація далека від економічного процвітання. Заяви ж про те, що подібні виплати простимулюють економіку, свідчать, на думку експерта, лише про невігластво тих, хто робить такі заяви. Бо економіку варто стимулювати тоді, коли є надлишок виробничих потужностей і виробничої сили, а єдине, що стримує їхнє використання, це брак попиту. За умови наявності досконалої конкуренції та ефективного управління підприємствами це дійсно може допомогти запобігти економічному спаду.

“В Україні ж абсолютно інша ситуація. У нас виробництво стримується якраз через брак робочої сили і відсутність впевненості, що її вдасться втримати, зокрема внаслідок мобілізації. Також виробництво стримується через проблеми з електропостачанням. За таких умовах роздача грошей просто призведе до зростання цін”, – попереджає Володимир Дубровський.

Наскільки подібні виплати критичні для держбюджету? Навряд чи вони критичні, але точно відчутні. Якщо врахувати кошти, необхідні на фінансування програми “Національний кешбек”, програми часткової державної компенсації витрат на придбання техніки для бізнесу і, зокрема, для розвитку переробних галузей, – це все сумарно тягне на більше мільярда доларів, підраховує співрозмовник видання. А з урахуванням фінансування президентської ініціативи щодо роздачі українцям по 1 тис. гривень і доплат вчителям – це ще більші суми.

“На тлі загальних видатків бюджету це лише близько 1%, але це чималі кошти, які могли би бути витрачені в інший спосіб”, – підсумовує економіст.

Що стосується підняття податків – це швидше символічна дія.

“Для партнерів України ухвалення закону про підвищення податків – швидше символічне, що свідчить про готовність українців теж сплачувати за свою оборону. І того факту, що закон ухвалений парламентом, уже мінімально достатньо, щоб продемонструвати партнерам нашу готовність платити за свою оборону”, – каже Дубровський.

Разом з тим, додає заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, кроки влади задля збільшення податкових надходжень в бюджет не обмежуються лише символічним значенням для партнерів. За рахунок надходжень коштів від партнерів фінансуються лише соціальні виплати. Потреби ж оборони країни фінансуються виключно за рахунок внутрішніх бюджетних надходжень. Тому здійснення соціальних виплат на тлі ініціатив щодо збільшення податкових надходжень в бюджет може бути абсолютно виправданим і на часі. Виправданість в даному випадку визначається відсутністю альтернативних механізмів повноцінної соціальної підтримки громадян в умовах обмеженості фінансів часів війни.